Сімейство Monodactylidae-2

Загін Окунеподібні ( Perciformes )

Сімейство Монодактилові, Однопалі ( Monodactylidae )

Рід Монодактилус — Monodactylus.

Монодактилус себає, ромбоподібний— Монодактилус себає, ромбоподібний, Смугаста ластівка — Monodactylus sebae [Cuvier & Valenciennes, 1829]. Синонім: Psettus sebae, Chaetodon rhombeus. (Англ- African Moony, Breeding Mono Sebae, Finger Mono, Guinean Fingerfish, Seba Mono, West African Mono). Узбережжя тропічної Західної Африки. Мешкає у солонуватих водах, заходить і в річки. 25 см, в акваріумі до 15 см. Має сильно стиснене з боків високе тіло та непропорційними плавниками. Цей вид у півтора раза вищий за попередній, хоча трохи поступається в довжині, має набагато «брудніше» срібло в забарвленні. Відрізняється M. sebae від M. argenteus більш контрастним забарвленням.

На світлому загальному тлі тіла, що віддає сріблом, яскраво виділяються темні смужки — дві в ділянці голови та одна поздовжня між великими плавниками, на корені хвоста чорний штрих. Чорні смуги, що маскують молодь, у дорослих практично повністю зникають. З віком поступово стають вищими на зріст.

Однопалі не просто звикли до солонуватої води: вони зустрічаються і в зонах чисто морської води. А ось риб цього виду в зоомагазинах пропонують у воді чисто прісній. У прісній воді добре почувається лише молодь монодактилусів віком до року. Підлітків необхідно крок за кроком переводити в солону воду (до 3%, переводити поступово), оскільки в природі дорослі риби більшу частину життя проводять в океані. Мирні, віддають перевагу середнім рівням води. Місткість не слід перевантажувати декораціями. Вони повинні слугувати лише фоном для цих рухливих сріблястих риб. Утримувати зграйками з 4-6 особин. Рибка менш рухлива, ніж M. argenteus, може бути більш сором’язливою і недоотримувати їжі, особливо молодші або дрібні особини.

Можуть бути територіально агресивними між собою, особливо в малих резервуарах. Хижо поводяться лише стосовно маленьких риб, добре уживаються з рівними за розміром видами з однаковими вимогами до життєвих умов. Цікаво виглядає поєднання дорослих монодактилусів із кількома рибками-бризкунами (Toxotes jaculatrix). Крім брызкунів, сусідами можуть стати будь-які риби помірного темпераменту. У цьому плані добре підходять більшість не надто агресивних африканських цихлід. Успішне утримання монодактилусів можливе за стабільного, без різких змін, злегка лужного середовища з низькою кількістю нітратів та аміаку, і обов’язково достатньо великим простором для плавання. Також у певні моменти може виникати необхідність використання солі.

Надійна аерація в акваріумі обов’язкова. На нестачу кисню ці риби реагують швидко, і результатом може стати втрата більшої частини стада. Індикатором доброго самопочуття слугує жвава поведінка та яскраве забарвлення. Головний тривожний сигнал — затяжне потемніння забарвлення і втрата інтересу до їжі. Найбільше монодактилуси люблять живі корми (нижчі ракоподібні, личинки безхребетних).

Віддають перевагу здобичі, що парить у товщі води, донні організми приваблюють їх набагато менше. За бажання можна привчати брати комбіновані, зокрема гранульовані, корми. У природі значну частину раціону становлять усілякі морські водорості, відсутність яких обов’язково має компенсуватися рослинними кормами. Для підтримання здоров’я риб корми треба обов’язково чергувати. Статева зрілість настає приблизно з двох років. Т 24-28°С; dH 10-25°, рН 7,0-9,0.

Ідентифікація: Монодактилус смугастий — Monodactylus sebae.

Монодактилус коттелата— Монодактилус коттелата — Monodactylus kottelati [Pethiyagoda, 1991]. Індійський океан, води в районі Шрі-Ланки. Це найменший вид, що досягає в природі довжини тіла всього 7-8 см. Дуже схожий на Monodactylus argenteus. Головною відмінністю якого, крім розмірів, є більш подовжений у порівнянні зі спинним анальний плавник. Це найнадійніший спосіб відрізнити ці два види. Іншою відмінністю також може опосередковано слугувати набагато більш насичені, майже помаранчеві тони спинного плавника.

Зграйка рибок швидко ганяє акваріумом у різних напрямках. Акваріум для утримання має бути великим, тому що їм потрібно багато місця для плавання. З декорацій підійдуть камені, корчі та бамбук. Люблять свіжий живий корм і тонуть сухі корми. Також слід давати в невеликих кількостях рослинний корм. Чим різноманітніший раціон у цих рибок, тим яскравіше їхнє забарвлення. Умови утримання в неволі загальні для роду, за винятком складнішої адаптації в акваріумах. Мають доволі полохливу вдачу, особливо в період звикання. Т 25-28°С; dH 12-18°; рН 7,5-8,5.

Polycentropsis abbreviate, Pristolepis fasciata, marginata.

Monodactylus argenteus, Срібна риба-ластівка.

This entry was posted in Окунеподібні. Bookmark the permalink.