Фільтри для фільтрації води в акваріумі.
У найзагальнішому випадку акваріуміст зацікавлений у добробуті як рослин, так і риб. Однак далеко не всі любителі задовольняться наявністю двох-трьох маленьких рибок у відносно великому акваріумі, густо зарослому рослинами. Важко встояти перед бажанням поселити в акваріумі якомога швидше велику кількість різноманітних рибок. Щоб позбутися шкідливих речовин, що виділяються в акваріум при розкладанні продуктів життєдіяльності великої кількості риб, потрібно дуже багато рослин, а виростити пишний підводний сад – це далеко не просте і досить тривале заняття.
Як очевидно, продукти розпаду органіки сприятливі для рослин на всіх його етапах, чого не можна сказати про риб. У цьому відношенні риби та рослини ніби антагоністи: що корисно одним – шкідливим для інших, хоча це поняття не слід сприймати категорично, є й примиряюча їхня схожість. Як рибам, так і рослинам найбільше потрібна свіжа вода відповідних параметрів. Для риб згубно шкідливі аміак і нітрити. Тут уже можна зробити загальний висновок: оскільки не можна уникнути потрапляння в акваріум органіки, що розкладається, слід наскільки це можливо прискорити процес нітрифікації, щоб отруйні продукти розпаду швидко переходили в менш небезпечну форму.
Акваріумісти-початківці дуже часто вважають, що фільтрація в акваріумі – це просто видалення зважених часток (каламуті), яке відбувається при пропущенні води через пористий матеріал. Але фільтрація води може бути не лише просто механічною. У фільтрі можна розмістити певний елемент, який був би здатний видалити або нейтралізувати аміак. Перше, що спадає на думку – це фільтрувати воду через якусь хімічну речовину.
Речовинами, здатними видалити аміак, є іонообмінні смоли, наприклад цеоліт. За допомогою хімічного фільтра можна видаляти й інші шкідливі домішки (органіку, важкі метали, хлор тощо) у воді, використовуючи як наполнитель активоване вугілля (на жаль, аміак він не нейтралізує). У такого способу фільтрації є недоліки: він короткострокової дії, з часом хімічний фільтруючий елемент виснажується і його доводиться замінювати на новий; також ефективність хімічної фільтрації паждає з часом через забивання фільтруючого елемента дрібними частинками сміття.
Домогтися цього можна, створивши в акваріумі умови, що сприяють розвитку корисних бактерій. Бактерії, що займаються звичним розщепленням органіки, живуть у товщі води, 
тоді як нітрифікаторам потрібен субстрат (в акваріумістиці цим словом позначається об’єкт, основа, що служить для прикріплення водних організмів або продуктів їх життєдіяльності). Вони розташовуються в тонкому шарі слизу, що виділяється ними самими і покриває поверхню всіх підводних об’єктів неживої природи: шибок, каменів, гравію, зануреного обладнання тощо.
Звідси перша умова – чим більша поверхня, придатна для життя нітрифікаторів, тим більша кількість бактерій зможе на ній розселитися. Друга умова – достатня кількість кисню. Таким чином, швидка нітрифікація забезпечується великою поверхнею фільтрату, який інтенсивно омивається водою, що містить кисень. Дослідження показують, що щільність населення бактерій непостійна і залежить від кількості їжі: виснажуються аміак і нітрити – колонія скорочується. Але якщо харчування та кисню вдосталь, то зростання колонії обмежує вже згадана вище перша умова, і незатребувані отруйні продукти розпаду залишаються у воді, отруюючи риб. У стабільних умовах кількість бактерій відповідає об’єму органіки, що надходить у воду.
Природні механізми самоочищення водойм працюють вкрай ефективно, особливо в умовах надмалої, порівняно з акваріумною, щільності населення рибами. Що ж робити акваріумістам? Є щонайменше три рішення даної проблеми.
Перше – це інтенсивні щотижневі підміни води. У принципі, такий захід вирішує проблему зниження концентрації будь-яких отруйних речовин.
Друге. Живі водні рослини ефективно споживають із води більшість шкідливих для риб речовин, очищаючи воду не гірше, ніж у природі. Рослини утилізують більшість речовин, що виділяються у воду рибами, виділяючи натомість біологічно активні речовини, необхідні тваринам. Акваріум із великою кількістю здорових водних рослин та помірним тваринним населенням майже автоматично матиме сприятливе середовище. Але жодна кількість рослин не впорається з очищенням декоративного акваріума з великою кількістю великих риб.
Третє, найпоширеніше рішення – це фільтрація води за допомогою спеціальних приладів. Взагалі, акваріумна фільтрація – це дуже складний багатоступеневий процес, в якому комплексно використовуються як механізми, аналогічні природним, так і спеціально розроблені інші технології.
На великий жаль, акваріумісту-початківцю при облаштуванні нового акваріума бракує досвіду в організації фільтрації води, розуміння біологічних процесів, що відбуваються в акваріумі. А через деякий час починаються проблеми: каламутніє вода, гинуть риби, рослини та стінки обрастають водоростями, рослини перестають рости і псуються. Як правило, причина одна – накопичення у воді акваріума органічних речовин.
Головне завдання фільтра – це підтримання води в хорошому стані, саме від цього залежить життєдіяльність риб, безхребетних та рослин. Якщо Ви подбаєте про воду, вода у свою чергу подбає про акваріумні рослини та тварин. У певних випадках очищення води слід вважати обов’язковим, особливо в перенаселених акваріумах, виростних, заселених великою кількістю молоді риб, і в акваріумах, в яких містяться чутливі до органічних речовин або риються в ґрунті риби. Тому, перш ніж придбати фільтр, необхідно розібратися в самій суті процесу фільтрування.
Як і будь-який живий організм, риби в результаті своєї життєдіяльності виділяють різні речовини, які забруднюють воду, роблячи її малопридатною для риб. У кожному акваріумі, тим більше щільно заселеному, накопичуються залишки корму, екскременти, слиз та інше сміття, внаслідок чого на дні та рослинах накопичується бруд, вода каламутніє, особливо якщо в акваріумі є риби, що люблять ритися в ґрунті. Великим джерелом сміття в акваріумі є корм, якого зазвичай буває багато, ніж мало. Риби змушені жити в прямому сенсі слова оточеними сміттям. Проблема ускладнюється тим, що в акваріумі зазвичай знаходиться багато риб і недостатньо води, і лише частина з них здатна переробити сама екосистема. Все це призводить до помутніння води внаслідок накопичення у ній органічних речовин.
Для очищення води застосовуються фільтри. Під словом фільтр ми розуміємо пристрій, що складається з двох частин: турбінної головки (насоса, що прокачує воду) та патрона з фільтруючим матеріалом. Головне призначення фільтрації – це видалення з води небажаних складових (органічних і мінеральних часток, молекул, іонів, мікроорганизמים).
Не слід думати, що якщо в новий акваріум встановити найкращий і правильно підібраний біофільтр, він одразу ж позбавить воду від аміаку. Перш ніж він остаточно «дозріє», пройде не менше місяця. Припустимо, Ви за всіма правилами запустили акваріум і увімкнули біофільтр. У перші ж дні рівень аміаку різко піде вгору. Цьому процесу сприятимуть розкладання продуктів життєдіяльності риб, гниття відмерлих частин рослин, надлишене з’їденого корму. У цей момент працюючий біофільтр на рівень аміаку ніяк не впливає. Бактерії, що перетворюють аміак на нітрити, в ньому ще не встигли в достатній кількості розмножитися.
Десь за тиждень бактерій, що окислюють аміак, стане достатньо, і його рівень почне різко зменшуватися. Почнеться зростання нітритів в акваріумі. До кінця першого місяця зростання нітритів досягне такого рівня, що у фільтрі почнеться бурхливий розмноження інших бактерій (що перетворюють нітрити на нітрати), а кількість бактерій першого типу зменшиться і стабілізується через низький рівень аміаку.
Після цього, у міру зростання кількості бактерій другого типу, рівень нітритів почне зменшуватися, і зростатиме рівень нітратів. Ще тиждень-два і популяції бактерій обох типів остаточно стабілізуються. Їх кількість стане пропорційною до кількості аміаку, що надходить у воду. В акваріумі з дозрілим біофільтром зростає рівень лише відносно нешкідливих нітратів, частина яких поглинається рослинами, а іншу слід видаляти примусово (через місяць після запуску акваріума необхідно раз на тиждень замінювати 25% води на свіжу).
На жаль, чиста на вигляд вода – недостатня умова для успішного утримання риб. Дуже часто риби починають вмирати у воді, яка є кристально чистою, і акваріуміст-початківець задається питанням, що трапилося в акваріумі. Відповідь нескладна – наявність аміаку у воді, який не встигає перероблятися бактеріями. Аміак і амоній утворюються при розкладанні молекули білка і є найбільш токсичними з продуктів життєдіяльності риб, які виділяють його при диханні. Також вони утворюються як продукт гниття органічної матерії у воді.
Фільтр – необхідна частина акваріума. Це теж невелика екосистема, де оселяються корисні бактерії, які виконують дуже важливу функцію – переробляють (розкладають) шкідливі речовини на нейтральні та завершують цикл азоту. Летальний рівень аміаку становить приблизно 0,2-0,5 мг/л для різних риб, максимальний допустимий рівень становить 0,01-0,02 мг/л. Однак і за такого рівня деякі риби піддаються стресу, що послаблює їхню опірність хворобам. Тому можна сказати, що рівень аміаку в акваріумі має бути нульовим. В результаті біологічної фільтрації аміак перетворюється на менш токсичні нітрити і потім у набагато менш токсичні нітрати. Рівень токсичності нітратів для делікатних риб становить 50-300 мг/л.
Що повинен робити фільтр? Фільтр в акваріумі потрібен для механічного очищення води від каламуті, для хімічного очищення води від продуктів життєдіяльності риб та іншого населення 
акваріума, і ще, щоб воду перемішувати. Фільтр, як говорить його назва, повинен фільтрувати воду акваріума, щоб тримати її в чистоті. Крім того, він створює в акваріумі певну течію, яка виконує водночас кілька завдань: рівномірно розподіляє тепло в акваріумі, підводить воду, що містить корм, до акваріумних рослин, відводить продукти виділення і в акваріумах з невеликою кількістю рослин збагачує воду киснем. Продуктивність фільтра залежить від вимог, що пред’являються до утримання риб та рослин.
Для видів, що мешкають у воді з швидкою течією, годинна продуктивність фільтра повинна відповідати потроєному об’єму резервуара акваріума. Для видів, що віддають перевагу помірній течії води, годинна продуктивність фільтра повинна відповідати половині або повному об’єму резервуара на годину. При виборі фільтра обов’язково враховуйте, що значення його продуктивності завжди вказують при роботі на холостому ходу і нерідко при експлуатації з фільтрувальною масою зменшують наполовину.
Якщо ми хочемо відтворити в акваріумі природні для біотопів наших декоративних риб умови, то треба виходити з того, що більшість риб мешкає в проточній – швидкій чи помірній воді. Навіть якщо основну частину потоку відрізняє велика швидкість руху, риби все ж таки живуть у таких зонах, де опір швидкій воді не вимагає від них великих зусиль. У більшості наших акваріумів потік, створений за допомогою фільтра, забезпечує необхідний рух води.
Правильно встановлений фільтр постійно перемішує верхні та нижні шари води, сприяючи газообміну води акваріума з повітрям приміщення, де він знаходиться. Шар води, що контактує з поверхнею, віддає вуглекислий газ, що накопичився, збагачується киснем і йде вглиб. Душних застійних зон в акваріумі не залишається, і риби не стоять постійно біля поверхні, а розподіляються по всьому об’єму, адже концентрація розчинених газів стає скрізь приблизно однаковою. Практично існують два методи спрямування фільтраційної води в акваріум: її розпилюють над водним дзеркалом на якомога ширшій площі поверхні або ж електричний насос нагнітає воду, що надходить з фільтра, всередині самого резервуара, під поверхнею.
Види фільтрації. Фільтрувальні системи. Адсорбційна фільтрація.
Використання таймера в акваріумістиці. Що не варто довіряти таймерам. 
