ЦИХЛІДИ ОЗЕРА ТАНГАНЬЇКА.
Ряд Окунеподібні ( Perciformes )
Родина Цихлові ( Cichlidae )
Підродина ( Pseudocrenilabrinae )
Продовження…
Рід Tropheus — Трофеус.
— Tropheus duboisi [Marlier, 1959] — Зірчастий трофеус Дюбуа. (Англ- Duboisi Cichlid, White Spotted Cichlid). Виключно граціозна і різка в рухах рибка, що мешкає серед скелястих північно-західної та східної частин прибережних біотопів Танганьїки. Ця зона являє собою скелясті масиви, покриті пишним килимом з водоростей. 10-13 см, в акваріумі до 15, самки дрібніші. Цей розмір досягається переважно домінуючими самцями через 3-4 роки. Риба має трохи витягнуте тіло, з великою головою і очима.
Вид Tropheus duboisi зустрічається в озері в різних геоваріантах, які відрізняються один від одного шириною, забарвленням і світлістю смужок на тілі. Зовнішній вигляд цих трофеусів доволі специфічний і яскраво відрізняється від інших членів роду. Тіло кавово-синього кольору. Голова сіро-блакитна з синім пігментом, такі ж основи спинного та анального плавців. На боці, ближче до голови, проходить широка поперечна, від білого до жовтого кольору (залежно від раси), смуга. Плавці темно-синього кольору з чорними краями і маленькими плямами жовтуватого кольору.
При порівнянні різних Tropheus, рот Tropheus duboisi трохи більш подовжений. Положення рота, коли він захоплює їжу, має значний кут по відношенню до субстрату порівняно з T. moorii. Положення T. moorii під час прийому їжі більш горизонтальне, що забезпечує їм стабільне положення в неспокійних водах скелястого берега.
Мальки дивовижного забарвлення: темно-синього або темно-коричневого кольору з рядами сліпуче білих зірочок на боках. У міру росту риб кількість плям збільшується, а після 12-місячного віку вони починають потроху зникати і до півтора року риби повністю набувають забарвлення своїх батьків. У дорослих риб ці точки зникають, але натомість з’являється світла поперечна смуга. Голова у дорослих риб світліша за основний колір тіла. Забарвлення смужок на тілі та синьої маски на голові знебарвлюється в міру старіння.
Основним кольором риб стає, надалі, чорний, який контрастує з синім кольором голови і білим або жовто-білим кольором поперечних смуг, що починаються з черевного плавця. Смуги на тілі можуть мати різну ширину і різне забарвлення, яке то ледь помітне, то стає контрастного кольору. Особливо красиві екземпляри мають жовті поперечні смуги шириною один сантиметр. При цьому колір тіла не є ознакою якості. Відомий варіант забарвлення риб з синьою маскою на голові, а також зі срібними очима і з жовтою смугою поперек тіла. Звісно, менш привабливі екземпляри, у яких немає смужок на тілі. На ширину і забарвлення смуг на тілі можна впливати в результаті селекції при розведенні.
Самки і самці мають однакове забарвлення. Забарвлення самок менш інтенсивне, у самців – більш розвинені черевні плавці. Екземпляри чоловічого роду володіють вигнутими довгими черевними плавцями, які можуть досягати підхвостового плавця. Особливо гарна форма Масва з поперечною жовто-білою смугою, що займає половину тіла.
Колірні морфи: — T. duboisi “Bemba” – до 12 сантиметрів. Спочатку з’являються знайомі поперечні смуги. Пізніше розвиваються смуги на чорному з кавовим відтінком тілі, які доходять до спинного плавця, і мають відтінок від жовтого до яскраво-оранжевого. Яскравість смуг багато в чому залежить від харчування. Перелякані рибки втрачають своє забарвлення. Статева зрілість настає в 1 рік; — T. duboisi “Bulu Point” Вишенька – У продажу Bulu Point називають двоплямовими Moori. У всіх риб цього виду на боці є дві плями, які, однак, можуть відрізнятися розмірами і кольором. Найкрасивіший варіант забарвлення – це дві яскраво-червоні плями на чорному тлі. Верхня частина ірису має червоно-оранжевий відтінок. Деякі особини мають плями на хвостовому плавці. Найкраще плями видно у чоловічих особин. У деяких самок замість них є помаранчеві смужки. У молодняку немає відмінних ознак дорослих особин. Колір плям стає інтенсивнішим з віком, тому особини, які не досягли дорослого віку, іноді мають досить тьмяне забарвлення. Інтенсивність кольору червоних плям дуже сильно залежить від харчування. Цей вид дуже агресивний і для успішного їх утримання необхідна згуртована група;
— T. duboisi “Ikola Kaizer” – Мають яскраві жовті смуги на тілі, іноді зелено-жовті. Найбільш красиві екземпляри варіанти володіють яскравими жовтими широкими смугами на тілі. Риби не схильні до зміни кольору, вони завжди красиві. І це особливо стосується самок, які навряд чи відрізняються від своїх партнерів по роду. Забарвлення утворюється досить довго. Риби повністю дорослішають і приймають постійне забарвлення тільки через два роки; — T. duboisi “Ilangi” – У всіх представників виду зелено-жовте забарвлення тулуба, що поєднується з елементами жовто-оранжевого. Попри те, що це південний вид, у його представників немає цяточок на голові. Навколо ока є жовте кільце. Спинний плавець має приголомшливий червоний колір. У дорослому стані у цих риб немає смужок, і їхнє забарвлення не залежить від настрою; — T. duboisi “Kachese” – Для забарвлення цього виду характерні жовті та зелені тони. Нещодавно ввезені “червоні” різновиди заворожують приголомшливим відтінком червоного, який, однак, дуже сильно залежить від харчування. Смужка на лобі між очима є не у всіх риб. У молодняку крім смужки на лобі бувають помітні червоні плями і жовтий живіт. З віком з’являється синій відтінок на горлі та червоні смужки на морді в області зябер. У жіночих особин більш чіткими залишаються дитячі смужки;
— T. duboisi “Kiriza” – У цього виду світиться чорне основне забарвлення. Небагато є різновидів трофеусів, у яких світиться саме чорний тулуб. Жовта смужка, що заходить на спинний плавець, контрастує з кольором тулуба. Ця смужка досягає ширини півтора сантиметра. Молодняк цього виду світиться краще за інших, і в нього раніше за інших з’являється малюнок. Є популяції, у яких ширина смужки наближається до виду Kifumbwe. У самок смужки зазвичай вузькі. Зустрічаються і різновиди з помаранчевими смужками, але це дуже велика рідкість; — T. duboisi “Maswa” – З поперечною жовто-білою смугою, що займає половину тіла; — T. duboisi “Murago” – В акваріумах існує кілька різновидів, що відрізняються забарвленням. Так званий Zongwe-Murago приваблює приємним відтінком жовтого. Характерними для цього виду трофеусів є перламутрові цятки на голові дорослих особин. Вони є переважно у чоловічих особин. На жаль, не у всіх особин ці точки однаково добре видно. Тіло вкрите яскравими смужками, що є типовим для південних видів трофеусів. У домінуючих чоловічих особин ці смужки іноді відсутні.
Утримувати риб бажано у видовому акваріумі об’ємом від 100 л, у кількості 5-6 риб, у пропорції 4 самки на 2-3 самці. У природи риби живляться майже виключно водоростевими обрастаннями і дрібними ракоподібними та личинками комах, що ховаються в них. Це визначає їх яскраво виражену територіальну поведінку в акваріумі, об’єм якого повинен бути не менше 300 літрів при довжині 1,5 м і більше. Риби часто агресивно налаштовані одна до одної, тому для запобігання сутичкам між ними бажано купувати дуже молодих риб, і тоді вони звикнуть одна до одної, а конфлікти між ними будуть мінімальними.
У разі виникнення бійок між рибами, їх зачинщиків доведеться відсадити. T. moorii і T. duboisi чудово уживаються в одному акваріумі, головне, щоб було достатньо майданчиків для нересту. Тримаються переважно нижніх шарів води. Купувати і утримувати найкраще невеликими групами (6-15 риб з переважанням самок у 2-3 рази) у просторих акваріумах з великою кількістю укриттів поблизу дна і біля самої поверхні води. У групі, яка складається з одного самця і кількох самок, сутички відбуваються тільки між самками. Самец же є явним лідером.
В акваріумі самец займає територію і агресивно захищає її від конкурентів. Коли в групі знаходиться два самці, то вони намагаються зайняти свою територію якомога далі один від одного. Якщо є один безперервний скелястий “риф” у вашому акваріумі, то можливо тільки один — найсильніший самець займе його цілком, тоді як інші поступяться його нападам. Воюють трофеуси головним чином між собою, не звертаючи уваги на інших мешканців. Кожен самець потребує території приблизно 75 см у діаметрі. Якщо самок занадто мало, переслідування самців, які постійно перебувають у шлюбному періоді, можуть бути дуже настирливими.
Акваріум повинен містити укриття у вигляді печер, каміння, гротів, кількість яких має перевищувати кількість риб, що знаходяться в акваріумі. Слід знати, що посадити в акваріум нову рибу вельми проблематично, оскільки риби добре пам’ятають одна одну і часто забивають до смерті чужинця. При прибиранні акваріума також не слід кардинально змінювати положення укриттів, у яких звикли ховатися риби, оскільки вони звикають до вподобаного гроту або каменя і потім довго звикатимуть до нової обстановки.
Вони дуже вибагливі до якості води. Вода в озері Танганьїка досить жорстка і лужна. Параметри її дуже стійкі і ледь змінюються протягом сезонів. Цихліди в озері пристосувалися до цих специфічних умов, і таким чином прекрасно живуть у воді з pH 7,5-9,0. Якщо pH нижчий, то вони погано розмножуються і дуже вразливі до всіх видів хвороб. Кисла вода (pH нижче 7) може бути компенсована для цихлід додаванням солі. В акваріумі повинна бути потужна, безперервно працююча система фільтрації. Для благополуччя риб необхідно регулярно підмінювати воду, саме після підміни води спалахують кольори чудових риб. У воду бажано додавати кухонну сіль із розрахунку 1 ст. ложка на 100 літрів води, а також кілька крапель йоду або ж просто додавати йодовану сіль із розрахунку 1-2 г на літр води. Уникайте робити воду занадто солоною. Температура води має бути 25-27°C. Температури вище 28°C протягом тривалого часу шкідливі для цихлід.
У природи їжа трофеусів складається головним чином з водоростей, які ростуть на камінні. Цилиндричні зуби полегшують збір одноклітинних водоростей. Килим водоростей на камінні не дуже пишний, і риба повинна тому рухатися від однієї скелі до іншої, щоб отримати достатньо харчування. Риба всеїдна, споживає не лише водорості, а також з жадібністю ковтає осад, а разом з осадом потрапляють і дрібні безхребетні, що мешкають головним чином на поверхні каміння та скель. З цього випливає, що травний тракт доволі довгий, він здатен до засвоєння максимально можливим чином низькокалорійної дієти.
Раціон риби в умовах акваріума, тому повинен складатися з рослинних кормів (салату, сухих кормів на основі рослинних протеїнів). Непогано давати як корм циклопа, крім свого прямого призначення циклоп містить каротиноїди, що позитивно впливають на забарвлення трофеусів (особенно молодих екземплярів). Не варто годувати трофеусів їжею тваринного походження. Живий корм для них виступає в ролі додаткового. Ці продукти зайво жирні, вони можуть спровокувати непрохідність кишечника, чим викличуть швидке інфікування травного тракту. Доказом здорової їжі є товсті випорожнення темного кольору. Напівпрозорі випорожнення, волокнисті або занадто довгі є очевидною ознакою аномального травлення. Дорослі Трофеуси повинні годуватися лише один раз на день.
Дозрівають до 14-18 місяців. Для того, щоб уникнути інбридингу, важливо, щоб група складалася з потомства від різних батьків, якщо це можливо, з різних магазинів і від різних заводчиків. Самці можуть грубо й агресивно поводитися з самками і навіть ранити їх, коли ті ще не готові до спарювання. Нерест відбувається в основному акваріумі, де постійно проживають риби. Перед нерестом самець вибирає відповідний камінь і риє під ним невелику яму. Самка виметує ікру в ямку або на стінки ближнього каменя, а потім бере їх до себе в рот і одразу ховається в укриття з ікрою в роті. Самка інкубує ікру, постійно здійснюючи “жувальні рухи”, протягом 3-4 тижнів при температурі 25-27°C, після закінчення яких з’являються мальки. Мальки набувають свого чудового забарвлення до 2-3 місяців. За потомством доглядають лише самки. Ростуть рибки швидко. Випадки схрещування з іншими видами трофеуса вкрай рідкісні. Живуть в акваріумі понад 15 років. pH 7,5-8,7; dH 8-22°; Т 25-27°C.
— Tropheus polli [Axelrod, 1977] — Зебровий трофеус Полла. (Англ- Poll’s Tropheus, Wimpel Moorii). Озеро Танганьїка, скелясті біотопи. До 16 см, в акваріумі 8-15 см. Самцы малахітово-сірі або коричневі з ліроподібним хвостом, сріблястими смугами по тілу і смарагдовими очима. У дорослих самців в активному стані поперечні смуги зникають, а фон стає сизо-блакитним з коричневатим відтінком. Очі зелені. Самки і молодь сріблясто-коричневі, з темними вертикальними смугами. Агресивний територіальний вид, тому для кожної з них необхідне укриття. Тримається в середньому і нижньому шарах води.
Смугасті мальки зазвичай тримаються зграйкою. У міру дозрівання зростає внутрішньо- та міжвидова агресивність. Риба любить чисту, багату на кисень, лужну воду. Обов’язкові стабільні гідрохімічний і температурний режими, різноманітне повноцінне годування (комбінація рослинних і тваринних кормів). Годують риб рослинною їжею з додаванням філе кальмара, морського гребінця, дафнії, мотиля і 3-4 рази на день. Дозрівають за 12-16 місяців. pH 7,3-9,2; dH 8-22°; Т 25-28°C.
Tropheus moorii та його колірні варіації.
Tropheus annectens, Tropheus brichardi. 
