ЦИХЛІДИ ОЗЕРА МАЛАВІ.
Ряд Окунеподібні ( Perciformes )
Родина Цихлові ( Cichlidae )
Підродина ( Pseudocrenilabrinae )
Рід Melanochromis — Меланохроміс.
Цихліди групи Мбуна. Відмінною рисою більшості видів цього роду малавійців є, по-перше, забарвлення, що складається з двох вузьких смуг уздовж тіла на контрастному тлі, по-друге, яскрава відмінність у забарвленні самців і самок – забарвлення самця є практично повним негативом щодо забарвлення самки. Характерною особливістю риб цього роду є досить раннє старіння яєчників у самок, що призводить з часом до поступового перефарбовування самок. До того часу, як самки в солідному віці поступово втрачають здатність до розмноження, їхнє забарвлення стає важко відмінним від забарвлення самців. На кожного самця має припадати не менше 2-3 самок.
Акваріум для їх утримання повинен бути з укриттями. Ґрунтом служать пісок і каміння, що імітують скелястий ландшафт. Має бути велика кількість гротів і печер. Рослини повинні бути потужні, зі вкороченим стеблом. Слід пам’ятати, що риби сварливі і часто завдають один одному травм. Домінуючі самці розділять територію на кілька квадратів. Субдомінуючі самці разом із самками займатимуть місце, що залишилося. Самки виявляють часом не меншу агресивність до представників свого виду, ніж самці.
Більшість видів меланохромісів не рекомендується для початківців-акваріумістів через їхню агресивність. Необхідні аерація, фільтрація та підміна води. Раціон риб повинен складатися з 40% тваринних і 60% рослинних кормів. При нездужаннях риб, посічених плавцях слід підвищити солоність до 3%. Пара утворюється тільки в період нересту. Самки виношують ікру в роті. Тривалість життя від 4 до 8 років. Жорсткість 8-20°; рН 7,0-8,5; температура 22-27°С.
Цей рід поділяють на дві групи:
Перша група меланохромісів середнього розміру (12-18 см), що мають загострену форму голови з широким ротом і ведуть напівхижий спосіб життя. Нерідко займаються крадіжкою потомства у своїх побратимів і не гребують поласувати дрібною рибою. Вони також виявляють поведінку без територіальної прив’язки, на відміну від видів інших груп, самці яких виявляють достатню територіальність у поведінці.
Друга група меланохромісів невеликого розміру (7-11 см), що мають невеликий рот на кінці затупленої голови та ведуть всеїдний спосіб життя зі схильністю до вегетаріанства. Вважаються одними з найагресивніших малавійців, що утримуються в неволі, тому утримувати їх можна в акваріумах з об’ємом починаючи від 300 літрів.
— Melanochromis auratus [Boulenger, 1897] — Золотий меланохроміс – папуга. Синонім: Pseudotropheus, Chromis auratus. (Англ.: Malawi Golden Cichlid, Golden Malawi Mbuna, Auratus Cichlid). Озеро Малаві, прибережні скелі. Самці до 11, самки до 9-10 см. Витягнуте в довжину і трохи ущільнене з боків тіло. Голова велика, рот кінцевий з товстими губами. Спинний плавець має подовжену форму. Чорні смуги на яскраво-жовтому тлі, особливо у молодих особин, роблять їх дуже ошатними.
Самці після 6-9 місяців починають темніти. Спочатку у нього темніє черевце, потім зникає і жовтизна. До часу статевої зрілості він стає темно-коричневим, майже чорним, залишається лише вузька жовта смуга посередині тіла і світло-жовта смужка на спинці. У дорослого самця з боків розташовані дві жовтувато-блакитні смужки: широка і вузька, що проходять паралельно одна одній, починаються від ока і закінчуються біля основи хвостового плавця.
У процесі забарвлення самець набуває оксамитово-чорної нижньої половини тіла, відокремленої від верхньої половини блідо-бежевою (або блакитною) широкою смугою. Між смугами у верхній половині тіла самця розташовується ще одна горизонтальна чорна смуга. Спина самця і спинний плавець також блідо-бежеві або блакитні. На голові, на рівні очей, дві смужки такого ж кольору. Спинний плавець довгий брудно-жовтого або блазинкуватого відтінку з горизонтальною чорною верхньою крайкою, анальний чорний з блакитною окантовкою і нечіткою жовтою плямою, що нагадує ікринку. Хвостовий плавець самця чорний, окантований блакитною (жовтою) смужкою.
Забарвлення самки діаметрально протилежне. Там, де у самця чорний колір, у самки яскраво-жовтий (золотистий), а замість світлих смуг 2-3 темно-коричневі або чорні. Ще одна чорна смужка є у самки по верху жовтого спинного плавця. Непарні плавці золотисті. У верхній частині хвостового плавця самки також є чорний візерунок із плям на білому тлі, нижня частка жовта. Самка зберігає майже все своє початкове молоде забарвлення. Якщо утримуються тільки самі самки, якась із них приймає забарвлення самця без зміни статі.
Молоді риби мають золотистий живіт і білу верхню частину тіла з 3 чорними горизонтальними смугами. Ці смуги розташовані посередині, уздовж спини і у верхній частині спинного плавця. Хвостовий плавець пофарбований як у самок, хоча іноді замість плям йдуть кілька діагональних смуг. Таке забарвлення вони мають до 6 місяців.
Сильна внутрішньовидова агресивність, самці сварливі між собою, з іншими видами тримаються спокійно. Щойно в зграї підлітків визначаються перші самці, так і починаються безперервні сутички, і тривають вони доти, доки найсильніший самець не знищить усіх конкурентів, а також усіх неугодних йому самок. При парному утриманні часто забиває самку до смерті. Краще утримувати одного самця і кількох самок у видовому акваріумі. Самці цього виду суворо територіальні і своє нерестовище завзято охороняють. Навіть самки агресивні між собою. У маленькому акваріумі домінуюча самка може навіть шукати і вбивати субдомінантних самців.
При утриманні кількох самців виникають бійки, а в недостатньо просторому акваріумі та за нестачі укриттів – з летальним наслідком. Необхідні великі акваріуми з безліччю притулків і ґрунтом із дрібного піску, з жорстколистими та плаваючими рослинами. У правильно влаштованому акваріумі навіть такі забіяки стають більш уживливими. Утримання в суспільстві з іншими порівнянними за розмірами цихлідами знижує агресивність самців. Не підсаджуйте до них мирних цихлід і схожих за формою чи кольором, або вони будуть атаковані. Вони агресивні стосовно схожих самців різних видів.
Агресивність окремих видів, найімовірніше, пояснюється прагненням захистити певну зону, де вони годуються водоростями, що покривають скелі. В акваріумі мають бути великі плоскі камені, споруди з каменів, що досягають поверхні води, причому слід врахувати, щоб риби вільно могли переміщатися як між каменями, так і між каменями і стінками акваріума, а також укриття у вигляді печер, кількість яких повинна перевищувати кількість самок. Ауратуси не терплять перестановок в акваріумі. Зазвичай внесення або вилучення укриття закінчується бійкою.
Рослини потрібно вибирати з жорстким листям, що мають потужну кореневу систему. Після їх садіння бажано захистити їх коріння плоскі камені. Таким чином, дані заходи дозволять запобігти їх висмикуванню з ґрунту. Проте їхні харчові пристрасті до рослинної їжі можуть залишити акваріум без рослин. Освітлення має бути яскравим. Обов’язкова кришталево чиста вода, позбавлена нітритів, жорстка, слаболужна. Необхідна фільтрація та аерація води, а також її щотижнева підміна. Годують риб дрібними хробаками, шматочками м’яса, великою дафнією, а також пластівцями або гранулами з високим вмістом спіруліни. Основну частину раціону має становити рослинна їжа (не менше 70%).
Дозрівають у 9-12 місяців. Цікавою особливістю є те, що риби можуть змінювати стать навіть у дорослому стані. У процесі нересту самець доглядає одразу за кількома самками. Самка мече ікру в ямку, заздалегідь вириту самцем у ґрунті, або на великий плаский камінь. Одразу після ікрометання вона збирає собі ікру в рот, у цей час у неї сильно відвисає зоб. За ікрою і мальком доглядає тільки самка. Безліч укриттів допоможе вижити молоді. У три місяці досягають довжини 2,5 см, самці демонструють свої кольори у 6-9 місяців. Дані риби не рекомендуються для утримання початківцям-акваріумістам через їхній агресивний характер. Живуть до 8 років. pH 7,5-8,5; dH 10-20°; Т 22-27°C.
Ідентифікація: Меланохроміс золотий — Melanochromis auratus А.
Ідентифікація: Меланохроміс золотий — Melanochromis auratus С.
— Melanochromis baliodigma [Bowers & Stauffer, 1997] — Меланохроміс строкатий. Синонім: Melanochromis xanthodigma. Озеро Малаві, скелясті райони. 11 см. Фоновий колір у самок і самців коричневий, спинний плавець жовто-коричневий з білими променями, хвостовий плавець коричневий з білим краєм. Край анального плавця коричневий з 2-4 темними жовтими вічками, як у самців, так і у самок.
На тілі 2 темні коричневі горизонтальні смуги уздовж боків і 7-9 коричневих вертикальних смуг. Живіт жовтувато-білий. У самця 5-7 ікряних плям-релізерів на анальному плавці. Вид належить до меланохромісів з хижацькими звичками. Дуже агресивні. Харчується маленькими рибами.
Melanochromis brevis, chipokae, cyaneorhabdos.
Mchenga conophoros, cyclicos, eucinostomus, flavimanus, melas. 
