Підряд Живородні Коропозубі ( Cyprinodontoidei )
Родина Пецилієві ( Poeciliidae )
Підродина Пецилінові ( Poeciliinae )
Рід Пецилія — Poecilia.
— Мексиканська пецилія — Poecilia mexicana [Steindachner, 1863]. Синонім: Poecilia cuneata, limantouri. (Англ. – Shortfin Molly). Мексика, Гватемала, Гавайські острови. Кілька поселень знайдено в печерах Мексики. Довжина самців до 5 см, самочок до 8 см. Мають відносно невеликий спинний плавець порівняно з P. latipinna, але в іншому аналогічні за розміром і формою. Забарвлення дуже мінливе.
Тіло оливково-блакитне з поперечними рядами цеглясто-червоних цяток. Спинний і хвостовий плавець у самців від сіро-блакитного до жовто-коричневого і зеленого з чорними точками, у самок ці плавці безбарвні. Плавці з оранжево-жовтою облямівкою. Самки зазвичай з легким відтінком жовтого і оранжевого кольору в передній частині живота. Печерна форма – жовта. Є два підвиди: — P. mexicana limantouri північні популяції з басейну Ріо-Гранде і Ріо-Сото; — P. mexicana Mexicana з річки Бланко.
Це дуже мирна і активна риба, може утримуватися в загальному акваріумі, але може обкушувати плавці інших риб. Утримувати групою з переважанням самок. До параметрів води не вимогливі: у природи печерні мексиканські пецилії живуть у каламутній воді з високим вмістом сірки. Цей вид може жити в прісній воді або зі злегка сольовим розчином. Всеїдні, потрібно багато рослинної їжі, а також заморожені та живі корми. Також обдиратимуть водорості в акваріумі. Дозріває в 7 місяців. Вагітність триває близько 4 тижнів. Самка народжує 8-20 мальків довжиною 8-10 мм. рН 7-8; dH 10-20°; Т 22-28°С.
— Гуппі Ендлера, Вінга — Poecilia wingei (Endler) [Kempkes & Isbrucker, 2005]. Синонім: Acanthophacelus wingei, “Venezuela”. (Англ. – Endlerka, Endler’s Guppy, Livebearer). Венесуела. Форма тіла характерна для видів, що живуть біля поверхні, з прямим профілем спини, а черевний профіль більш зігнутий. Самец до 2,5 см, самки до 4 см. Самки більш тонкі та менші, яскраво забарвлені, частково вкриті чорними смугами, які чергуються з красивими райдужними плямами різного кольору, з переважанням оранжевого, жовтого і зеленого та яскраво-синього, іноді колір заходить на плавець.
Хвостовий плавець прозорий, по краях лопатей забарвлений. У самок, за правильного освітлення, металевий жовто-золотий або срібний відтінок, спинний і хвостовий плавники, як правило, прозорі. Самки значно менші за самок. У представників різних популяцій відрізняються довжина косиць у хвостовому плавці, загальне забарвлення тіла, форма і розмір плям на тулубі. Самочки у всіх форм однаково сіренькі з блідо-золотистими і прозорими плавниками.
Ідентифікація: Гуппі Ендлера — Poecilia wingei.
Легко схрещуються з Poecilia reticulata. Завдяки ретельному генетичному відбору було виділено кілька штамів P. wingei, виведено велику кількість різних колірних варіацій – золоті “Gold”, альбіноси “Albina”, чорні “Black”, оранжеві “Orange”, тигрові “Tiger” та інші. У справжніх “Ендлерів” в забарвленні переважають зелений, чорний, жовтий і оранжевий кольори. На заході гуппи Ендлера розділили на 3 класи:
Клас N. Риби, виловлені в природі, або їхні нащадки. У багатьох країнах Європи та Америки є асоціації любителів диких ендлерів, які ставлять за мету – збереження і поширення диких форм, оскільки природні місця існування гуппи Ендлера знаходяться під загрозою.
Клас P. Риби, зовні схожі на гуппі Ендлера класу N, але походять від схрещувань зі звичайними гуппі або риби, чиє походження невизначене.
Клас K. Селекційні форми гуппі, що йдуть від схрещувань гуппі Ендлера з селекційними формами гуппі. Саме цей клас широко представлений в акваріумах любителів. Тут є як риби з різноманітною варіацією в забарвленні, так і риби з плавниками різної форми. Серед колірних модифікацій є так звані варіації “Голд” зі світлим фоновим забарвленням, риби з альбінізмом або з надпокровним забарвленням типу “Зміїна шкіра”. Багато селекційних форм під назвою “Венесуела” мають хвостовий плавець форми нижній або подвійний меч, а також подовжений дорсальний плавець (шарф).
Мирні темпераментні рибки верхніх шарів води. Віддають перевагу акваріумам зі стоячою водою, густо засадженим рослинами. Треба утримувати групою з переважанням самок. Самці ендлерів дещо менші за самців звичайних гуппі, що треба враховувати при годівлі рибок, а також при доборі сусідів. Непогано гуппи Ендлера почуваються в сусідстві з іншими живородними, і через свою гіперрухливість без їжі не залишаються. Самці безперервно доглядають за самками, тому рекомендується для утримання використовувати більше самок. У самців відсутня внутрішньовидова ворожнеча, тому можна тримати самих самців, в основному для прикраси акваріума.
Вимоги, які необхідно виконувати при їх утриманні, такі: досить просторий акваріум, регулярне годування різноманітними кормами, підтримання оптимального температурного режиму (22-26°С) і освітлення, жорсткість 8-30°, рН 7,2-8,5, чудово переносять невелику присутність солі, солоність 2-5 проміле (краще за рахунок морської солі), аерація, фільтрація і підміна води.
Оптимальна температура не більше 24°C, при підвищених температурах вони швидше ростуть, проте тривалість життя скорочується. Вода не повинна бути м’якою і кислою. Щотижня слід підмішувати не менше третини об’єму води на свіжу. Гуппі вистрибують з води, тому покривне скло обов’язкове.
Віддають перевагу рослинній дієті. Живі та заморожені рачки також годяться їм у їжу. Гуппі Ендлера мають прекрасну опірність до хвороб, і при належному догляді та правильному утриманні рибки практично не хворіють, оскільки мають міцний імунітет. Самці виявляють доросле забарвлення вже у віці 3-5 тижнів, а самки здатні приносити повноцінний приплід вже у 3-місячному віці. Самці стають статевозрілими на другому місяці життя.
Риби можуть розмножуватися в широкому діапазоні температур і жорсткості води. Запліднені самки приносять потомство кожні 24-27 днів, до 25 штук. Густа рослинність, багато сховищ та укриттів допоможе забезпечити краще виживання мальків. При розведенні бажано мати акваріумний міх, де мальки могли б ховатися і харчуватися. Ймовірний термін життя – 1,5-2 роки, залежно від температури. Т 18-34°C; рН 6,7-8,5; dH не менше 10°.
Ідентифікація: Гуппі Вінга — Poecilia wingei.
— Венесуельська живородка, вічками пецилія — Poecilia vivipara [Bloch & Schneider, 1801]. Синонім: Molinesia fasciata, Poecilia holacanthus, schneideri, surinamensis, unimaculata. Від Венесуелы до Ла-Плати Аргентини. Відомо близько 10 синонімів цього виду. Південна Америка. Довжина самців 4 см, самок до 6 см. Форма тіла витягнута, злегка сплющена в передній і сильно в хвостовій частині, голова злегка сплющена зверху.
Забарвлення жовтувато-сіре, область черевця має золотистий відблиск, самці мають поперечні смуги на основі хвоста. Спинний плавець яскраво-оранжевий з чорною смугою біля основи. У центрі тіла і в самця, і в самки розташована пляма чорного кольору. Гоноподій короткий. Через 28-30 днів самка виробляє 30-150 мальків (8 мм), які дуже швидко ростуть і розвиваються, і вже через 3-4 місяці здатні самі до відтворення, за умови достатку в харчуванні. dH 4-15°; рН 6,8-7,5; Т 24-26°С.
Poecilia latipinna, Poecilia sphenops, Poecilia salvatoris.
Poecilia butleri, caucana, caudofasciata, chica, maylandi. 
