Як встановити діагноз у хворої рибки.
Організм здорової риби має низку захисних пристосувань, які запобігають потраплянню до нього хвороботворних бактерій та спрямовані на знищення збудників, що проникли в організм. Антибактеріальними властивостями характеризується слиз, що покриває тіло риб. Але в певних випадках, наприклад, при ослабленні імунітету організму, може спостерігатися розвиток того чи іншого захворювання. Зміни зовнішнього вигляду або поведінки, які демонструє хвора риба, називаються ознаками хвороби. Багато з них неспецифічні – інакше кажучи, це просто ознаки того, що риба хвора, але вони не обов’язково є симптомами якоїсь конкретної хвороби.
Діагностування конкретних хвороб, як правило, є процесом логічних умозаключень. При цьому керуються поєднанням ознак, які демонструє риба, 
даних, отриманих у результаті спостережень за факторами навколишнього середовища, та передісторії риби, акваріума та інших його мешканців. Наприклад, якщо в акваріумі з’явилися нові предмети і після цього одна або кілька риб захворіли й у них з’явилися неспецифічні ознаки, тоді їхня хвороба, найімовірніше, є результатом погіршення якості води. Якщо зовнішні обставини залишилися без змін, за винятком того, що в акваріум помістили квітковий горщик із саду, і при цьому всі риби захворіли, тоді можна зробити висновок, що риби, найімовірніше, отруїлися залишками пестицидів із цього горщика. Якщо замість квіткового горщика в акваріум запустили нових риб, тоді велика вірогідність того, що проблема полягає в патогенних організмах або паразитах. Усі причини хвороб потребують різного лікування. І все ж у кожному випадку ознаки, які проявляють риби, можуть багато в чому бути схожими.
Визначити наявність захворювання можна лише тоді, коли з’явиться симптоматика як свідоцтво розвитку захворювання, але точно діагностувати хворобу можна тільки взявши зішкріби слизових риби. Найчастіше, поки відбувається видове визначення бактеріального збудника, він росте, а хвороба в акваріумі настільки охоплює все акваріумне господарство, що зробити що-небудь буває вже пізно. Зазвичай ми ґрунтуємося на органолептичних ознаках, характері поведінки, зміні забарвлення (поблідніння, поява слизових накладень, почервоніння, різного роду виразок, ерозій, некротичних явищ). Усі ці ознаки, на жаль, з’являються в той період, коли захворювання вже почалося і перейшло в активну форму. З цієї причини дуже важливо проводити ранню діагностику на предмет виявлення носійства або інкубаційного періоду інфекції.
У групі таких хворих риб, як правило, будуть риби з ознаками хвороби та риби, у яких зовнішні зміни ще не проявилися. Візуально можна з певною часткою вірогідності визначити характер захворювання: бактеріальне воно, грибкове чи паразитарне, хоча дуже часто вони протікають паралельно. Наприклад, паразитарні захворювання дуже швидко призводять до ослаблення імунітету, що сприяє розвитку бактеріальної інфекції, яка часто супроводжується утворенням виразок. На цих виразкових пошкодженнях, як вторинна інфекція, оселяються грибки, а виділені ними токсини перешкоджають загоєнню ран. Таким чином, ми маємо цілий букет захворювань, що протікають одночасно в однієї і тієї ж риби. Також діагностику ускладнює той факт, що симптоматика багатьох захворювань вельми схожа, особливо на ранніх стадіях розвитку.
Якщо гістологічним методом дослідити покриви риб, у яких ще немає видимої патології, то на клітинному рівні ми знаходимо патологію, тобто захворювання проходить у прихованому періоді. Якщо з таких риб взяти мазки-відбитки і пофарбувати їх спеціальними барвниками, що виявляють бактерії, то в мазках ми виявляємо велике скупчення тих самих бактерій, які виділяємо з ділянок покривів риб із видимою патологією. Кількість бактерій у різних ділянках тіла риби буде різною і залежить від виду збудників. Таке явище відбувається через те, що на поверхні тіла риб епітеліальний покрив складається з різних видів клітин, і в різних ділянках тіла співвідношення різних клітин різне.
Слизовий секрет, що виділяється клітинами шкіри, різний і виконує переважно дві важливі функції. Перша – це захист проти бактеріальних інфекцій, друга функція – “демпферна”, тобто мастило, що дозволяє рибам ковзати у воді, знижуючи опір води та гасіння турбулентних завихрень, що виникають при русі риб і знижують швидкість руху. Слиз, у міру віддалення від клітин, втрачає свої бактерицидні властивості і стає хорошим субстратом для бактерій, особливо патогенних, що виділяють ферменти, які блокують захисну функцію слизу і клітин. У таких місцях і утворюються згодом осередки патології, які ми бачимо і за якими орієнтуємося в постановці запізнілого діагнозу. Проте низка збудників хвороб проникає в організм через рот і травний тракт, і тоді інфекція охоплює весь організм, але все одно зовнішню патологію ми спостерігаємо, хоча й не при всіх бактеріально-грибкових інфекціях.
Треба знати, що одна й та сама хвороба може у різних видів риб викликати неоднакові поведінкові реакції. Однак як незвичайна поведінка, так і змінений зовнішній вигляд 
рибки свідчить, що вона почувається погано і хвора. Існують інфекційні захворювання, від яких якийсь вид риб повністю вимре, в той час як на інших риб ці збудники жодного впливу не справлять. У принципі неможливо неозброєним оком визначити, який саме збудник уразив ваших рибок. Точний діагноз можна поставити тільки після детального дослідження проби під мікроскопом. Якщо постановка діагнозу на основі зовнішніх ознак хвороби неможлива, доведеться взяти зразки для лабораторного аналізу. Для прояснення ситуації можуть знадобитися або проби акваріумної води (вони корисні, якщо ви підозрюєте отруєння, проте його причина не ясна), або біологічний матеріал, отриманий при розтині риб. В обох випадках аналізи доводиться виконувати за допомогою ветеринара.
Слід визнати, що не завжди можливо точно поставити діагноз і визначити конкретну хворобу риб. Багато захворювань мають схожі симптоми, але способи їх лікування можуть суттєво відрізнятися. У таких ситуаціях заходи, що вживаються, залежатимуть від обставин. Немає сенсу лікувати невідому хворобу шляхом довільного застосування хімічних лікарських засобів у надії випадково потрапити на потрібні ліки. Багато ліків тією чи іншою мірою отруйні для риб і можуть викликати загострення. Поєднання різних хімічних препаратів (коли різні ліки застосовуються послідовно без знищення слідів попереднього лікування шляхом часткової заміни води) – це вельми ефективний спосіб знищити риб шляхом отруєння.
Якщо нездорова лише одна риба, причина може полягати в тому, що в неї незаразна хвороба, не пов’язана з навколишнім середовищем. Наприклад, пухлина або похилий вік. Якщо всі інші риби не проявляють жодних ознак хвороби і умови навколишнього середовища здаються оптимальними, то, як правило, не потрібно нічого робити. Однак спостерігайте за хворою рибою, щоб не пропустити додаткові ознаки, які можуть у неї з’явитися. Якщо ця риба помре, розтин можна провести радше з інтересу, ніж через необхідність. З іншого боку, якщо протягом короткого проміжку часу захворюють кілька риб або всі риби, чи окремі особини захворюють одна за одною з одними й тими самими ознаками, а поставити діагноз не видається можливим, тоді слід розглянути такий варіант, як аналіз води та посмертний розтин.
Якщо сусіди по акваріуму постійно цькують якусь рибу, і вона не здатна конкурувати з ними за їжу або з іншої причини зазнає стресу в суспільстві риб, то її слід перевести в мирний і спокійний лікарняний акваріум. Але оскільки таке переміщення є стресом, це слід робити тоді, коли це дійсно необхідно. Якщо хвора риба нещодавно куплена, її своєчасна ізоляція – найрозумніше рішення. Можливо, цей захід допоможе запобігти поширенню інфекційної хвороби.
Більшість акваріумістів припускає, що будь-які проблеми, пов’язані зі здоров’ям рибок, викликаються виключно патогенними організмами або паразитами. Насправді більшість хвороб виникає через погане середовище проживання. Тому слід покращувати умови життя риб, не вдаючись до ліків. Якщо встановлено, що риб уразила якась інфекційна хвороба, все одно до її спалаху призводять несприятливі умови навколишнього середовища. Якщо ознаки хвороби неоднозначні, зверніть увагу на деталі утримання вашого акваріума та інші подробиці ситуації, часто це допомагає виключити зі списку хвороб досить велику кількість пунктів.
Знай, що лікуєш. Перше, з чого варто почати – встановлення точного діагнозу хворої рибки. Без цього правильне лікування риби буде схоже на стрільбу з гармати по горобцях. Якщо запитуєте поради у кого-небудь – переконайтеся в його компетентності. Якщо шукаєте поради в інтернеті – не лінуйтеся скористатися пошуковою машиною і витратити час на прочитання 10-20 різних джерел, а найголовніше – зверніть увагу, чим закінчилося слідування тим чи іншим рекомендаціям.
Здоров’я вам і вашим рибам!
