Акваріум для лабіринтових риб.
Основна частина лабіринтових риб живе у Південно-Східній Азії, часто в непроточних дрібних водоймах із низьким вмістом кисню у воді, що в процесі сприяло виживанню лише тих риб, які мали додаткові органи для добування кисню. Деякі з лабіринтових живуть у дрібних непроточних калюжах, але є й такі, що живуть у струмках та річках із течією.
Дрібні водойми прогріваються дуже швидко, тому вода там дуже тепла, температура може сягати 30 градусів і вище. Крім високої температури в невеликих непроточних водоймах ще й багато органіки, і вода часом настільки каламутна, що розгледіти, що в ній є, неможливо. У таких водоймах часто живуть дрібні лабіринтові на кшталт сіамських півників.
Анабасові, або лабіринтові риби дихають не лише звичайним способом, через зябра, вони здатні вдихати атмосферне повітря за допомогою спеціального надзябрового органу — лабіринту. Завдяки цьому лабіринтові риби можуть жити навіть у дуже теплих, бідних на кисень водоймах. Очевидно, що утримувати лабіринтових в акваріумі простіше, ніж інші види риб, оскільки вони не потребують систем аерації. При заселенні акваріума потрібно врахувати ще одну їхню особливість.
Річ у тім, що жоден із видів цього сімейства не може бути зарахований до безумовно мирних риб, і різні особини навіть одного виду поводяться вельми різко. Не завжди підходять одна одній і пари, тому, поміщаючи разом кілька рибок, слід вести постійне спостереження, особливо перший час, щоб виявити та видалити «порушника спокою». Можна сказати, що риби, які перебувають у віддаленому спорідненні, різко відрізняються за своїми вимогами і менше конкурують між собою, ніж близькоспоріднені. Це справді лише загальне правило, але його корисно пам’ятати. Отже, замість об’єднувати два види гурамі, краще тримати по одному виду гурамі та півників.
Перш ніж купувати риб, пошукайте детальну інформацію про риб із родів Anabas, Ctenopoma, Belontia, Parosphromenus, Malpulutta та Osphronemus gorami. Шоколадні гурами — це справді риба для знавців, їм потрібна найчистіша (не просто прозора!) м’яка вода, крім того, вони дуже чутливі до хвороб. Бажано додати двох-трьох суматранських Epalzeorhynchus kallopterus, а також, щоб ще більше оживити товариство, можна замінити одну-дві пари лабіринтових риб зграйкою із семи расбор (Rasbora heteromorpha). Ці маленькі, не надто активні (на відміну від даніо-реріо) рибки слугуватимуть прекрасним завершальним штрихом.
З якими рибками можуть жити лабіринтові. По-перше, з невеликими харациновими рибками, практично з усіма сомами. Сусідство з барбусами неоднозначне: зі спокійними барбусами Pethia gelius, Puntius oligolepis, semifasciolatus, Schuberti, titteya, Systomus rhomboocellatus, hexazona цілком можливе. З великими барбусами, а також із Pethia conchonius, nigrofasciata, ticto, padamya, Systomus anchisporus, tetrazona, pentazona, partipentazona утримувати лабіринтових не варто — вони мають і вусики, і довгі плавці, і є привабливою мішенню для барбусів. Бажано додати одного-двох суматранських Epalzeorhynchus, а також для більшого пожвавлення товариства — зграйку расбор (Rasbora heteromorpha).
Такі риби, як мечоносці, пецилії, молінезії, можуть жити з лабіринтовими. Із сіамськими півниками їх саджати не варто, вони можуть обірвати павники півникам. Гуппі можуть жити з некрупними лабіринтовими, на кшталт півників, купанусів, медових гурамі, трихопсисів. Решта можуть з’їсти гуппі цілком. З такими цихлідами, як апістограми та пельвікароміси, можна утримувати майже всіх лабіринтових. Хороший сусід для лабіринтових риб — боції. Часто в акваріумах, окрім риб, живуть прісноводні креветки та равлики. Лабіринтові — великі любителі поласувати ними. Найкраще з’їдають равликів (дрібних) макроподи та півники. Ампуляріям вони часто обкушують вусики. При підселенні до лабіринтових інших риб слід пропорційно збільшувати і розмір акваріума.
Акваріум слід купувати одразу з кришкою, а якщо її немає, то необхідне покривне скло, оскільки лабіринтові риби здебільшого є хорошими стрибунами і можуть використовувати найтонші щілини для втечі. Крім того, кришка зменшує різницю температур на поверхні води та в шарі повітря над нею. Інакше можливий ризик появи у риб захворювання від дихання холодним атмосферним повітрям. Оскільки в акваріумі для лабіринтових має бути багато рослин, то, відповідно, ґрунт має бути таким, щоб рослини в ньому добре росли. Для ґрунту підходить крупний річковий пісок або гравій.
Як декоративні елементи часто використовують корчі, проте вони відіграють важливішу роль як укриття для риб. Обирайте корчі, гілки яких доходять до поверхні води, де риби зможуть ховатися від суперників. Для деяких лабіринтових (купануси, поросфроменуси, малпуллюти) в акваріумі бажані укриття на кшталт печерок, для цього добре підходять кокосова шкаралупа та печерки з каміння.
Краще, щоб фон в акваріумі був темним, лабіринтові погано виглядають на світлому фоні, крім того, вони почуваються незахищеними. Дуже красиво лабіринтові рибки виглядають на тлі заростей живих рослин. В акваріумі для лабіринтових риб рослини важливі не лише з естетичних міркувань. Вони ділять акваріум на ділянки та забезпечують риб укриттями. Рослини розмежовують територію акваріума на зони, і кожна риба має свою власну невелику територію, що позитивно впливає на характер риби — вона стає спокійбнішою. Вони забезпечують боязких і гонимих рибок укриттями, дозволяють їм сховатися від більш активних та агресивних риб. Це особливо важливо для територіальних видів, якими є більшість лабіринтових.
Крім того, у заростях рослин може сховатися слабша рибка або самка, якій дошкуляє переслідуваннями занадто активний самець. Що краще розділений простір, то більше місця в акваріумі для інших риб. Крім того, плаваючі рослини полегшують рибкам побудову гнізда. Більшість видів риб водні рослини не пошкоджують, за кількома винятками, найвідомішим із яких є місячний гурамі (Trichogaster microlepis), які із задоволенням їдять усі м’яколисті рослини. Акваріум лише з камінням та корінням придатний також для риб, що харчуються рослинами, — гігантського гурамі (Osphronemus gorami) або риби-повзуна (Anabas testudineus).
Підбираючи рослини, не забувайте, що поверхня води в акваріумі має бути добре поділена. Отже, потрібно вибирати види, які швидко доростуть до поверхні і пошириться по ній (валіснерія), або широколисті, але потужні плаваючі рослини (цератоптерис). Розмістіть в одному кінці акваріума кілька валіснерій, вздовж задньої стінки посадіть кілька кущів гігрофіли (Hygrophila corymbosa), а до гілок корча прикріпіть кілька колоній таїландського папороті (Microsorium pteropus). Якщо поверхня води чиста, риби почуваються невпевнено, пригнічено, перебувають у постійному стресі та більше схильні до хвороб.
Дуже важливі плаваючі рослини (пістія, річія, водокрас), їх можуть замінити листки рослин, що стеляться по поверхні (валіснерія) або плавають у товщі води (роголисник, наяс). Плаваючі рослини є опорою для гнізда або будівельним матеріалом для нього, а якщо у риб немає можливості віднереститися, то дуже велика вірогідність, що невимітана ікра у самки перетвориться на кісту та призведе до загибелі самки. Невисокі рослини на передньому плані (криптокорини) мають бути стійкими до відносно слабкого освітлення, оскільки решта рослин поглинатиме значну частину світла.
Часто риби можуть жити у звичайній водопровідній воді, але розмножуються лише в підкисленій та пом’якшеній (наприклад, малпуллюти, деякі півники). І, нарешті, є риби, які можуть жити лише в м’якій і кислуватій воді, це, наприклад, паросфроменуси. Вимоги лабіринтових риб до води мінімальні, виходячи з природних потреб, утримувати лабіринтових краще в м’якій воді або воді середньої жорсткості зі слабокислою або нейтральною реакцією рН.
Температура води має бути в межах 27°С — це середня величина, що підходить для всіх лабіринтових риб. Слід знати, що додавання свіжої води в акваріум діє на лабіринтових збудливо і, як наслідок, веде до міжусобних бійок за територіальні переваги. Лабіринтові рибки люблять стабільність умов утримання, краще вони живуть у так званій «старій воді», тобто часті й великі підміни води їм не до вподоби. Заспокоєнням для них є не лише «стара» вода, а й зниження температури до 20°С.
Лабіринтові не люблять течію, вона заважає їм будувати гнізда, а, як зазначалося вище, якщо самка не зможе виметнути ікру, то закістується і загине. Не менш важливо, щоб поверхня води залишалася якомога спокійнішою. Для цього найкраще зробити прямий стік безпосередньо під поверхнею води. Вона має вливатися назад в акваріум гранично тонким і повільним струмком. Потрібно обережно і правильно підміняти одну четверту частину води на відстояну один раз на два-три тижні. Причому робити це краще на ніч, коли світло вимикається і в темряві риби спокійні, а вода до ранку встигає стабілізуватися.
Фільтрація не є предметом першої необхідності, але вона може використовуватися. Тож якщо фільтр в акваріумі є, потрібно будь-якими способами зменшувати течію — на вихід фільтра надягати флейту, спрямовуючи її до стінки акваріума, створювати спокійні від течії зони за допомогою плаваючих рослин. Основне завдання фільтраційної системи — видалення з води зважених часток, що покращує прозорість, та перемішування води, що запобігає утворенню небажаних температурних шарів. Але течія не повинна бути сильною. Аерація в акваріумі не потрібна, оскільки вона викликає занадто сильне хвилювання на поверхні води. Компресор потрібен лише під час вирощування мальків, оскільки лабіринтовий орган у них розвивається приблизно через три тижні після народження.
При годівлі риб не виникає проблем, оскільки вони із задоволенням поїдають будь-які живі, сухі та приготовані корми, надаючи перевагу кормам тваринного походження. Таких риб, як шоколадні гурами, різні види роду Parosphromenus, годують виключно живими кормами. Лабіринтові не дуже прив’язані до місця прийняття корму: наприклад, трихогастери та колізи люблять брати корм біля поверхні, але в міру його падіння на дно переміщуються спочатку в товщу води, а потім і копаються в ґрунті, стоячи догори хвостими. Дрібні трихопсиси, некрупні півники, паросфроменуси, псевдосфроменуси вважають за краще брати корм біля дна. Макроподи хапають корм скрізь, де тільки можна.
Годівниця в акваріумі з лабіринтовими небажана, оскільки часто буває, що найбільша риба, частіше самець, займає місце під годівницею і не підпускає туди інших риб — виходить, що він об’їдається, а інші риби голодують. Гурамі та макроподи відіграють роль своєрідних санітарів акваріума, знищуючи планарій, гідр і підчищаючи каміння, що заростає водоростями, корчі, листя рослин тощо.
Міні-акваріум для півника. Маленький акваріум із лабіринтовими.
Наноморський акваріум. Список невеликих рибок для нанорифного акваріума. 
