Добавки в ґрунт для живлення рослин.
Існують різні підходи до організації “правильного” ґрунту в акваріумі. Крайніми точками зору можна вважати “мінімалістський” підхід, при якому вважається, що субстрат повинен бути виключно однорідним за складом і розміром частинок та складатися з хімічно і біологічно інертного матеріалу. З чисто промитого дрібного гравію, наприклад. Поживні властивості такий субстрат набуває поступово, у міру накопичення в ньому твердих продуктів життєдіяльності риб, нез’їдених залишків корму, відмерлих частин рослин тощо.
Іншою протилежністю можна вважати рекомендації щодо використання в акваріумі садової землі, що містить досить значну кількість органічного матеріалу. Між цими крайніми випадками лежать пропозиції додавати в гравійний ґрунт глину і глиноподібні матеріали, латерит, вермикуліт, цеоліти, торф. Не вдаючись у подробиці дії ґрунтових добавок, можна сказати, що ідея їх використання передбачає підвищення поживльності ґрунту (садова земля, латерит, глини) та/або покращення його властивостей: водо- і газопроникності (вермикуліт, торф), здатності поглинати й утримувати поблизу коріння розчинені у воді поживні компоненти (вермикуліт, цеоліти, глиноподібні матеріали, торф).
Будь-який ґрунт, хоч “стерильний”, хоч складноскладовий, в акваріумі з рибами з часом прагне замулюватися. Річ у тім, що акваріум є замкнутою енергозалежною екосистемою. Для його існування необхідне підведення енергії ззовні. Це тепло, світло і органічна матерія, що підлягає переробці та надходить із риб’ячим кормом. І якщо з “дозуваннями” тепла і світла все більш-менш зрозуміло, то органіка, що вноситься в акваріум, зазнає дуже суттєвих, а часом і важко прогнозованих змін.
В ідеалі кількість рибок в акваріумі повинна суворо відповідати кількості рослин. Тоді всі продукти життєдіяльності риб повністю засвоюватимуться рослинністю, і жодних невикористаних надлишків ніде (перш за все — у ґрунті) не накопичуватиметься. Однак розрахувати цю пропорцію не дуже зрозуміло як, та й акваріумісту зазвичай буває важко стримати себе і жорстко обмежити кількість риб. Найчастіше відбувається так, що тверді продукти риб’ячої життєдіяльності та нез’їдений корм повністю рослинами не засвоюються. Рослини просто не встигають “під’їдати” все, що залишається після риб. Нез’їдене залишається в ґрунті.
Новий ґрунт, особливо приготований за всіма правилами, тобто ретельно промитий, прокалений і оброблений соляною кислотою, вкрай бідний на мінеральні речовини, які абсолютно необхідні для живлення рослин. Багато плаваючих рослин отримують живлення зі свіжої води, але великі рослини з сильною кореневою системою в новому акваріумі з чистим ґрунтом приречені на голодування. У зв’язку з цим виникає необхідність внесення в ґрунт поживних добавок. Одразу слід застерегти акваріумістів-любителів рослин від використання в малих акваріумах садової землі як органічного добрива. Багата на перегній земля, яку рекомендують закладати під ґрунт, в акваріумних умовах закисає, в результаті чого в домашній водоймі різко порушується біологічна рівновага.
Мінеральні добрива в акваріумних ґрунтах неприпустимі, бо вони змінюють сольовий склад води, що неминуче негативно позначається на рибах. Мул — звичайний природний ґрунт, в акваріумах не використовується, оскільки він впливає на прозорість води, а крім того, його неможливо очистити. Нерідко для збагачення ґрунту використовують виварений торф. Така добавка в новий акваріумний ґрунт була б дуже корисною, але нерідко через 1,5-2 місяці торф починає гнити. При цьому якість попередньої обробки торфу великого значення не має. В результаті в ґрунті починає накопичуватися сірководень, коріння рослин загниває, рослини гинуть. Тому торф краще використовувати в поєднанні з іншими добавками, наприклад з глиною та деревним вугіллям.
Оскільки ми збираємося засадити наш акваріум густо, нам доведеться використовувати поживний ґрунт. Тобто перший шар ґрунту, до якого досягне коріння рослин, має бути багатим на поживні речовини. Своєрідним сховищем поживних речовин в акваріумному ґрунті може слугувати живильна підкладка під основний ґрунт. Використання підкладки — чуловий вихід для акваріуміста досягти ефективного росту рослин за відносно невеликих фінансових вкладень. Підкладка розміщується на самому дні акваріума шаром 1,5-2 см і засипається основним ґрунтом шаром від 3 до 5 см. Загальна висота ґрунту залежить як від видів рослин, які планується вирощувати в акваріумі, так і від розміру акваріума.
Вибираючи підкладку, варто звертати увагу на перелік тих поживних елементів, які надійдуть до акваріума з нею. У деяких виробників Ви отримаєте лише набір мікроелементів і заліза, у деяких — повноцінне живлення з нітратами, фосфатами та всім іншим. Як живильний ґрунт можна застосовувати готові рішення від провідних фірм-виробників: гравій, збагачений глиною, латерити. Згодом підживлення можна вносити в акваріумний ґрунт у вигляді висушених кульок, приготованих із глини, можливо в суміші з латеритами або іншими видами підживлень.
Ніколи не застосовуйте латерит, вермикуліт, глину, суглинки та дрібний пісок як основний субстрат для нижнього шару: пару місяців у рослин буде бурхливий ріст, а потім неминуче почнеться загнивання коріння. Глини, суглинки, молодий торф, листяний перегній, латерит, вермикуліт, вермикомпост, перліт, дрібний пісок — усе це можна застосовувати лише як добавки.
Глина. Глини мають досить високу ємність катіонного обміну (CEC), але створюють повну анаробність субстрату, роблять воду каламутною при пересадках рослин і мають обмеження на товщину верхніх шарів ґрунту. Крім того, більшість акваріумістів не мають доступу або просто не знають глин потрібного сорту і якості. Потрібно брати абсолютно певні види глини, причому з досить великої глибини. Глина є сумішшю різних неорганічних матеріалів — оксидів і силікатів заліза, алюмінію з дуже маленькими частинками. Глина, багата на залезо, має червоний колір. Деякі види глини також можуть містити й багато інших мінералів — Mn, Zn, Cu тощо.
Оскільки ці мінерали потрібні рослинам у невеликих кількостях, а у великих вони можуть бути токсичними, таку глину слід змішувати з торфом, гумусом, які утримуватимуть ці мінерали у вигляді органічних комплексів. Зазвичай у ґрунт додається невелика кількість глини — 10-15%, добре перемішуючи її з піском, гравієм. Також можна скачувати кульки з глини і додавати їх у нижній шар ґрунту. У ці кульки можна додавати добрива. Кульки вносять тільки під рослини з сильною кореневою системою, під довгостеблові та швидкорослі рослини їх не вносять. Звись глини робить воду каламутною, тому використовуйте глину тільки в нижньому шарі ґрунту, особливо якщо у вас є риби, що люблять ритися в ґрунті, або ви часто пересажуєте рослини. За своїми властивостями кращою за звичайну глину є бентоніт.
Добавки в ґрунт для живлення рослин. Бентоніт, Вермикуліт, Латерит, Торф.
Вибір ґрунту для рослин. Що необхідно для створення підводного саду. 
