ЦИХЛІДИ ОЗЕРА МАЛАВІ
Ряд Окунеподібні ( Perciformes )
Родина Цихлові ( Cichlidae )
Підродина ( Pseudocrenilabrinae )
Рід Aristochromis — Арістохроміс.
— Aristochromis christyi [Trewavas, 1935] — Арістохроміс крісті. (Англ- Christy’s Cichlid). Мешкають уздовж усього узбережжя озера Малаві, мало відрізняючись одна від одної залежно від місць проживання. Цихліди групи Утака. 20-25 см. Поодинокі риби, що живуть уздовж материкового узбережжя озера та на мілководді більшості островів. Великі хижі цихліди. Його незвичайний черепний профіль і рот, що нагадує про Грифів і його дрібні, прості зуби, відрізняють цей вид від усіх інших цихлід озера Малаві.
Самець зеленувато-блакитний з червоною облямівкою по лусці, з яскраво-синьою головою і блакитним пігментом на тілі (особливо в зоні спини). Діагональна смуга у самців не така помітна, оскільки виглядає менш контрастно на кольоровому тілі. Іноді трапляються аномалії, коли замість однієї суцільної смуги на боці риби з’являються дві переривисті.
Спинний і анальний плавні яскраво-оранжеві. На анальному плавці розкидані численні жовті плями – імітатори ікри, на спинному – вертикальні блакитні штрихи. У збудженому стані забарвлення самців світлішає, на очах з’являється вертикальна смужка, горло стає абсолютно чорним. У дорослих самців косиці анального і спинного плавців сильно подовжені і майже досягають крайніх променів хвостового.
Молоді самці, самки та молодь сріблясто-сірі з двома поздовжніми оксамитово-чорними смугами – одна по гребеню спини біля основи спинного плавця, друга від середини хвостового стебла через усе тіло до потиличної частини. Самки жовтувато-сірі. У періоди розмноження самці стають абсолютно блакитними із зеленуватим відтінком. При цьому смуга повністю зникає. Самці в такому забарвленні полюванням не займаються, а їхньою головною метою стає залучення статевозрілих самок і нерест.
Акваріум від 600 літрів. Основний їхній корм – молодь риб, у незначних кількостях рослинна їжа. Зазвичай повільні та граціозні, проте їхні плавні рухи оманливі, бо за своєю суттю є типовим хижаком, до того ж досить прожерливим, і що володіє величезним ротом, що дозволяє схопити рибок розміром до половини своєї довжини.
Рот арістохроміса здатний відкриватися до фантастичних розмірів. Утримувати його разом із невеликими видами малавійців досить ризиковано для останніх. Сумісне утримання з іншими видами можливе, але головна умова – це розмір сусідів, він не повинен бути меншим за 50% від розміру арістохромісів (а тіло не тонке і витягнуте), інакше доля сусідів буде вирішена.
Для утримання цих великих за розміром, хижих цихлід необхідний акваріум досить великого об’єму. Кількість самців, що дорівнює двом особинам, небажана, оскільки другий (недомінуючий) самець може бути або вбитий домінуючим самцем, або постійно перебуватиме у неприглядному вигляді через фізичний вплив домінанта. Три самці завжди краще, ніж два, тому що увага домінуючого самця ніби розсіюється і така ситуація не призводить до згубних наслідків. Переміщуються по всьому об’єму акваріума в пошуках ласощів.
Арістохроміси лякливі і, залежно від того, в якому положенні вони були в момент переляку, роблять кидки уздовж акваріума, різко тикаються в ґрунт, вистрибують з води. Тому акваріум треба щільно закривати і не декорувати гострим камінням. Харчуються м’ясом креветки, мороженою рибою, великими личинками комара.
Досягають статевої зрілості до двох років при довжині 12-20 см. Нерест парний. Самка виношує ікру та личинок у роті. Самки, що віднерестилися, зазвичай ховаються в печерках, де згодом вони й випускають молодь. Догляд за мальками триває самкою ще близько місяця. Мальки дуже прожерливі, схильні до переїдання. dH 14-16°; рН 7,2-8,8; Т 23-27°С.
Aulonocara baenschi, Аулонокара бенша.
Abactochromis labrosus, Exochochromis anagenys. 
