Ґрунт в акваріумі – основа для рослин та біологічної рівноваги.
Ґрунт є, мабуть, найголовнішою частиною планування та комплектації майбутнього акваріума. Він є суттєвим компонентом біологічної рівноваги в акваріумі, оскільки це не тільки декоративний елемент, в акваріумі він потрібен не лише для краси, а й як субстрат, необхідний для закріплення рослин, місцем проживання більшості бактерій. Разом із заднім фоном, освітленням та додатковими декоративними елементами ґрунт необхідний для надання акваріуму краси, індивідуальності і в ряді випадків може слугувати основою в дизайні акваріума.
Звичайно, в акваріумістиці можна часто зустріти акваріуми гігієнічного типу, зовсім без ґрунту, тільки з необхідним обладнанням і, можливо, із субстратом для нересту. Акваріум можна утримувати і без ґрунту. У такому разі всі рослини висаджуються в окремі горщики. Ґрунт, що міститься в горщиках, цілком забезпечує нормальне існування риб і рослин. Розмір цих горщиків залежить від величини акваріума і рослин, що висаджуються.
Безумовно, всі такі акваріуми мають право на життя, але якщо в більшості випадків, під час нересту, підйому личинки та вирощування малька, ґрунт не потрібен і навіть шкідливий, то при вирощуванні та утриманні плідників багато розводчиків визнають необхідність і користь ґрунту. У багатьох випадках також різні специфічні ґрунти слугують необхідним субстратом для нересту багатьох риб. А в декоративних акваріумах, що нас цікавлять, принаймні в переважній більшості випадків, без ґрунту не обійтися.
Ґрунт є субстратом для рослин, а також представляє на поверхні своїх частинок сприятливі умови існування складного комплексу бактерій, грибів, моховаток та інших мікроорганізмів, що переробляють продукти життєдіяльності риб. Ґрунтові бактерії, найпростіші водорості та одноклітинні живі організми, що знаходяться в ґрунті, справляють значний вплив на процеси біологічної рівноваги в акваріумі. Іншими словами, він працює як примітивний механічний фільтр, у який провалюються макроскопічні частинки і звисі, що забруднюють воду.
Органічні та неорганічні речовини, які накопичуються в ґрунті, за допомогою ґрунтових бактерій розщеплюються з утворенням солей, необхідних для нормального розвитку рослин. Таким чином, ґрунт служить не лише прикрасою акваріума, а й, у комплексі з діяльністю рослин, може бути дуже ефективним інструментом фільтрації та підтримання біологічної рівноваги в акваріумі.
В акваріумі можна виправити будь-яку помилку, окрім ґрунту. Ґрунт можна підсипати, але його заміна – це повний перезапуск акваріума, з усіма наслідками, що звідси випливають. Ґрунт – найвідповідальніший етап в облаштуванні акваріума.
Природно, для того щоб працювати подібним чином, ґрунт повинен бути правильно підібраний і правильно влаштований. При всій своїй здавалося б простоті, акваріумний ґрунт є складною багатокомпонентною системою. У ній можна виділити щонайменше дві основні складові: мінеральну (скелетну) та органомінеральну.
Під мінеральною частиною слід розуміти пісок, гальку, гравій, великі камені, тобто різноманітні гірські породи і мінерали, штучні матеріали (скло, керамзит, пластик). Вона використовується як субстрат для посадки та утримання рослин, створення декоративного оформлення акваріума і становить основну масу акваріумного ґрунту. Мінеральна частина ґрунту складається з гірських порід і мінералів, і її також можна розділити на частини: • стійку до хімічного вивітрювання; • розчинну (нестійку) у водному середовищі (карбонати, сульфати, хлориди). Як доповнення можна виділити токсичні або небезпечні природні з’єднання (сполуки сірки, миш’яку, сурми, ртуті), але якщо не влаштовувати з акваріумних декорацій мінералогічну виставку, то ймовірність потрапляння таких речовин в акваріум практично зводиться до нуля.
У процесі взаємодії з водою, чисельними бактеріями і гуміновими кислотами, низка мінералів і гірських порід зазнає руйнування, тобто фізичного, хімічного і біологічного вивітрювання або їх комбінації. Інтенсивність його залежить від багатьох параметрів, але вона достатньо мала, щоб забезпечити швидкоростучі рослини всіма необхідними живильними компонентами. Якщо мінеральна частина не є власне джерелом поживних речовин для рослин, то й міняти її необхідно лише в тому випадку, якщо вона, наприклад, набридне акваріумісту.
З часом настане виснаження складових частин спеціального субстрату, що містять поживні речовини, і вони стануть неефективними. У цьому разі їх необхідно буде замінити. Більшість видів субстратів, багатих на поживні речовини, продовжують повільно виділяти поживні речовини до 3-5 років. Замінюйте субстрат лише тоді, коли рослини демонструють ознаки неблагополуччя. Добре вкорінені рослини здатні знаходити поживні речовини навіть тоді, коли їх виділення із субстрату скорочується. Видалення або заміна субстрату можуть пошкодити добре прижилим рослинам, тому слід діяти обережно, щоб звести до мінімуму негативні наслідки.
Певною мірою це стосується і хімічних складових ґрунту. Безумовно, навряд чи ви, не будучи фахівцем, зможете лише за зовнішнім виглядом визначити мінеральний склад ґрунту і тим більше навряд чи побіжите здавати проби вподобаного вам гравію або піску в найближчу хімічну лабораторію задля виявлення солей кальцію чи важких металів. На щастя для нас, акваріумістів, судити про придатність ґрунту з погляду його хімічного складу можна і за цілою низкою непрямих ознак.
Скажімо, рясні іржаві патьоки часто свідчать про високий вміст заліза, а отже – про неможливість використання такого 0ґрунту в акваріумі (взагалі по можливості уникайте блискучих кристалічних включень, оскільки вони можуть виявитися солями металів, зокрема й важких). Зелений або синій колір цілком можуть свідчити про присутність міді чи хрому. Молочно-білий колір, та ще на додачу з легкою крихкістю, швидше за все, говорить про надлишок вапняних включень.
Такий ґрунт легко розстається зі своїми карбонатами, серйозно впливаючи на гідрохімічний режим акваріума, головним чином – на жорсткість води, що вкрай небажано при утриманні, скажімо, аборигенів південноамериканських біотопів і водночас сприятливо для ендеміків африканських озер. Виявити карбонати можна і за реакцією на додавання в ґрунт кількох крапель оцту або соляної кислоти: пухиріння, шипіння, утворення хмарки пари свідчать про їхню присутність. Але навіть якщо самі по собі карбонати не страшні для мешканців вашого акваріума, майте на увазі, що вапнякові, доломітові породи через свою пористість вельми гігроскопічні – дуже жваво вбирають у себе всіляку погань і цілком можуть перетворити чисту до того воду на таблицю Менделеєва.
На щастя, переважна більшість мінералів мають надзвичайно низьку розчинність у воді, і їх, з погляду впливу на акваріумну воду, можна сміливо віднести до категорії інертних і безпечних. І все ж таки, якщо ви точно знаєте, що прилеглі території багаті на поклади руд металів, намагайтеся вибрати для видобутку ґрунту віддаленіші місця.
Органомінеральна частина – це глинисті мінерали, латерит, різні органічні сполуки, продукти життєдіяльності акваріумних організмів, ґрунтові препарати для посилення росту рослин тощо, тобто речовини, що беруть участь у живленні рослин. Органомінеральна частина підрозділяється на глинисту (мінеральну), органічну та бактеріальну складові. Її значно менше за об’ємом, але саме в ній інтенсивно відбуваються різні хімічні та біохімічні реакції. Розкладання органічної речовини та діяльність різних бактерій формують різноманітні хімічні сполуки, які потім легко можуть засвоюватися рослинами.
Саме на цю частину ґрунту й спрямовані більшість зусиль акваріумістів, що займаються вирощуванням рослин, та розробок великих акваріумних фірм. Достатньо згадати про глиняні кульки, торф, різні ґрунтові таблетки, гранули та поживні суміші: якщо в них і присутній якийсь мінеральний субстрат, то переважно, я думаю, це зроблено для збільшення об’єму. Отже, найлогічнішими діями при нестачі поживних речовин буде збільшення або зміна якості органомінеральної частини ґрунту.
Слід зазначити, що повноцінна переробка органічних матеріалів, а також здатність екосистеми ґрунту самоналаштовуватися і адекватно реагувати на умови акваріумного життя, що часто змінюються, можливі лише за гармонійного співіснування найрізноманітніших видів мікроорганізмів. Для цього потрібно, щоб кожен із них міг зайняти свою екологічну нішу в цій спільноті. Щоб кожен міг знайти сприятливі умови для свого існування. У нашому випадку це насамперед стосується кисневих умов у ґрунті.
«Правильний» субстрат повинен давати жити як аеробним організмам, так і анаеробам, що не терплять присутності кисню і забезпечують найглибшу переробку продуктів розкладання. Важливо при цьому, щоб у ґрунті такі умови перебували в балансі, щоб знайшлося місце для всіх, щоб одні мікроорганізми не почали придушувати інших.
Практично це може виглядає так: верхній, товстіший шар ґрунту, що перебуває в безпосередньому контакті з акваріумною водою та її мешканцями, добре аерується, а нижній, не настільки потужний, залишається безкисневим. У цьому разі сліди риб’ячої (та іншої) життєдіяльності, провалюючись униз крізь товщу 0ґрунту, зазнають первинної переробки у верхніх шарах. Частина продуктів цієї переробки засвоюється рослинами, інша йде нижче, де в безкисневому шарі потрапляє у сферу впливу анаеробів. Вони продовжують і завершують справу розкладання. У результаті утворюються нові сполуки, які частково знову-таки засвоюються рослинами, а частково є газоподібними продуктами та водою.
Де взяти ґрунт для акваріума?
Перш за все, в природи. Найбільш відповідний ґрунт для акваріума можна знайти в руслах річок і струмків. А ще бувають «поклади» схожого гравію: на відкосах залізниць і автомобільних трас, будівництвах і гаражах. Очевидно, що ґрунтом із таких джерел користуватися небажано. Відмити його повністю від нафтопродуктів, солей важких металів, фенолів, швидше за все, не вдасться. Ґрунт із щебеню для акваріума мало придатний. Він негарний, у нього складно що-небудь посадити. Такий ґрунт часто травмує коріння рослин, а також риючих риб. Займатися видобутком 0ґрунту самостійно – справа малоперспективна. Звичайно, в розпал літньої спеки намивання 2-3 відер чудової річкової гальки буде вельми приємною забавою, але решту 8 місяців на рік це абсолютно пекельна праця.
Більшість любителів ґрунт купують. Зробити це можна в зоомагазинах і на Пташиному ринку. Будь-який ґрунт із Пташиного ринку вимагає додаткової обробки. У зоомагазинах нині поширені переважно фірмові ґрунти. Зазвичай вони красиво розфаховані в пластикові мішки, від 1 до 25 кг в упаковці. У більшості ж випадків ви отримуєте певний напівфабрикат, з яким треба попрацювати, щоб довести його до стану придатності для акваріума. Якщо ви робите покупку на ринку, то намагайтеся уникати випадкових продавців, адже гарантій, що вони не нарили своє добро десь у стічній канаві, немає.
Які ґрунти існують і доступні любителям.
Підготовка коряги для укладання в акваріум. 
