ЦИХЛІДИ ОЗЕРА ТАНГАНЬЇКА.
Ряд Окунеподібні ( Perciformes )
Родина Цихлові ( Cichlidae )
Підродина ( Pseudocrenilabrinae )
Рід Lepidiolamprologus — Лепідіолампрологус.
Цихліди середнього розміру між 15 і 32 см з подовженим невисоким тілом. Великий рот з конічними зубами, гострі зуби у верхній і нижній щелепах загнуті всередину. Центральні зуби посилені, щоб ловити здобич. Усі члени роду нерестяться на субстраті, ікра зазвичай відкладається в прихованих місцях. До складу роду входять тільки ендемічні для озера Танганьїка види.
— Lepidiolamprologus attenuatus [Steindachner, 1909] — Піщаний лепідіолампрологус аттенуатус, багатолускатий. Синонім: Lamprologus attenuatus, pleurostigma. (Англ- Marbled Lamprologus). Озеро Танганьїка. Досягає 15 см, це один з найменших видів у роді Lepidiolamprologus. Самки зазвичай не виростають більше 12 см. Відмінними ознаками представників цього виду є: • довговитягнутий корпус; • загостреність кінців м’якопроменевих частин непарних плавців; • верхня і нижня частини хвостового плавця не загострені, а середня частина має неглибокий виріз всередину. Хвостовий плавець скруглений по краях і зігнутий всередину в центрі.
Цихлід цього виду відрізняє від інших наявність великої темної плями в середній частині тіла і більш дрібних плям у середній і спинній частинах, а також наявність великої кількості сріблясто-блакитних, глянцевих цяток на корпусі. Темні плями на тілі можуть з’єднуватися в одну велику пляму залежно від настрою. Крім того, на тілі розкидана і велика кількість сріблясто-сірих плям. Раси L. attenuatus у південних частинах озера мають більшу кількість жовтого пігменту і в минулому плуталися з Neolamprologus pleuromaculatus. Ці види досить просто відрізнити — останній має більшу за розміром голову і у спинному плавці є чорно-біла смуга, якої не має L. attenuatus.
Акваріум повинен мати укриття типу печер і щілин між камінням, та дрібний річковий пісок як субстрат. До рослин риби байдужі, і невеликі зарості слугують укриттям для субдомінантних особин і молоді. Хижак, з’їсть усіх, хто поміститься в рот, тому слід утримувати з рибами, співрозмірними за розміром і характером. Демонструють сильну внутрішньовидову агресію. Цей вид надає перевагу нересту в укриттях.
Перед нерестом пара розчищає в ґрунті між камінням поглиблення у вигляді канавки, ікра відкладається на бічні стінки канавки, роллю яких слугує ближө лежить каміння, між яким це поглиблення і робиться. Молодь тримається в безпосередній близькості від цієї території. Перед наступним нерестом батьки проганяють старших мальків і можуть під час переслідування навіть вбивати або поїдати своє підросле потомство. Вони харчуються маленькою рибою, ракоподібними, личинками комах та іншими організмами.
— Lepidiolamprologus boulengeri [Steindachner, 1909] — Лепідіолампрологус буланже, ваїхта. Синонім: Lamprologus boulengeri, kiritvaithai, Julidochromis, Neolamprologus boulengeri. (Англ- Boulenger’s Cichlid). Східне узбережжя озера Танганьїка в районі Кігома (Танзанія). Досягає 7 см, самки зазвичай 4,5 см. Обидві статі в неволі зазвичай виростають до більшого розміру. Відмінними ознаками цього виду є: • витягнутий, високоетилий корпус; • маленька округла голова з трохи піднятим ротом; • округлі анальний і спинний плавці та загострені черевні плавці; • хвостовий плавець з прямим контуром і заокругленими закінченнями; • помітний темний малюнок на світло-коричневому тілі.
Забарвлення корпусу бежево-коричневе зі світлою черевною областю, частково сріблястою. На корпусі є плями темно-коричневого кольору, розташовані у верхній області — від бічної лінії до основи спинного плавця. Забарвлення тіла складається зі світлих, коричневих і великих жовтуватих плям з фіолетовим відливом по боках. Має чітку жовту до апельсинового кольору облямівку на непарних плавцях. Хвостовий і грудні плавці прозорі. Мають відмінну велику темну пляму в середній області спинного плавця. Верхня губа синя, і тонка блакитна лінія йде від кута рота до нижнього краю зябрової кришки.
Гнізда влаштовує в черепашках. Присутність мушель для нересту не обов’язкова. Як житло можуть використовуватися керамічні трубки або горщики. Дно краще робити з дрібного річкового піску. Один самець здатний нереститися з цілим гаремом (3-4) самок. Самец на своїй ділянці в м’якому піску риє велику ямку, де лежать черепашки, які він закопує у певному положенні. Самці та молодь живуть, як правило, біля дна, використовуючи для захисту від хижаків своє маскувальне забарвлення.
Миролюбний вид, агресивний тільки в період нересту по відношенню до незваних прибульців. У загальному акваріумі з цихлідами Танганьїки здатний успішно протистояти рибам значно більших розмірів. Відрізняється від інших представників виду тим, що не проводить весь час у черепашці, а в основному переміщається територією, в центрі якої знаходиться їхня мушля. Тримає під жорстким контролем велику територію навколо черепашки. Рекомендується для утримання в акваріумі з великими жорсткотериторіальними представниками роду Neolamprologus, Telmatochromis, іншими представниками роду Lepidiolamprologus.
Але можна утримувати і в загальних акваріумах разом з іншими мирними видами за наявності адекватного об’єму та кількості укриттів. Рослини рибами не пошкоджуються і часто слугують укриттям для молоді. Як корм можна використовувати артемію, м’ясо креветки, личинки комах і циклопа у живій або замороженій формі. Підійдуть і будь-які сухі корми у пластівцях чи гранулах. Т 24-27°С; рН 7,3-8,8; dH до 25°.
— Lepidiolamprologus elongatus [Boulenger, 1898] — Лепідіолампрологус перловий, елонгатус. (Англ- Elongated Lepidiolamprologus). Досить великі цихліди, типові хижаки з добре розвиненими зубами. Досягають 20 см, самки рідко більше 16 см. Тіло надзвичайно подовжене. Відмінними ознаками цього виду цихлід є: • довгий, витягнутий корпус; • округлі м’якопроменеві частини непарних плавців і завжди загострені черевні плавці; • злегка зігнутий всередину хвостовий плавець.
Непарні плавці скруглені, черевні плавці загострені. На боках цих цихлід є чотири ряди сріблясто-білих точкових ліній. У середині корпусу і в нижній частині спинного плавця — темні плями, частково округлі. Своїм забарвленням нагадує L. kendalli, але набагато більший за нього і не має візерунка на голові.
Акваріум повинен мати достатню кількість укриттів, печер і щілин між камінням, дно найкраще покрити дрібним річковим піском. До рослин риби байдужі, і невеликі зарості слугують укриттям для субдомінантних особин і молоді. Для утримання пари риб достатньо акваріума з поверхнею дна не менше 0,75 кв. метра. Демонструють сильну внутрішньовидову агресію. Самці та самки приблизно однаково агресивні. З огляду на взаємну агресію, краще тримати цю рибу наодинці.
Зазвичай тримаються близько до каміння, щоб сховатися між ним за найменшої загрози. Харчуються дрібною рибою, ракоподібними та личинками комах. Хижаки, дорослі особини намагаються напасти на всю живність, що підходить за розміром. Надає перевагу нересту в укриттях. Молодь опікується обома батьками і “парить” над гніздом, перебуваючи під опікою досить тривалий час (до наступної кладки і довше). Живуть до 10 років.
Lepidiolamprologus hecqui, kendalli, lemairii.
Lamprologus speciosus, Lamprologus stappersi. 
