Ряд Окунеподібні ( Perciformes )
Підряд Лабіринтові ( Anabantoidei )
Родина Гурамієві ( Osphronemidae )
Підродина ( Macropodusinae )
Рід Макропод — Macropodus.
Макроподиводяться у мілководних водоймах, зокрема на рисових полях Кореї, Китаю, Південного В’єтнаму. Усі макроподи мешкають у стоячих, слабопроточних водоймах, на рисових полях, навіть у стічних канавах. Усі спокійно переносять прогрівання води до 35°С та охолодження до 8-10°С. Тіло гнучке, подовжене, стиснуте з боків. Грудні плавці ниткоподібно подовжені. У самця спинний та анальний плавці витягнуті й загострені. Макроподи дуже красиво і різноманітно забарвлені. Особливо гарні ці рибки в період нересту.
У риб цієї родини є спеціальний орган для дихання атмосферним повітрям, завдяки якому вид може жити у воді з мінімальною кількістю кисню, так що помпи і компресори для утримання цих риб вам не потрібні. Для любителів акваріумних рослин макропод хороший тим, що в процесі асиміляції рослині потрібно більше вуглекислого газу, ніж вона видихає, і при цьому вільного кисню виявляється більше, ніж їй потрібно для дихання. А оскільки риба видихає більше вуглекислого газу, ніж рослина, то цей “зайвий” вуглекислий газ іде на користь процесу асиміляції рослини, а водночас утворений у процесі асиміляції надлишок кисню йде на користь рибам. Таким чином, рослини і риби доповнюють одна одну.
Хороші ці макроподи і для акватераріумів, палюдариумів. Їхній недолік — риби дуже агресивні, особливо під час нересту. Часті випадки нападів макроподів на собі подібних або на інших слабких рибок. Якщо утримувати в тісному акваріумі двох самців, справа майже неминуче скінчиться загибеллю одного з них. Макроподів можна утримувати в загальному акваріумі з рибами інших видів такого ж розміру, тільки якщо вони вирощені разом. Зазвичай утримують одного самця з кількома самками. Утримувати макроподів краще групою, при парному утриманні, як окремо, так і в загальному акваріумі, макроподи стають більш агресивними.
Якщо молодих макроподів у віці трьох-чотирьох місяців помістити в загальний акваріум з дрібними рибками інших родин (наприклад, харацинових), вони і виростаючи, не чіпатимуть їх, але кожну нову рибу переслідуватимуть. Добре уживаються з великими півниками (тими, що виношують ікру в роті), різними видами трихогастерів “гурамі” і великими колізами, сомами (коридораси, анциструси), барбусами Шуберта, кардиналами, даніо, і багатьма спритними короткоплавцевими рибами, тільки остерігайтеся саджати їх з суматранськими барбусами — в одну мить макропод позбудеться осязальних вусиків і красивих плавців. З вуалевими формами їх утримувати не можна, остерігайтеся також улюбленого поєднання наших акваріумістів, таких як золота рибка, неон і скалярія.
Акваріум повинен бути густо засаджений рослинами, щоб самки після нересту могли сховатися від самців. Рослини обов’язкові як плаваючі (вони знадобляться макроподам для будівництва гнізда), такі як пістія, річія, сальвінія, ряска, так само підійдуть плаваючі листки німфей і стелються поверхнею листки валліснерії, так і звичайні акваріумні рослини (криптокорини, ехінодоруси, гігрофіли), вони дають притулок самкам і служать межами територій самців.
Макроподи до складу води невимогливі, рН близько 7 і середня жорсткість їм цілком підійдуть. Якщо в акваріумі багато рослин і немає перенаселення, цілком можна обійтися і без фільтра. Якщо ж він є, краще відвернути його вихід до стінки, щоб течія не заважала рибкам будувати гнізда. Макроподи люблять стару воду, але це зовсім не означає, що її не потрібно міняти. Зміна води повинна бути стандартною — 25% раз на тиждень. Покровне скло обов’язкове, вони любителі вистрибувати на підлогу.
Годування макроподів — дуже важлива деталь, без якої ніколи не виростити велику, яскраву рибу. Макроподи всеїдні, але вони активні хижаки, і в годуванні використовуються переважно корми тваринного походження — дрібний і середній мотиль, коретра, трубочник, личинки чорного комара, дафнія, циклоп, різана креветка. Корми краще давати живими або замороженими. Можна годувати і якісними сухими кормами — у цьому випадку потрібно вибирати корми для поліпшення забарвлення і хоча б іноді включати в раціон живі або заморожені корми. Рослинні компоненти в раціон макроподів можна не вводити або вводити в невеликих кількостях. Тривалість життя в неволі до 8 років. Жорсткість 5-30°; рН 6,5-8.0; температура 20-24°С.
Акваріум для нересту повинен бути з плаваючими на поверхні води рослинами, такими, наприклад, як пістія (Pistia stratiotes), лімнобіум (Limnobium laevigatum) та укриттями для самки — це можуть бути корчі, квітковий горщик або кокосовий горіх. Почати необхідно з підбору пари. Самець повинен бути максимально яскравим (причому смуги на тілі мають бути не оранжевого, а саме яскраво-червоного кольору), великим, з рівними смугами, добре розвиненими симетричними плавцями і нитками на їх кінцях. Самка загалом блідіша і дрібніша за самця, але й на ній повинні бути рівні, добре помітні смуги червоного та синьо-зеленого кольорів і акуратні, рівні плавці.
Нерест макроподів нагадує своєрідний танець — самець кружляє навколо самки, обвиваючи її тіло. Самець з бульбашок повітря, скріплених слиною, будує пінне гніздо діаметром сантиметрів 10, і доглядає пару тижнів за потомством. Через 3-5 діб молодь пливе. Якщо акваріум малий, а мальків багато, приблизно перші 3 тижні, до формування лабіринтового органу, необхідні циркуляція і аерація води, але краще мальків пересадити в просторніший виросний акваріум з невисоким на перших порах рівнем води. На третьому-четвертому місяці зграя у молодих макроподів переростає в ієрархічну, починаються перші поєдинки між великими самцями (у молодих самок ці поєдинки починаються пізніше і відбуваються без серйозних наслідків). Щойно у риб проявноїться смужки, бажано проводити вибракування тих риб, у яких смуги нерівні. Далі, коли риби визначаться за статтю і повністю забарвляться, ведуть вибракування за яскравістю забарвлення і симетричністю плавців (верхня та нижня частки хвоста можуть бути несиметричними). За всіма цими ознаками вибирають найкращих риб, яких залишають для подальшого розведення.
Якщо макроподи постійно нерестяться, можна припинити це за допомогою сильного зменшення кількості плаваючих рослин і створення течії на поверхні води. Не можна допускати підряд понад 2-3 нерести, адже самець сильно втомлюється від будівництва гнізда, самого нересту та догляду за потомством. Але для самки періодичні нерести не просто корисні, вони необхідні! Самка “набирає” ікру постійно, але з різною швидкістю (це залежить від умов утримання і годування), і не може носити її в собі довго, інакше вона закістується і загине. Уникнути цього можна двома шляхами — або регулярними нерестами, або тривалим голодуванням, під час якого ікра може розсмоктатися. Оптимальні умови: жорсткість близько 10°, рН близько 7, температура 26-30°С.
Macropodus opercularis, Макропод звичайний.
Класифікація Betta splendens за забарвленням. 
Останні зміни та доповнення внесені 15 жовтня 2012 року.
