ЦИХЛІДИ ОЗЕРА ТАНГАНЬЇКА.
Ряд Окунеподібні ( Perciformes )
Родина Цихлові ( Cichlidae )
Підродина ( Pseudocrenilabrinae )
Рід Pseudosimochromis — Псевдосимохроміс.
— Pseudosimochromis curvifrons [Poll, 1942] — Крутолобий, або сріблястий, псевдосимохроміс. Синонім: Simochromis curvifrons. Озеро Танганьїка, північна частина, скелясті біотопи. 12-14 см, в акваріумі 7-10 см. Відмінними ознаками даного виду є: • голова коротка, черепний профіль вигинається круто до спинного плавця; • через крутий профіль і коротку голову здається високотілью; • пряморозташований рот з маленькою ротовою щілиною, поміщений дуже низько; • на щелепах розташовано кілька рядів конічних, двовершинних зуubів.
Хвостовий плавець злегка виїмчастий. Закінчення спинного та анального плавців, на противагу більшості видів, не закруглені. Представники даного виду мають яскраво виражений статевий дихроматизм: у сіро-зеленого самця є одна або дві плями-релізери на анальному плавці, голова коричневата і відсутня вертикальна смугастість на корпусі, в той час як у самки “імітатори” ікри на анальному плавці відсутні, а на корпусі розташовані 9 вертикальних кавових смуг. Самка і молодь сріблясті, спинний та анальний плавці закруглені.
Колірні морфи: — P. curvifrons “South” – самці мають срібне тіло з блакитним відливом; — P. curvifrons “North” – самці мають срібне тіло із зеленим відливом.
Акваріум повинен мати ділянки відкритої води, трохи нагромаджень каміння та дно з дрібного або середнього річкового піску. Зарослі рослин зазвичай не пошкоджуються. Самці територіальні та дуже злі, бажано утримувати всього одного самця з невеликою групою самок. Утримувати в акваріумі кілька дорослих самців в одному й тому ж акваріумі вам навряд чи вдасться, іноді деякі активні самці переслідують навіть самок. Самки можуть також переслідувати одна одну. Корм: рослинний (70%) та тваринний (30%). Дозрівають за 12-16 місяців. Самці та самки об’єднуються разом лише в період розмноження. Винашуванням ікри займаються лише самки. dH 8-20°; рН 7,8-9,0; Т 24-27°С.
Рід Plecodus — Плекодус.
Представники цього виду живляться лускою інших риб. Будова зубів незвичайна. Має гачкоподібні зуби, загнуті всередину та пристосовані для обдирання луски інших риб. На кожній із щелеп знаходиться ряд зубів. Кожен зуб на виході з щелепи згинається під 90° всередину. Будова зубів цих цихлід влаштована відповідно до їх способу живлення. Здобич зазвичай атакується на швидкості, на відкритих ділянках. Plecodus підпливає до жертви з відкритим ротом і своїми загнутими всередину зубами захоплює луску та відриває її. Практичного досвіду утримання цього виду фактично немає.
— Plecodus multidentatus [Poll, 1952] — Плекодус мультидентатус багатозубий. Конго. 12 см. Колірний статевий дихроматизм у цих цихлід не виражений. Відмінними ознаками даного виду є: • витягнутий корпус; масивний верх спини; • хвостовий плавець ліроподібної форми з подовженою косицею в нижній частині плавця; • спинний та анальний плавці мають подовжені крайні промені. На кожній із щелеп знаходиться єдиний ряд зубів, які загнуті всередину по широкій кривій. Зуби не лише гострі, а й дуже великі. Живляться лускою інших риб. Атака на жертву відбувається дуже стрімко і буквально за частки секунди, причому напад здійснюється на повну силу і з відкритим ротом. Вид інкубує ікру в роті. Температура 25-27°C; рН 7,8-8,5; dH 10-20°.
— Plecodus straeleni [Poll, 1948] — Плекодус страелені. Озеро Танганьика. 15 см. Відмінними ознаками даного виду є: • відносна високотільність порівняно з іншими лускоїдами, причому тіло справляє враження налитого. Феноменом вважається забарвлення Plecodus straeleni – своїм смугастим синьо-блакитним забарвленням риби нагадують забарвлення трьох відомих видів Cyphotilapia frontosa, Neolamprologus tretocephalus та Neolamprologus sexfasciatus. Деякі геоваріанти Plecodus straeleni мають шість вертикальних смуг, деякі – лише п’ять вертикальних смуг. Основа хвоста та хвостовий плавець добре розвинені, що видає екстер’єр хорошого плавця. Це ідеальний варіант для “лускоїда”, який звісно не є безпечним сусідом для потенційних жертв.
Представники цього виду живляться лускою інших риб. Здобич зазвичай атакується на швидкості, на відкритих ділянках і виявляється у повній владі цих енергійних та сильних риб. Можна однозначно сказати, що при спільному утриманні будуть гарантовані проблеми у видів, які живуть у відкритій воді або на відкритому піщаному дні. Цихліди, у яких більша частина життя проходить в укриттях, мають більше шансів залишитися неушкодженими. Ведуть, як правило, усамітнений спосіб життя, але перед нерестом утворюють пари.
Рід Perissodus — Періссодус.
Назва цього роду виникла у зв’язку зі способом живлення його членів. Ці риби присмоктуються до своєї здобичі та зривають луску своїми загнутими всередину зубами. Прямий рот із товстими губами. Зуби глибоко посаджені, широкі внизу та роздвоєні на кінцях.
— Perrissodus eccentricus [Liem & Stewart, 1976] — Періссодус ексцентрикус ліма. Озеро Танганьика. 16 см. Відмінними ознаками даного виду є: витягнутий у довжину і приплюснутий з боків корпус з великою кількістю дрібних лусочок; масивний верх спини; загострена форма голови з відносно великими очима. Рот – пряморозташований, викривлений з глибокою ротовою порожниною. Спинний, анальний та черевні плавці із загостреними закінченнями, а хвостовий плавець чітко вигнутий і дуже міцний. Забарвлення цього виду дуже схоже на забарвлення Perissodus microlepis. Відсутній статевий дихроматизм.
Пожирач луски не змінює своїх звичок і в домашніх умовах. Оснащений від природи спеціально для цієї цілі сконструйованою щелепою. На відміну від інших лускоїдних видів, які атакують жертву фронтально під прямим кутом, Perissodus eccentricus може здійснювати атаку з паралельної позиції, повною мірою використовуючи асиметричність свого викривленого рота. Лусочки блискавично схоплюються гачкоподібними зубами та віддираються від корпусу жертви. Утримувати можна лише у дуже великому акваріумі з рибами роду Altolamprologus.
Paracyprichromis brieni, Paracyprichromis nigripinnis.
Ophthalmotilapia heterodonta, Ophthalmotilapia ventralis. 
