Ряд Коропозубоподібні ( Cyprinodontiformes )
Підряд Живородні Коропозубі ( Cyprinodontoidei )
Родина Пецилієві ( Poeciliidae )
Підродина Пецилінові ( Poeciliinae )
Рід Ксифофорус, або меченосці — Xiphophorus.
Меченосці широко поширені у водах Центральної Америки, де заселяють різноманітні густо зарослі рослинністю водойми зі стоячою та повільно течійною водою. Тіло подовжене, стиснуте з боків. Самиці більші за самців. Головна особливість: у самців є мечеподібний відросток, завдяки якому рибка отримала своє ім’я. Цей мечеподібний відросток є не що інше, як сильно подовжені нижні промені хвостового плавця. Хвостовий плавець невеликих розмірів, закруглений. В акваріумі це спокійні, мирні риби, які нормально уживаються з іншими мешканцями.
В акваріумі повинні бути рослини, зокрема й плаваючі на поверхні. Зверху акваріум має бути закритий, щоб рибки не вистрибнули. Годувати можна живим і сухим кормом, бажані рослинні добавки. Це живородні рибки. Ікра запліднюється в тілі самиці, і її залишають повністю сформовані мальки, які одразу починають харчуватися. Для розмноження меченосцям не потрібен нерестовий акваріум, хоча мальків краще відсадити, тому що дорослі риби поїдають потомство. Вагітність триває 1-1,5 місяця.
Нині в акваріумах зустрічається безліч форм, що відрізняються зовнішнім виглядом і забарвленням тіла та плавців. Основними видами, що несуть генетичний матеріал для більшості цих гібридів, є X. helleri, X. maculatus, X. montezumae та X. variatus. Найчастіше в акваріумах утримують меченосця Геллера, рідше меченосця Монтесуми, Клеменсії, Кортеса, карликового та оливкового меченосців, лірохвоста (іноді званого двомеченосцем) та високоплавникового меченосця (відомого також як меченосець Сімпсона).
Меченосці — невеликі або середньої величини риби: самці різних видів мають довжину від 3 до 10 см, а самиці від 4 до 12 см. За формою тіла та забарвленням усіх диких, неодомашнених меченосців можна розділити на три групи видів:
1. Група Helleri, що об’єднує 2 види. X. helleri (об’єднує 4 підвиди) та X. clemenciae. У представників цієї групи нижні промені хвостового плавця подовжені, утворюючи виріст, форма якого нагадує меч. Тіло прогонисте, відносно пласке з червоними або коричневими смугами на боках. У аматорських акваріумах широкого поширення набув лише меченосець Геллера (X. helleri).
2. Група Maculatus. Об’єднує такі 4 види з підвидами: X. maculatus, X. variatus, X. xiphidium, X. couchianum. В аматорських акваріумах широкого поширення набули лише перші два види. На відміну від першої групи, її представники або зовсім не мають меча, або мають лише невеликий виріст. Поздовжні смуги на тілі відсутні. Перші два види, що становлять найбільший інтерес для акваріумістів, раніше виділяли в самостійний рід платипецилії (Platypoecilus). Серед наших акваріумістів найпоширенішими є такі їхні назви: для X. maculatus — платипецилія або просто пецилія, рідше плямиста пецилія, для X. variatus — триколірна, або пестра пецилія. Внаслідок великої кількості виведених селекціонерами схожих за формою і забарвленням різновидів цих двох видів іноді виникають труднощі у визначенні, до якого з цих двох видів правильніше віднести ту чи іншу рибку. Тіло пестрої пецилії має більш обтічну форму, ніж у плямистої. Спинний плавець у пестрої пецилії довшій і за формою більше нагадує плавець меченосця Геллера.
3. Група Montezumae. Об’єднує такі три види з їхніми підвидами: X. milleri, X. montezumae, X. pygmaens. У представників цієї групи меч короткий. Корпус відносно витягнутий, ісчерчений нерівними поздовжніми зигзагоподібними смугами, що складаються з плям. Представники цієї групи — рідкісні гості в акваріумах аматорів.
Представники всіх трьох груп в умовах акваріума легко схрещуються між собою. Гібриди меченосців Геллера, плямистих і пестрих пецилій були використані селекціонерами при виведенні багатьох порід цих трьох видів, що радують око красою забарвлення. Практично майже всі гарно забарвлені породи меченосців Геллера були виведені шляхом селекції їхніх гібридів із плямистою пецилією. Схрещування меченосців із високоплавниковою пестрою пецилією було використане при виведенні меченосця з величезним спинним плавцем (його довжина досягала 11 см, а площа 40 см2).
Для представників роду характерне явище матроклінії, що часто спостерігається при утворенні гібридних форм. У меченосців відсутні статеві хромосоми, і стать мальків залежить від умов вирощування — за сприятливих умов формується більше самців, і навпаки. Крім того, часто зрілі самиці спонтанно перетворюються на продуктивних самців. При цьому сперма самця служить лише фактором, що запускає початок розвитку.
Утворене потомство на першому етапі представлене лише особинами жіночої статі і має схожість із материнським організмом. Пройшовши цей етап, риби набувають здатності до подальших перетворень і реалізації генетичної програми розвитку. Зовнішні ознаки, характерні для жіночого організму, поступово зникають, і на зміну їм приходять чоловічі: анальний плавець зазнає змін, у результаті яких утворюється гоноподій. У деяких видів на хвостовому плавці з’являється характерне мечеподібне подовження, тіло стає стрункішим, зникає притаманна жіночим особинам пляма. Утворення самців можливе і одразу, минаючи описану вище стадію.
Такі «ранні» самці зазвичай дрібніші, на відміну від повних і великих «пізніх» самців, які попередньо пройшли «жіночу» стадію розвитку. Формування статі мальків також залежить і від умов вирощування. При температурі води близько 30°С на 1 самицю припадає близько 10 самців, при 20°С співвідношення статей буде зворотним. Великий вплив на формування статі має рН, за якої вирощується молодь: при величині рН 6–6,5 кількість самців — від 80 до 100%, а при 7,5–8 — від 0 до 20%.
Як правильно визначити стать меченосця? Самець чи самиця? Вважається, що стать меченосців визначається за «мечем» на хвості — так, та не зовсім так. Вищесказане стосується лише дорослих невільчастих меченосців, адже самиці теж можуть мати довгі вирости на хвостах. У молодих самців меченосців не встигає вирости «меч» у нижній частині хвостового плавця. У вільчастих самиць на хвості є два або три такі самі відростки. Як і в інших живородних рибок, стать слід визначати за анальним плавцем: у самця гоноподій схожий на тонку паличку, а у самиці форма плавця схожа на трикутник, тільки зі заокругленим кутом. У самиць вільчастих меченосців анальний плавець має форму трикутника з невеликим подовженням. А у вільчастих самців анальний плавець не такий широкий і дуже довгий. Гоноподій подовжується в міру росту риби, тобто у підлітків він не настільки довгий. У прапорових самців гоноподій такий самий, як і у «простих» меченосців. Анальний плавець прапорових самиць — трикутний.
Фото: Меченосець геллера — Xiphophorus hellerii.
Xiphophorus hellerii, Меченосець геллера, зелений.
Xiphophorus montezumae, nezahualcoyotl, pygmaeus, signum, xiphidium. 
