Правильний спектральний склад світла ламп.
Освітлення акваріума характеризується трьома параметрами: по-перше, це яскравість, вірніше сила світла, по-друге, тривалість, по-третє, спектральний склад. Кожен із цих показників є досить важливим. Зробити світло в акваріумі природним означає наблизити його максимально до характеристик світла, що падає на водну поверхню в природі. Таке світло дають: • правильний спектральний склад світла ламп, • точність кольоропередачі ламп (CRI), • світло з паралельними променями.
Оптимальний спектральний склад світла забезпечується комбінуванням різних люмінесцентних, криптонових ламп та ламп розжарювання. Лампи розжарювання дають найбільшу кількість променів червоно-оранжевого спектра. Криптонові лампи, що мають грибоподібну форму, дають більше променів оранжевого спектра. Білий колір флуоресцентної лампи виходить при змішуванні трьох основних кольорів світла: червоного, зеленого і синього. Різні відтінки білого світла, від червонувато-білого до бланувато-білого, можуть бути отримані при змішуванні різної кількості трьох основних кольорів світла. Але, крім усього цього, рослини будуть красивими, якщо отримають достатньо світла правильного спектрального складу.
З усіх кольорів веселки їм необхідні лише червоні та сині світлові промені, оскільки зелені вони просто відбивають, інші кольори не сприймають, а деякі можуть взагалі їм нашкодити. І щоб правильно підібрати потрібне освітлення, важливо купити акваріумні лампи з підвищеною інтенсивністю випромінювання — у червоній та синій зонах спектра. Застосовувати спеціальні лампи треба лише в поєднанні з лампами, спектральні характеристики яких найбільше підходять до денного світла.
Короткі хвилі (зелена і синя частина спектра) не так сильно розсіюються у воді (і повітрі), тому вони сильніше проникають у воду. У той час як червоні, оранжеві та жовті промені набагато сильніше розсіюються. Таким чином, у разі ідеального спектра (інтенсивність усіх кольорів однакова) більше зелених і синіх променів досягне дна, ніж жовтих і червоних. Безумовно, ваші рослини і риби отримають це світло, при цьому виглядатимуть яскравішими. Але, незважаючи на це, вам здаватиметься, що у вашому акваріумі менше світла, ніж насправді. З іншого боку, достаток червоного, жовтого і зеленого світла створить враження більшої освітленості акваріума.
Колір освітлення важливий не так для риб, як для рослин. У природному середовищі існування риб і рослин відбувається так: освітлення протягом дня, разом із переміщенням сонця, змінює свої спектральні кольори. Наприклад, якщо небо раптом вкрилося хмарами, то світло буде забарвлене синявою і температура кольору піднімається до 10000 К (градуси Кельвіна), у той час як під чистим синім небом і при прямому потраплянні сонячного світла ця температура кольору від нейтральної точки, яка дорівнює 5600 К, опускається до 4300 К. А так звана норма світла для виробників трубчастих ламп становить 5000 К.
Але денне світло буває різним. Якщо колірна температура світла піднімається до 10000 К, то переважає вміст синього (легко блануватого білого кольору). Якщо колірна температура знижується (легко жовтуватий білий) за рахунок прямої інсоляції, то максимум інтенсивності світла переходить у область від жовтого до червоного. Видиме світло перебуває в діапазоні між 380 і 780 нм довжини хвилі (нм або nm — нанометр, одна мільярдна частка метра), від фіолетового до темно-червоного.
Точність кольоропередачі ламп. На точність кольоропередачі ламп впливають колірна температура світла (K) та кольоропередача CRI (або Ra). Колірна температура, що вимірюється в градусах Кельвіна, значно впливає на природність освітлення підводного ландшафту. Щоб кольоропередача в акваріумі була правильною, потрібно, щоб лампа мала колірну температуру не менше 5000 Kelvin, інакше все, що вона освітлює, матиме певний відтінок, відмінний від справжнього. Колірна температура світла (K) у Кельвінах не вказує на спектральний склад світла лампи — вона показує, як сприймає колір світла від цієї лампи людське око. Це характеристика, пов’язана саме зі сприйняттям.
Чим нижча колірна температура, тим більша частка червоного і менша синього кольору. Чим вища колірна температура, тим більша частка синього і зеленого. Якісні лампи будь-якої колірної температури дають таке світло, при якому білий колір завжди буде білим, але от усі інші відтінки зовсім не обов’язково передаються правильно! У цьому якраз і полягає відмінність ламп із різною колірною температурою. Якщо колірна температура менше 5000 К, то всі відтінки, відмінні від білого, сприйматимуться як тепліші (більше червоних відтінків) або холодніші (більше блакитних) — звідси назви трьох основних типів флуоресцентних ламп: 5000К і більше — нормальна кольоропередача, денне світло; ~4000K — багато блакитних відтінків, холодне світло; <3300K — багато червоних відтінків, занадто тепле світло.
У лампах з поліпшеним CRI позначення ставиться у вигляді трьох цифр, де перша позначає коефіцієнт світлопередачі (CRI): 7 — CRI=70+; 8 — CRI=80+; 9 — CRI=90+. Останні дві відповідають колірній температурі (CCT). Наприклад, /840 означає: CRI=80 і CCT=4000K. У принципі, чудес на світі не буває, тому: Найбільшу світловіддачу має лампа з CCT близько 5000K, оскільки при цьому відповідне абсолютно чорне тіло має найбільшу кількість люменів/ват. Чим вище або нижче CCT, тим світловіддача нижча. Проте не слід забувати, що для фотосинтезу, на відміну від очей, люмени не настільки важливі. Лампа з вищим CRI має нижчу світловіддачу, оскільки її спектр є ширшим. Реактивна світловіддача залежить від температури, баласту та багатьох інших факторів.
Так звані лампи з “широким спектром” (full-spectrum, wide spectrum) мають більш-менш однорідний спектр, на відміну від звичайних ламп, що мають яскраво виражений пік у спектрі, тобто в такій лампі кольоропередача більш природна за рахунок присутності більшої кількості кольорів у спектрі. Трифосфорні або трихроматичні лампи (triphosphors, trichromatic) мають піки в спектрі, що відповідають трьом основним кольорам. За рахунок цього поліпшується кольоропередача. Такі лампи мають спеціальне рідкоземельне галофосфорне покриття.
Графіки спектра денного світла (ліворуч) та світла люмінесцентної лампи (праворуч)
Щоб забезпечити нормальну життєдіяльність рослин, потрібен увесь видимий світловий спектр. Найважливішу роль відіграють два відносно вузькі спектральні діапазони — синьо-зелений (близько 440 нм) і червоний (660 і 700 нм). Світло різних довжин хвиль має для рослин неоднакове значення. Довгохвильовий діапазон видимої частини спектра сприятливо впливає на поділ клітин і ріст рослини в довжину. Короткохвильові синьо-фіолетові промені гальмують ріст, але водночас спричиняють збільшення маси і цвітіння.
Фіолетово-синє світло (470 нм) сприяє розмноженню клітин рослин, занадто велика частка синього світла призводить до недостатнього росту рослини в довжину, і вона стає маленькою та присадкуватою. Оранжево-червоне світло (650-680 нм) визначає ріст рослини в довжину і її розмір, причому процес поглинання в оранжево-червоній області йде в 2 рази інтенсивніше. Занадто велика частка червоного світла з подовженням стебла робить його довгим і тонким, і збільшуються міжвузля. Обидва кольори повинні перебувати у відповідних пропорціях.
Зверніть увагу на ультрафіолетову (УФ) складову світла. Слід розрізняти три типи УФ: • Не шкідливий м’який УФ (А). Бере участь у процесі фотосинтезу, особливо у синьо-зелених водоростей; • Шкідливий середній УФ (В). При сильній дозі та довгій експозиції не корисний ні для риб, ні для рослин. Корисний у тераріумах, оскільки допомагає рептиліям синтезувати вітамін D. При великих дозах затримує ріст рослин і мальків; • Дуже шкідливий жорсткий УФ (C), фільтрується озоновим шаром Землі. Використовується в стерилізаторах. Не слід використовувати для освітлення!!!
Колірна характеристика ламп. Кольоровість світла, Кольоропередача, Світлова віддача.
Освітлення і водорості. Вплив світла на появу водоростей. 
Останні зміни та доповнення внесені 28 серпня 2012 року.
