Рід Brachygobius

Ряд Окунеподібні ( Perciformes )

Підряд Бичковиді ( Gobioidei )

Родина Бичкові ( Gobiidae )

Рід Бразігобіус — Brachygobius.

Вони є типовими мешканцями солонуватих вод Південно-Східної Азії. Тіло щільне, в передній частині абсолютно кругле і лише біля основи хвостового плавця сплюснуте з боків. Для всього сімейства бичкових характерні частково або повністю зрослі черевні плавці. Вони утворюють присоску, за допомогою якої риби міцно тримаються за субстрат.

При гарному самопочутті тіло від жовтого до світло-коричневого кольору з темно-коричневими до чорного кольору поперечними смугами, що переходять на спинний та анальний плавці, які можуть перетворюватися на різної форми плями та дрібні цятки.

Характерний малюнок смуг одного виду риб може дуже сильно змінюватися і відповідати малюнку іншого виду. Бувають екземпляри майже чорного забарвлення. Самец завжди забарвлений яскравіше, в період нересту у нього можуть зникати поперечні смуги, а самка набуває насиченого забарвлення.

У солонуватій воді забарвлення рибок стає найбільш яскравим. У прісній воді рибки втрачають своє інтенсивне забарвлення і стають непомітними. Ідентифікація брахігобіусів залежить від малюнка, утвореного смугами, місця існування та окремих морфологічних нюансів.

Мирні, донні риби, повністю проявляють себе при утриманні групою у видовому акваріумі, в якому мають бути каміння, печери, корчі, місцями рослини. Представники роду — спокійні рибки, що цураються товариства швидких і неспокійних сусідів та віддають перевагу спокійному проведенню часу.

Найчастіше брахігобіуси вільно плавають в акваріумі, але можуть і годинами сидіти на листку рослини чи камені, прикріпившись до нього черевними плавцями. Тому в загальних акваріумах вони погано уживаються з неспокійними сусідами.

Температура води вдень повинна підтримуватися в межах від 25 до 30°С, вночі на кілька градусів нижче. При незмінній температурі протягом доби рибки стають апатичними і малорухливими. Вода краще солонувата (1 ч. ложка морської солі на 2 літри води). Обов’язкові аерація, фільтрація та регулярна підміна води. Краще утримувати у видовому акваріумі розміром 60х30х30 см.

З рослин можна використовувати солестійкі — криптокорина війчаста (C. cilata), анубіас карликовий (A. nana), наяс індійський (N. indica), самолюс валеранда (S. valerandi), людвігія болотна (L. repens). Для годування використовують живий та заморожений корм (мотиль, артемія), до сухого корму привчити важко.

Дозрівають у 8-12 місяців. Нерест парний як у видовому, так і в нерестовому акваріумі. Самець займає укриття (каміння, корч, керамічну трубку тощо) і відганяє від нього інших риб. При температурі близько 28°С мальки викльовуються через чотири дні, і самці починають їх охороняти. У цей час самець захищатиме виводків від усіх візитерів, включаючи самку, тому в акваріумі обов’язково повинні бути укриття, куди б вона могла сховатися. Живуть до 3 років. Жорсткість 8-20°; рН 6,8-8,0; температура 24-30°С, солоність 2-5% (особливо це важливо при нездужанні риб та в нерестову пору).

брахігобіус Дори— Блеклий, оранжевоголовий, брахігобіус Дори — Brachygobius doriae [Gunther, 1868]. Синонім: Hypogymnogobius, Gobius doriae. (Англ.: Bumble Bee Goby, Golden Banded Goby). В’єтнам, Малайзія, Сінгапур, Індонезія — у солонуватих та прісноводних прибережних водах з повільною течією та зарослих рослинністю. 4 см.

Тіло циліндричної форми, ущільнене з боків, голова коротка. Є два спинних плавці: передній із жорсткими променями, задній — з м’якими. Це крихітний бичок з привабливою контрастною зовнішністю.

Сіро-жовтий з 4 темно-коричневими поперечними смугами неправильної форми та чорно-коричневими цятками по нижній частині голови та зябрових кришках. Голова, другий спинний та анальний плавці жовті. Самці менші за самок, яскравіше забарвлені.

Перевагу слід віддавати неглибоким ємностям з максимально можливою площею дна. Акваріум повинен мати багато укриттів, оскільки вони дуже територіальні. Незважаючи на притаманну самцям виражену територіальність, чудово вписуються в риб’ячий колектив загального акваріума.

Ведуть виключно придонний спосіб життя, абсолютно не звертаючи уваги на сусідів з інших горизонтів. Непогано уживаються з будь-кими миролюбними мешканцями тропічних вод. Бажано уникати присутності в ємності інших донних риб, так само як і надто стрімких та нав’язливих сусідів.

Ґрунт піщаний, а рух води має бути зведений до мінімуму. Набагато краще почувається в солонуватих умовах. Будь-яке погіршення якості води викликає у рибок стрес, крім того, вони можуть постраждати від бактеріальних або грибкових інфекцій. Надає перевагу малим живим і замороженим кормам, не бажає споживати сухі корми.

Розведення в теплій солоній воді. Нерест відбувається в печері, яка може бути виготовлена з будь-якого матеріалу у вигляді трубки. Самець охороняє кладку. Т 22-29°С; dH 10-20°; рН 7,0-8,5, солоність 2-5%.

Прісноводний джміль-бичок— Прісноводний джміль-бичок — Brachygobius xanthomelas [Herre, 1937]. (Англ.: Pale Bumblebee Goby). Південний Таїланд, Малайзія та Індонезія. 2 см. Тіло циліндричне і досить коротке з широким ротом. Мають два спинні плавці, розташовані один за одним.

Забарвлення переважно розмите сіре, але час від часу вони стають набагато жовтішими, з контрастними 4 темно-коричневими, майже чорними смугами. Перший спинний плавець майже прозорий, другий у верхній частині темний. Самец від самки не відрізняється.

Невеликий видовий акваріум з м’яким піщаним субстратом, густа рослинність та багато гіллястих корчів. Подібно до всіх брахігобіусів, ці рибки проводять багато часу в стрімкому плаванні серед каміння або відпочивають на корчах чи листках нижнього ярусу акваріума.

Дуже територіальні, не терплять гостей на своїй території. Часто сперечаються між собою через поділ території, але, як правило, без серйозних наслідків. Утримувати групою, можна поєднувати з маленькими, спокійними видами, такими як гупі.

Дно з окатанного гравію, на який розкласти каміння та шматки дерева. Посадіть трохи яванського моху на корчі, а кілька рослин — по боках і вздовж задньої стінки акваріума. Походять лише з прісної води, так що можна не додавати сіль. Годування брахігобіусів може стати проблемою, оскільки вони дуже рідко беруть пластівцевий корм. Перебірливі в їжі, віддають перевагу дрібним живим кормам, замороженому циклопу та артемії. рН 7,0-8,0; dH 15-25°; Т 22-28°С.

Inform  5Logan56  Ідентифікація: Рід Брахігобіус — Brachygobius doriae, xanthomelas.

Brachygobius nunus, Brachygobius xanthozonus.

Рід Chlamydogobius, Рід Rhinogobius.

This entry was posted in Окунеподібні. Bookmark the permalink.