Лімфоцистоз, Гроздеподібна вузловатість (Cauliflower disease).
Заразна хвороба. Збудник Lymphocystis, фільтрівний вірус. Це найпоширеніша вірусна хвороба, що уражає тропічних акваріумних риб. Це дуже неприємна хвороба, але вона рідко буває небезпечною. Поширюється через хворих риб та їхні виділення. Заражаються не всі риби, що пов’язано з імунітетом особин. Впроваджуючись в організм, вірус викликає утворення гігантських клітин, розмір яких досягає 1,5 мм.
У результаті в уражених клітинах починають активно вироблятися віруси, і клітина риби починає дуже швидко рости, утворюються кулясті пухлини, окремо або групами, що нагадують за формою мініатюрну цвітну капусту, виноградне гроно чи ягоди малини. Через кілька місяців таку клітину можна побачити неозброєним оком. Зрештою, клітина лопається, і мільйони нових вірусів потрапляють у воду. Після того, як клітина лопне, віруси, що вийшли назовні, проникають у нові клітини.
Виникнення хвороби пов’язане з появою на тілі риби відкритих ран. Зараження відбувається через пошкоджену шкіру. Припускається також, що вірус може проникати через рот – якщо риба схопить кісту зараженої риби або проковтне відокремлені кісти чи вільні віруси, що знаходяться у воді.
Характеризується появою вузликів або плоских розростань сірого кольору на плавцях, а також на шкірному покриві риби. На шкірному покриві та плавцях, а іноді й на очах, з’являються дрібні сіруваті, рожеві гроздеподібні пухлини у вигляді вузликів до 5 мм або плоскі розростання, часто забарвлені в чорний колір. Утворення чітко (твердо) відчуваються при погладжуванні пальцем і при цьому не відвалюються. Зазвичай лімфоцисти утворюють скупчення в лімфатичних щілинах шкіри. Іноді вони оточені меланофорами – клітинами, що містять пігмент чорного кольору – меланін. У деяких уражена ділянка шкіри оточена припухлістю, яка утворюється внаслідок розростання сполучної тканини, що обмежує новоутворення.
Великі області на череві, що мають блідо-рожеве забарвлення, пов’язані з водянкою та деякими іншими системними бактеріальними або вірусними інфекціями. Є також дані, що свідчать про те, що пухлини можуть викликатися крайнім ступенем забруднення води та вірусними інфекціями. Характерна особливість хвороби – наявність на зябрах хворих риб представників загону Copepoda (веслоногих рачків роду Ergasilus і близьких до них ракоподібних родів Lernaea і Argulus). Практично всі види риб, у яких описаний Лімфоцистоз, – господарі цих паразитів. Кількість їх на рибі, мабуть, пропорційна ступеню розвитку лімфоцистозу. Початок циклу розмноження цих ракоподібних збігається з часом виникнення хвороби.
Зараження здорових риб відбувається при прямому контакті з хворими, чому значною мірою сприяють травми та порушення цілісності шкірного покриву та зябрового апарату, що викликаються різними ектопаразитами. Найімовірніше, запустити інфекцію (якщо віруси перебувають у стані спокою) або загострити її спалах можуть несприятливі умови навколишнього середовища та стрес.
Лімфоцистоз помірно заразний. При температурі 25°С швидко втрачає свою силу. Він не уражає представників сімейств Cyprinidae або Siluriformes. Найбільш сприйнятливі до захворювання макроподи, гурамі, хроміси, акари, астронотуси, скалярії, фундулуси та інші види цих сімейств. Ця хвороба набула особливо широкого поширення серед риб, штучно забарвлених шляхом ін’єкцій барвника.
Симптоми: •— Як правило, хвороба починає з’являтися на зовнішніх краях плавців і після цього поширюється по всьому тілу. Особливо помітні на плавцях •— У початковій стадії хвороби риби виглядають так, ніби їх посипали манною крупою, що легко сплутати з Іхтіофтіріозом. Але Іхтіофтіріоз відрізняється тим, що швидко поширюється на інших риб, а Лімфоцистоз утворює вузликові грона. Зазвичай вони не такі численні, як при іхтіофтіріозі. Риба з білими плямами чухається, а риба, уражена лімфоцистозом, – ні. У риб з вірусною інфекцією рідко буває прискорене дихання або будь-які ознаки подразнення на відміну від риб, уражених іхтіофтіріозом.
•— Потім ці точки або пухлини збільшуються в розмірах і мають вигляд бородавок, що утворюють цілі скупчення у вигляді грон. Розмір сполучнотканинних клітин шкіри та зябер також збільшується до 1 мм у діаметрі (і більше) і видно неозброєним оком. Клітини, що досягли розміру понад 1 мм, виглядають як прилипла до шкіри ікринка. У міру того як інфекція прогресує, сусідні клітини стають об’єктами нашестя вірусів, так що зрештою утворюються скупчення гігантських клітин (кісти) розмірами до 5 мм або більше. З розвитком патологічного процесу вони лопаються, що призводить до пошкодження шкіри – відзначається слабка запальна реакція. Однак ці пошкодження порівняно швидко зарубцьвуються, і загибелі риби від лімфоцистозу не спостерігалося.
•— Кров’яні підтікання на тілі та плавцях. Дрібні білі, сірі або рожеві вузлики у вигляді грон, що нагадують мініатюрну цвітну капусту, малину, спершу на плавцях, потім на голові та тілі. •— Пухлини біля хвостового, черевних та грудних плавців. •— Плоскі розростання чорного кольору на шкірному покриві та плавцях. •— Присутність великих новоутворень на губах може призвести до того, що ротову порожнину або ротовий отвір може закрити пухлина чи кіста, риби голодуватимуть і вмруть від виснаження. •— Рибка, що одужала, відстає в рості.
Лікування: Немає відомого способу лікування за допомогою хімічних препаратів. Кісти зазвичай мимоволі руйнуються і зникають. Хворих риб, що мають ураження на шкірному покриві та численні лімфоцисти на плавцях, знищують, щоб виключити перенесення вірусу на здорових риб. Якщо захворювання в його початковій стадії помічено вчасно, уражені частини плавців можна відрізати за допомогою гострих ножиць. При цьому треба не пошкодити основу плавця. Лімфоцисти, що локалізуються тільки на плавцях риб, після видалення їх шляхом припікання знову на тих самих плавцях не утворюються.
На початковому етапі захворювання можна застосувати ванни – 80 мг хлороміцетину на 10 л, витримка 30 хвилин. У уражених риб може розвинутися набутий імунітет. Після цієї хвороби на місцях, де перше перебували великі кісти, можуть утворюватися рубці. У важких випадках єдиним гуманним виходом може бути евтаназія. Загибель риб спостерігається лише при великому ураженні. Акваріум, ґрунт і рослини дезінфікуються.
Ліки: Sera baktopur; Sera cyprinopur; Tropical Chloramin; Левоміцетин; Оксолін; Ремантадин; Хлороміцетин; Трипафлавін.
Профілактика зводиться до попередження потрапляння в акваріуми разом із живим кормом ракоподібних із сімейств Ergasilidae, Lernaeidae, Argulidae, які паразитують на багатьох видах диких риб. Не слід допускати травматизації риб під час пересаджування їх з одного акваріума в інший і транспортування. Найбільш бичливих (бійких) особин видаляють із загального акваріума і регулюють у ньому кількість самців кожного виду риб, щоб уникнути між ними бійок. Профілактично застосовують Sera cyprinopur, він дезінфікує, призупиняє активність паразитів, запобігає появі та росту вірусів, сприяє хорошому стану риб.
Віспа коропових (herpes virus).
Збудник Herpesvirus cyprini, вірус-герпес. Коропова віспа, яка зазвичай виникає навесні у Koi, викликається вірусами. Це не справжня віспа, а герпес, який не передається людям. Хоча це досить неприємна хвороба, вона не заразна і зазвичай не приносить рибам особливої шкоди і рідко буває смертельною. Схильність до цієї хвороби може визначатися такими факторами, як генетична схильність, погане харчування, погана якість води і – у випадку холодноводних риб – сезонні зміни температури води.
Поширенню сприяє поганий санітарний стан акваріума, годування штучним кормом без вітамінів, нестача у воді кальцію. Ознаки хвороби проявляються у риб у віці двох і більше років. Іноді минає кілька місяців між зараженням і проявом хвороби. Риба не виглядає такою, що сильно страждає, навіть за сильного зараження. Віспа не заразна і не викликає загибелі риб, а зупиняє їхній ріст. У важких випадках уражається більша частина поверхні тіла риби. Це поширене захворювання холодноводних риб, яке в умовах тропічного акваріума зустрічається рідко.
Симптоми: •— Спочатку на плавцях, хвості та тулубі зараженої риби з’являються поодинокі круглі та овальні бліді або рожеві плями і горбки розміром від 2 до 10 мм. •— Пухлини студенисті нерегулярні (за формою, розмірами та розташуванням), матово-блакитного кольoru з чітко окресленими краями. Спочатку вони м’які, але врешті-решт затвердівають до воскоподібної консистенції. Потім пухлини зливаються і майже суцільним шаром покривають усе тіло. •— Новоутворення, викликані віспою риб, відрізняються від плям, що з’являються в разі надмірного утворення слизу, тим, що вони підіймаються над поверхнею тіла і мають чітко окреслені краї. •— Потовщення шкіри поступово загоюються, якщо риба утримується в оптимальних умовах. Однак захворювання залишається в організмі в латентній формі і проявляється щоразу, коли риба буває ослаблена.
Лікування: Не існує відомого способу лікування. У разі сильного зараження уражену рибу необхідно лікувати в окремому акваріумі протягом п’яти днів із застосуванням антивірусних препаратів у нормальному дозуванні і водночас годувати Sera KOI Bakto Tabs – це прискорює процес лікування.
Ліки: Sera Cyprinopur; Sera KOI Bakto Tabs; Tropical Chloramin; Левоміцетин; Оксолін; Ремантадин; Трипафлавін; Хлороміцетин;
Папіломи.
Заразна хвороба. Збудник Вірус. Папіломи – це розростання сосочкового шару шкіри, що призводять до утворення пухлин на ніжках. Хвороба характеризується утворенням пухлин на різних ділянках тіла. Пухлинні розростання у риб з’являються більш-менш одночасно або послідовно протягом певного відрізка часу в будь-якої однієї популяції.
Найчастіше уражаються лабіринтові родів Anabas, Colisa і Trichopsis (карликовий гурамі, ляліус, лябіоза, коліза смугаста). В акваріумній практиці випадки утворення у риб папілом зустрічаються відносно рідко. Загибелі риб не спостерігається.
Симптоми: •— Пухлинні розростання сіро-білого кольору, величиною від просяного до сочевичного зерна на плавцях, в області зябрових кришок і по краях ротового отвору. Кількість, величина і зовнішній вигляд пухлин значно варіюють. Це розростання шару шкіри, що призводить до утворення пухлин на ніжках.
Лікування: Лікування не розроблено. Хворих риб знищують.
