ЦИХЛІДИ ОЗЕРА ТАНГАНЬЇКА.
Ряд Окунеподібні ( Perciformes )
Родина Цихлові ( Cichlidae )
Підродина ( Pseudocrenilabrinae )
Продовження…
Рід Neolamprologus — Неолампрологус.
— Neolamprologus longicaudatus [Nakaya & Gashagaza, 1995] — Неолампрологус лонгікаудатус довгохвостий. Озеро Танганьїка. 12 см, самки дрібніші. Відмінними ознаками цього виду цихлід є: • витягнутий, приплющений з боків корпус; • маленька голова з пряморозташованим ротом; • круглі очі; • загострені непарні та черевні плавці; • сильно увігнутий всередину хвостовий плавець з подовженими, ниткоподібними кінчиками у зовнішніх променів. Забарвлення корпусу – чорно-коричневе (у нижній половині) з біло-сірим горлом.
Колірні морфи: — N. longicaudatus “Red Tail” – основний колір каштановий, грудні плавці яскраво-червоного кольору; — N. longicaudatus “Kavala” – відрізняється більш світлою нижньою частиною тіла; — N. longicaudatus “Ubwari” – відрізняється практично монотонно бежевим забарвленням.
Акваріум повинен бути укомплектований достатньою кількістю укриттів з каменів та невеликими піщаними зонами. Субстрат з дрібного річкового піску. До рослин риби байдужі, і вони можуть слугувати захистом для молоді. Краще утримувати невелику групу молодих риб і надати їм самим можливість розбитися на пари. Мають сильну внутрішньовидову агресивну поведінку.
Як корм підійдуть: артемія, м’ясо креветки, личинки комара, дафнія та інші живі або заморожені корми тваринного походження. Цей вид добре бере й готові корми у вигляді пластівців або гранул. Моногамні, нерестяться в укриттях. Ікра відкладається між каменями. У ритуал підготовки нерестового майданчика входить очищення її від піску. Молодь деякий час тримається поруч з нерестовим укриттям. Підлітки вже не допускаються на територію батьків. Т 25-27°C; рН 7,8-8,5; dH 10-20°.
— Neolamprologus marunguensis [Buescher, 1989] — Принцеса неонова, марунґі, Неолампрологус марунгуенсіс. Синонім: Lamprologus marunguensis. 7 см, самки трохи менші. Відмінними ознаками цього виду цихлід є: • витягнутий, не дуже високотілий корпус (однак, вищий, ніж у інших видів даного комплексу), приплющений з боків; • маленька, загострена голова з пряморозташованим, глибоковирізаним ротом; • на зябрових кришках малюнка немає; • загострені закінчення спинного, анального та черевних плавців; • сильно увігнутий всередину хвостовий плавець з подовженими зовнішніми променями, нитчастими закінченнями. Хвостовий плавець має біло-синій відтінок.
На даний час відомо кілька географічних варіантів цього виду. Забарвлення корпусу – рожево-бежеве, окантування лусочок трохи темніше, тому сітчастий малюнок на корпусі виражений не дуже чітко. Не мають маркувальних плям на зябрових кришках. Верхній край спини, в районі колючих променів спинного плавця, жовтий. Непарні плавці гострі, особливо зовнішні промені хвостового, анального та спинного плавців, які досить подовжені, щоправда, менш короткі, ніж N. gracilis, і пофарбовані в привабливий неоновий колір. Плавці бланкватні з біло-бірюзовим окантуванням, у тому числі подовжених ниток хвостового та анального плавців.
Акваріум для утримання цього виду риб повинен складатися із завалів великих каменів і мати достатньо укриттів у вигляді печер та розколин, можна використовувати також квіткові горщики з отворами та різні керамічні гроти. На дно можна покласти невеликий шар дрібного піску. Можливе сумісне утримання з іншими представниками Lamprologini, але тільки за наявності великого простору в акваріумі та необхідної кількості укриттів. Однак треба пам’ятати, що в період нересту вони можуть бути агресивними. Цей вид існує, створюючи зграї з особин різного віку.
На відміну від “принцес брішара” марунгуенсіси не приносять численне потомство, а тому колонії цих риб не надто численні. Старші покоління мальків і підлітків активно допомагають своїм батькам у захисті молодняка. Як корм підійдуть м’ясо креветки, циклоп, різаний або дрібний гамарус. Нерестяться риби в укриттях, зазвичай на прямовисній скелі або всередині якого-небудь укриття, також використовуючи, як правило, прямовисну його частину. Т 25-27°C; рН 7,8-8,5; dH 10-20°.
— Neolamprologus mondabu [Boulenger, 1906] – Неолампрологус мондабу. Синонім: Lamprologus mondabu. 10 см. Забарвлення від темно-сірого до світло-сірого. Необхідно забезпечити в акваріумі достатню кількість укриттів у вигляді печер або щілин у каменях. До рослин риби байдужі. Легко уживаються разом з іншими цихлідами озера Танганьїка. Досить агресивний і може захищати досить велику територію в період розмноження.
— Neolamprologus multifasciatus [Boulenger, 1906] — Неолампрологус мультифасціатус багатосмуговий. Синонім: Lamprologus multifasciatus. (Англ. – Many Banded Shelldweller, Multifasciatus Dwarf Cichlid, Shell Dweller Cichlid). Озеро Танганьїка, Танзанія, Замбія. Самець 4 см, самка 2,5 см. Найменший з черепашкових лампрологів. Має витягнуте, невисоке, злегка ущільнене з боків тіло. Хвостовий плавець злегка округлений. Відмінними ознаками цього виду цихлід є: • компактна статура і приплющений з боків корпус; • маленька голова з трохи верхньорозташованим ротом; • закруглені на кінцях спинний та анальний плавці; • гострокінцеві, не подовжені черевні плавці; округлий хвіст.
Забарвлення характеризується наявністю безлічі темних поперечних смуг на світло-коричневому тлі та жовто-помаранчевим окантуванням плавців. Тіло коричнево-жовте до світло-бежевого, по ньому проходять 14-17 вертикальних темних смуг, вони починаються за зябровою кришкою і переходять на спинний та хвостовий плавці. Плавці з яскраво вираженою блакиттю. Самець більший, має більш яскраве забарвлення.
Мальки за забарвленням відрізняються від батьків тим, що спинний плавець у них має жовту облямівку, але після досягнення рибками статевої зрілості ця облямівка зникає. Дуже схожі з N. similis. Можна помітити, що крім відмінностей у кольорі та формі смужок, одна з основних зовнішніх відмінностей – “смугастість” голови. У симіліса смуги є і на голові, тоді як у мультифасціатуса – на голові смуг немає.
Мирні, дрібні рибки, через що риб краще утримувати окремо. Утримувати зграєю з переважанням самок. Акваріум для утримання цього виду повинен мати велику площу дна з достатньою кількістю укриттів із порожніми мушлями. Мушля слугує як укриттям від ворогів, так і місцем ікрометання й вирощування потомства. Але можна обійтися і без мушель – для цього кладуть один на одного невеликі шматочки сланцю і засипають їх дрібним гравієм. Рибки розкопують цю споруду і роблять у ній невеликі печери та щілини, які чудово слугують їм замість мушель. Потрапивши в акваріум, риби відразу ж займають мушлі, а потім розбиваються на пари.
Територія, де розташовуються самець і самка, є виритою ними ямкою, іноді до самого дна акваріума, в якій лежать мушлі. В одній з них самка відкладає ікру і доглядає за потомством. При тривозі риби ховаються в мушлю, але не в ту, де знаходяться мальки. Зайвих риб слід видалити, інакше між самцями постійно відбуватимуться сутички. Можливе утворення гарему з одного самця і кількох самок, які можуть займати цілу купу мушель.
Дуже плідний вид. Якщо мушля достатньо велика, самець і самка спільно житимуть у ній та вирощуватимуть по кілька поколінь мальків за рік. Дорослі риби та мальки різних поколінь тримаються на одній території, мирно уживаючись один з одним. Як правило, представники цього виду мешкають колоніями до 20 особин, що утворюють чіткі сімейні пари, причому кожен із подружжя має свій особистий дім-мушлю, а самці періодично ходять у гості до самок. Непарні особини утворюють нові сімейні колонії. Самки залишаються біля мушель і охороняють ікру та молодь, самці захищають колонії. Молодняк залишається біля мушлі протягом перших чотирьох-шести тижнів. А потім мальки розселяються навколо в ямках у піску, які їм відкопують батьки.
Мальків можна вирощувати у загальному акваріумі. Піщаний ґрунт із зерном 1 мм і шаром 5 см, на ньому в різних місцях покласти порожні мушлі слимаків, причому їх кількість має перевищувати кількість риб. Рослини саджають біля задньої або бічних стінок, але в жодному разі не в безпосередній близькості до мушель чи споруди з каміння. Невеликі зарості слугують укриттям для субдомінантних особин і молоді. Живляться живим кормом, особливо охоче їдять циклопа, мотиля, коретру та енхітреуса. Т 23-25°C; dH 8-25°; pH 7,5-9,0.
Neolamprologus mustax, niger, nigriventris.
Neolamprologus helianthus, leleupi, longior. 
Останні зміни та доповнення внесені 22 жовтня 2012 року.
