ЦИХЛІДИ ОЗЕРА ТАНГАНЬЇКА.
Ряд Окунеподібні ( Perciformes )
Родина Cichlidae
Підродина ( Pseudocrenilabrinae )
Рід Paracyprichromis — Парациприхроміс.
Карпозубоподібні цихліди збиваються в природі в багатотисячні зграї, які іноді складаються з особин різних видів. У всіх видів самці набагато яскравіші за самок. У багатьох акваріумах вони можуть чудово доповнювати спільноту цихлід, що живуть біля дна та серед каміння. Через зграйний спосіб життя купувати потрібно мінімум 5-7 особин. Їм необхідні регулярні підміни води, оскільки при зниженні її якості риби швидко хворіють. Регулярність годування та хороша якість корму мають для цих видів велике значення. Якщо карпозубоподібних цихлід утримувати невеликою зграйкою, забезпечити їм прийнятну якість води й корму та захистити від неспокійних сусідів, то можна сподіватися на успішне розведення.
— Paracyprichromis brieni [Poll, 1981] — Циприхроміс шоколадний, бріана. Синонім: Cyprichromis brieni. Озеро Танганьїка. 15 см. Тіло надзвичайно витягнуте, веретеноподібне. Прямий рот може висуватися вперед у вигляді трубки. Щелепи містять конічні зуби. Тіло та плавні покриті найтоншим малюнком із сяючих райдужних розводів. Зякришки у яскраво-синіх звивистих смугах.
Самці додатково прикрашені рядами перламутрових квадратів, а самки й малеча — неоновою смугою по чорному спинному плавцю. Самець зазвичай має жовтуватий або зелено-жовтий спинний плавець, і кінці його вильчатого хвостового плавця злегка подовжені. Ці характеристики геть відсутні у самок.
Мальки спочатку забарвлені як самки, тому зграйка в цілому є групою большеоких однакових кремово-коричневих особин із оксамитовими чорними спинними плавцями. Дуже важко відрізнити Paracyprichromis brieni від Paracyprichromis nigripinnis. Хоча найбільш помітні відмінності полягають у діаметрі очей та в розмірах тіла. P. brieni має більш витягнуте і менш високе тіло, ніж у P. nigripinnis.
Колірні морфи: — P. brieni “Chituta” — відрізняється наявністю жовтого пігменту на плавцях (особливо хвостовому) та щоках; — P. brieni “Kapemba” — відрізняється наявністю 5–6 вертикальних смуг на тілі; — P. brieni “Kasombe” — відрізняється наявністю жовто-оранжевих хвостового та анального плавців. Тіло з легкими смугами синього кольору; — P. brieni “Kisonso Yellow” — відрізняється наявністю жовтих плавців у молоді та самок; — P. brieni “Velifer” — відрізняється наявністю у самок чорної облямівки на спинному та анальному плавцях.
Акваріум повинен мати великі ділянки відкритої води та вертикальне каміння або плити. Активно плавають удень, вночі та в сутінках часто можна побачити риб, що стоять нерухомо вертикально біля скель або між камінням. Дрібний або середній річковий пісок, не надто світлий, чудово підходить як ґрунт. До рослин риби байдужі. Необхідно утримувати групами щонайменше з 10 риб. Краще тримати групу, в якій самок більше, ніж самців. В акваріумах із ними не повинно бути агресивних сусідів.
Хоча самці цього виду територіальні, внутрішньовидова агресія полягає скоріше в демонстрації сили, ніж у її застосуванні, і головне завдання самця — налякати окупанта та прогнати його зі своєї території. Серйозні бійки трапляються рідко і практично ніколи не призводять до травм опонентів. Вимогливі до якості води і не терплять скарбів у зміні її параметрів. Необхідна постійна аерація та фільтрація.
Харчування має складатися з живої артемії, личинок комара, циклопа та пластівцевих кормів, більші корми рибки проглотити не можуть. До заморожених кормів звикають поступово. Дозрівають у віці 1 року. Самка інкубує ікру в роті. Можуть зїдати власних мальків. Живуть до 5 років. Т 24-27°C; pH 7,5-9,0; dH 8-25°.
— Paracyprichromis nigripinnis [Boulenger, 1901] — Темний циприхроміс. Синонім: Cyprichromis nigripinnis. (Англ.: Blue Neon Cichlid, Herring Cichlid). Озеро Танганьїка. Скелясті біотопи біля берегів Замбії та Танзанії. Самец 10 см, самка 6 см. Тіло надзвичайно витягнуте, веретеноподібне, хвостовий плавець злегка ліроподібний. Прямий рот може висуватися вперед у вигляді трубки. Очі маленькі, як намистинки.
Самець світло-коричневий, злегка бежевого кольору з дрібними бланквистими точками по тілу та зябрових кришках, світло-блакитною облямівкою по непарних (анальний плавець чорний) та черевних плавцях. У самця 2 горизонтальні блакитні або фіолетові неонові смуги вздовж тіла. Плавці жовтуватого кольору з синіми неоновими пунктирними лініями. Хвостовий плавець вирізаний типу ластівчин хвіст.
Самці забарвлені значно яскравіше за самок. Самка дрібніша, блідіша, анальний плавець у неї жовтий. У мальковому віці мають неяскраве ніжно-кремове забарвлення, яке з віком проявляється повною мірою. Виведені альбіноси. Колірний варєтет: — P. nigripinnis “Kigoma” — відрізняється відсутністю блакитних смуг на тілі.
Акваріум повинен мати великі ділянки відкритої води та вертикально складені темні каміння або плити на піщаному або з дрібного гравію субстраті. Довгостеблові рослини також допоможуть почуватися в безпеці. Віддають перевагу середнім рівням води. В умовах акваріума добре зарекомендувало себе утримання групами по 10-12 екземплярів, при цьому кількість самок повинна вдвічі перевищувати кількість самців. Риби повільно ковзають по скелі вгору і вниз головою, плавають догори черевом по нависаючих кам’янистих уступах.
В оточенні сильніших і територіальних представників танганьїканської іхтіофауни вони почуваються некомфортно, часто схильні до стресу, не проявляють повною мірою всієї своєї краси й особливостей поведінки. Самці захищають територію біля стелі підводної печерки і агресивні щодо інших самців. Внутрішньовидова агресія полягає скоріше в демонстрації сили, ніж у її застосуванні.
Потребують правильного освітлення, щоб могли показати своє найкраще забарвлення. Сині неонові смуги на тілі краще видно в темному напівмороці, при слабкому освітленні. Займаючи середні шари води, непогано виглядають із типовими донними мешканцями. Хорошими сусідами є види Xenotilapia. Ґрунт із дрібного піску світлого забарвлення, на ньому біля задньої стінки встановити вертикальні темні скелі висотою аж до поверхні води.
Регулярні, невеликими порціями, підміни води необхідні, щоб підтримувати воду на оптимальному рівні. У дикій природи вони харчуються тільки планктоном, використовуючи свій висувний рот. З’їдають будь-які види живих кормів, але вимагають багатого на вітаміни харчування, тоді їх забарвлення проявляється повною мірою.
Дозрівають у віці 9-12 місяців при довжині 7 см. За турботу про потомство відповідають самки. Самка інкубує ікру в роті, ховаючись у притулку серед скель, перебуваючи у вертикальному положенні вздовж тріщин. Мальки великі і швидко ростуть. Батьки та інші циприхроміси не їдять мальків. Ніжний вид, живет до 4 років. pH 8,0-8,5; dH 11-20°; T 23-25°C.
— Paracyprichromis nigripinnis “Blue neon”. Через голову самця й уздовж усього рубіново-червоного тіла проходять дві горизонтальні яскраво-блакитні смуги-рядки і кілька ліній з неонових синіх до фіолетового точок. Спинний і хвостовий плавці, що мають вирости-косиці, окантовані сяючою синєвою, яскравими візерунками з точок і штрихів того ж кольору. Анальний та черевні плавці самця — темно-сині.
При збудженні їхнє забарвлення насичено-червоне, аж до вишневого. Забарвлення самок помітно скромніше. По їхньому червонуватому тілу проходять ледь помітні смужки, плавці відзначені тонкою блакитною облямівкою. Самки не мають виростів-косиць на непарних плавцях. Підлітки до 2 місяців сірі, потім кремові.
Petrochromis famula, fasciolatus, macrognathus.
Рід Pseudosimochromis, Рід Plecodus, Рід Perissodus. 
