Ряд Коропозубоподібні ( Cyprinodontiformes )
Підряд Живородні Коропозубі ( Cyprinodontoidei )
Родина Пецилієві ( Poeciliidae )
Підродина Пецилінові ( Poeciliinae )
Що ви знаєте про живородок?
Навряд чи можна назвати якусь іншу групу акваріумних риб, до якої протягом багатьох десятиліть зберігався б такий самий постійний інтерес, як до живородних риб родини Пецилієві (Poeciliidae). Яскраве забарвлення, доступність, нескладні умови утримання та розведення більшості видів роблять цих риб привабливими для багатьох любителів-початківців. Багато живородок відрізняються гарним забарвленням і є окрасою акваріума. Спостереження за шлюбними іграми та народженням живих мальків — завжди свято для акваріуміста.
Більшість живородних риб невимогливі до умов утримання. Для них достатньо 50-літрового акваріума. Але в ньому обов’язково мають бути рослини. Дуже добре використовувати для цієї цілі яванський мох (Vesicularia dubyana), особливо в акваріумі, де відбувається нерест. Щойно народжені мальки спочатку падають на дно і ховаються у моху, а через деякий час піднімаються до поверхні, де ховаються від своїх батьків-канібалів серед рослин, що плавають біля поверхні та в товщі води. Водяна папороть (Ceratopteris thalictroides) — прекрасний індикатор благополуччя в акваріумі. Якщо вода чиста і в ґрунті немає сірководню, ця рослина тримається біля дна. Якщо ж акваріум забруднений, вона спливає до поверхні. Амбулія (Limnophila gratioloides). Річія (Riccia fluitans) — чудове укриття для мальків. Добре очищає воду нітела гнучка (Nitella flexilis). Крім перерахованих рослин, які є необхідними в будь-якому акваріумі з живородними рибами, для його прикрашання можна використовувати кабомбу, гігрофілу, лімнофілу, наяс, хару (топняк), ехінодоруси, пухирник, перистолиснити, сальвінію.
В акваріумі для живородних риб бажані аерація, фільтрація та підігрів води. Дорослих риб слід годувати щодня, не більше двох разів на добу, молодь — частіше. Молодь потребує більшої кількості корму, годувати її треба невеликими порціями. Під час годування навіть живими кормами необхідно додавати в раціон невелику кількість корму рослинного походження. Необхідно стежити за тим, щоб усе з’їдалося повністю протягом 15-20 хвилин. Залишки нез’їденого корму слід видаляти, це особливо важливо при використанні неживих кормів. Годувати мальків треба живим кормом, не вимикаючи на ніч світло. У цей період особливо важливе рясне та повноцінне харчування.
Слід пам’ятати, що майже всі живородки — активні канібали. Вони полюють на своє щойно народжене потомство і з жадібністю його поїдають. Тому незадовго до нересту самок рекомендується відсаджувати в невеликий акваріум-нерестовищ з густими заростями підводних і плаваючих на поверхні води рослин та невеликим простором для плавання. Більшість живородних риб приносить мальків щомісяця. Залежно від температури води нерестові періоди тривають від 20 до 40 днів. При високій температурі вони коротші, при низькій — триваліші.
Ознака близького нересту — збільшення черевця у самки. Стимулювати нерест можна підвищенням температури та заміною частини води. Любителі живородних риб знають, що після єдиної зустрічі з самцем самки здатні щомісяця виметувати мальків протягом шести, а то й дев’яти місяців. Тож якщо акваріуміст захоче отримати потомство від обраного, найкращого, на його думку, самця, то спаровувати треба тільки з дівственними (вірджинськими) самками. Інакше основна маса мальків може народитися зовсім від іншого самця, з яким самка зустрілася кілька місяців тому.
Рід Пецилія — Poecilia.
У результаті ревизії, проведеної Rosen та Bailey, представники родів: Lebistes, Limia, Micropoecilia, Mollienesia, Pamphorichthys та Poecilia були зведені в один рід — Poecilia. Різні види роду пецилія, ціла низка яких раніше належала до роду молінезія (Mollinesia), нині скасованого, акваріумістами досі називаються “молі”.
Природні місця проживання та ареали різних видів молінезій, що включають як прісні, так і солонуваті, і навіть морські води, відрізняються один від одного. Відомо, що самці з добре розвиненими великими спинними плавцями в морі зустрічаються частіше, ніж у прісних водах. У всіх видів молінезій самки більші за самців. Серед усіх живородних молінезії найпримхливіші та найважчі в утриманні.
Незважаючи на велику доступність молінезій, навряд чи можна їх рекомендувати як “прості” для утримання акваріумні риби. Це пояснюється деякими особливостями умов утримання молінезій і, особливо, їх селекційних форм. Об’єм акваріума для їх утримання повинен бути значним, щоб на пару дорослих риб припадало не менше 6 літрів води. Необхідно забезпечити багато відкритих, освітлених ділянок. Так само потрібна наявність густих заростей рослин, корчів, куп каменів для укриття.
Більшу частину часу рибки тримаються в середньому та верхньому шарах води. Вода в акваріумі має бути свіжою та абсолютно чистою. Молінезіям необхідна жорстка і трохи лужна вода. Для цього в акваріум потрібно помістити кілька шматочків мармуру. Усі молінезії теплолюбні і віддають перевагу воді 26-30°С. При зниженні температури води або погіршенні її якості, а також при поєднанні цих факторів молінезії притискають плавці до тіла і мляво рухаються, іноді лежать на дні або вібрують на місці. Виправити становище, як правило, можна, піднявши температуру до потрібного рівня і замінивши частину води.
Всім молінезіям, а породистим тим більше, необхідно підсолювати воду з розрахунку 100-150 грамів на 100 літрів води. Сіль бажано використовувати морську або дуже грубого помелу. А ось в абсолютно прісній воді їхнє самопочуття погіршується і вони повільно, але вірно гинуть. Молінезії критичні до освітленості акваріума — світловий день повинен тривати не менше 13 годин. Бажано, щоб протягом 2 годин було природне сонячне освітлення.
Годувати молінезій слід живими кормами і обов’язково рослинними. Це ще одна помилка акваріумістів-початківців — годування тільки живим кормом. Без добавок рослинних компонентів молінезії хворіють. Як рослинний корм можна використовувати вольфію, ошпарені та подрібнені листя салату, кульбаби тощо. Розмножуватися молінезії починають у піврічному віці. У середньому самка приносить по 50-60 мальків. Внутрішньоутробний розвиток триває 35-45 днів. Вагітність самок можна визначити за їхнім значним квадратним животом, який буквально “підпирає” до горла.
Для отримання мальків самку краще відсадити в густо зарослий акваріум із теплою водою (28-30°С). Але робити це слід обережно, оскільки таке пересаджування може призвести до передчасних пологів, і мальки народяться недорозвиненими та нежиттєздатними. Тому самку слід відсадити за кілька днів до передбачуваних пологів. Вигодовувати мальків слід зоопланктоном або артемією. Вода у виросному акваріумі має бути абсолютно чистою та свіжою, теплою, без різких перепадів температури, підсоленою. Слід враховувати, що мальки чутливі до забруднень води, тому в акваріумі з мальками рекомендується частіша зміна води.
Poecilia butleri, caucana, caudofasciata, chica, maylandi.
Priapella compressa, Priapella intermedia. 
