Ряд Окунеподібні ( Perciformes )
Підряд Лабіринтові ( Anabantoidei )
Сімейство Анабасові ( Anabantidae )
Більшість анабантид володіють гарним забарвленням і оригінальною будовою тіла. Повільні рухи лабіринтових риб приємно контрастують при утриманні зі стрімкими рухами більш рухливих риб. За будовою тіла і плавців представники сімейства анабантид дуже різноманітні, не менш різними є і їх розміри. Зустрічаються риби довжиною від 3,5 до 60 сантиметрів.
До представників свого виду агресивно ставляться багато дорослих риб, особливо самці, але іноді і молоді самки. Дорослих риб можна утримувати в одному акваріумі в тих випадках, якщо вони виховувалися спільно, проте при цьому їх не можна відсаджувати навіть на невеликий термін: варто їх після цього посадити знову в загальний акваріум, як починається бійка.
Умовою, що зберігає мир в акваріумі, є стара вода. Річ у тім, що додавання свіжої води служить поштовхом до розмноження, а також і до пов’язаних з ним бійок. У разі необхідності додавання замість випаруваної треба брати “стару” воду з будь-якого іншого заселеного акваріума і додавати її невеликими порціями пізно ввечері. Самці більшості анабантид відрізняються більш яскравим забарвленням, особливо інтенсивним у період розмноження. У багатьох з них подовжені плавці.
Всі види, що входять до роду анабас, за своєю будовою схожі на рибу-повзуна. Голова і кінцевий рот відносно великі. Всі вони мають численні зуби. Лінія спини майже паралельна лінії черевця. Риба-повзун широко поширена в стоячих і повільно поточних водах Індії, Цейлону, Південного Китаю, Малаккського півострова і Філіппінських островів. Вона зустрічається іноді в солонуватій воді мангрових заростей. У природи повзуни досягають 25 сантиметрів довжини, в акваріумах зазвичай значно дрібніші. Користуючись міцними анальним і грудними плавцями, риби пересуваються суходолом, за що і отримали свою назву риба-повзун.
Забарвлення цих риб варіює. Зазвичай спина у риби-повзуна зверху коричнево-оливкова, черевце світліше, з боків його розташовані 8-10 косих смуг, більш інтенсивно забарвлених під час нересту. Повзуни можуть вилазити з води, тому акваріум необхідно закривати склом. Риба дуже прожерлива, крім живої їжі будь-якого виду риба-повзун їсть також водорості і листя салату. Мінімальна температура води 12°, в межах від 15 до 30° вони добре почуваються.
Рід Анабас — Anabas.
— Анабас, Риба – повзун — Anabas testudineus [Bloch, 1792]. Синонім: Amphiprion scansor, testudineus; Anabas elongatus, macrocephalus, microcephalus, oligolepis, scandens, spinosus, trifoliatus, variegatus; Anthias testudineus. (Англ. Climbing Perch). Південний Китай, В’єтнам, Таїланд, Індія, М’янма, Шрі-Ланка, Філіппіни та Індонезія. Тримається у водоймах з повільно поточною та стоячою прісною водою (мулисті ставки, озера, канави, рисові поля, зарослі травою), а також у солонуватій воді. 25 см, в акваріумі 12-16 см.
Зазвичай їх заводимі з цікавості, оскільки риба, вийнята з води, здатна “розгулювати” на плавцях, як на ніжках. Спостерігаючи за цими рибами, нерідко можна побачити, як ранніми ранковими годинами, коли земля ще волога від нічної роси, вони переміщаються з водойми у водойму, і при цьому можуть подолати певні ділянки шляху без води.
За своєю будовою тіла анабас нагадує цихлід. У нього витягнуте в довжину тіло, профіль спини і черева майже прямий, голова і кінцевий рот великі. Грудні та анальні плавці потужні, добре розвинені. Зяброві кришки оснащені численними шипами, якими можуть завдати болю. Саме за їх допомогою риби можуть пересуватися суходолом (звідси і назва риба-повзун).
Основне забарвлення тіла від сіро-коричневого до сіро-зеленого з прозеленню, також зустрічаються помаранчеві екземпляри. Спина темніша, черево жовтувате. При збудженні забарвлення темнішає, і з’являються 8-10 темних поперечних смуг, найбільш яскраво забарвлених під час нересту.
Плавці помаранчеві або червонуваті. У самця більш яскраве забарвлення. Самця можна впізнати за дещо більшими, ніж у самки, спинним і анальним плавцями. Самки повніші й блідіші за самців, до того ж у них спинний плавець округлий. Молоді екземпляри мають темну пляму на хвостовому стеблі перед хвостовим плавцем. Молодих риб часто плутають з видами Ctenopoma.
Основна особливість риби-повзуна в тому, що в пошуках їжі або нових водойм, ця рибка може повзати за допомогою грудних і анальних плавців по землі, перебиратися через каміння та інші перешкоди, а також залізати на дерева. Завдяки надзябровому органу лабіринту (що служить для дихання атмосферним повітрям), може до 8 годин залишатися без води.
Рухається анабас не лише за допомогою плавців, а й за допомогою зябрових кришок (гострі краї дозволяють надійно чіплятися за ґрунт), при цьому підштовхуючи себе сильними поштовхами хвоста. Коли водойма пересихає і знайти іншу не вдається, риба-повзун, розгойдуючись, заривається на деякий час (до 48 годин) у вологий мул і це рятує її від висихання і загибелі. Так і здійснюються масові переселення анабасів з водойм, що висихають, у нові. Подорожують вони ночами.
Всеїдні, дуже прожерливі риби. Риби хижі, лякливі, доволі бійкі, більш активні у вечірні та нічні години. Найкраще анабаси почуваються у великому акваріумі, коли разом з ними немає риб інших видів. У цьому випадку велика ймовірність, що вони поділяться на пари і розпочнуть розмноження.
Не можуть жити з сусідами через притаманну їм агресивність, можуть напасти і на інших мешканців акваріума. Починати утримання потрібно з групи молодих риб, т. к. дорослі уживаються важко. Утримують у видовому акваріумі із закритим покривним склом, що знаходиться на висоті не менше 10 см над поверхнею води (риби вистрибують за повітрям і можуть вдаритися об нього). В акваріум поміщають зарості рослин, різні укриття (каміння, корчі), а також залишають вільне місце для плавання (і для нересту). Освітлення розсіяне.
Необхідна фільтрація і щотижнева підміна води. Виловлювати риб сачком не можна — вони чіпляються за нього шипами зябрової кришки, тому слід обережно занімати рибу в скляну посудину. Корм: живий (зокрема дрібні риби, можна шматочки сирої яловичини), гранульований корм, рис, інша рослинна їжа, а також замінники. Дуже прожерливі. Статевої зрілості досягають у віці 1,5 років. Нерест стимулює часта зміна води і підвищення температури. Нерест проходить біля ґрунту або в середніх шарах води. Самка мече прозорі ікринки, які піднімаються до поверхні води і там плавають. Т 15-30°С; dH до 20°; рН 6,8-8,0.
Ідентифікація: Анабас — Anabas testudineus.
Sandelia bainsii, Sandelia capensis.
