Ряд Харакоподібні, Харациноподібні ( Characiformes )
Сімейство Хепсетові ( Hepsetidae )
Рід Хепсетус, африканська харацинова щука — Hepsetus.
— Африканська щука — Hepsetus odoe [Bloch, 1794]. Синоніми: Hydrocyonoides cuvieri, odoe; Salmo, Sarcodaces, Xiphorhamphus odoe. (Англ.: African Pike Characoid, Kafue Pike). Ареал його охоплює майже всю тропічну Африку, за винятком басейну Нілу. 60 см. Луска у них рельєфна, циклоїдна, витягнуті щелепи озброєні міцними зубами.
Тіло сріблясте з коричнево-зеленою спиною та з плямами на спинному і хвостовому плавцях. Забарвлення зеленувато-оливкове зі сріблястими блискітками та сотоподібним малюнком по лусці. Горло і низ черевка білі. Плавці крапчасті з молочно-білою облямівкою по крайніх променях. Хвіст дволопатевий з глибоким вирізом, ірис ока червоно-коричневий. Самці яскравіші та стрункіші за самок.
Хижаки, ростуть дуже швидко. Потребує великої водойми та інтенсивного живлення живою рибою. Для оформлення акваріума використовують корчі та гладкі камені, а в деяких місцях густу рослинність, можна поверхнею пустити плаваючі рослини. Потужна та ефективна біологічна і механічна фільтрація є обов’язковою умовою, оскільки риба виробляє багато відходів.
Дрібні риби будуть переслідуватися доти, доки всіх не з’їсть. Для годування використовують креветки, черв’яків, лялечок, мідій тощо. Практично всі риби імпортуються в підлітковому віці. Дозрівають на 3-му році життя. Будують пінне гніздо діаметром 17 см і висотою 9 см. Ікру охороняють один або обоє батьків. Живуть 5 років. рН 6-7,5; dH 8-18°; Т 25-28°С.
Ідентифікація: Африканська щука — Hepsetus odoe.
Сімейство Трахірові ( Erythrinidae )
Хижі риби. Норовливий характер і висока територіальність призводят до того, що нерідко залишається лише одна домінуюча особина.
Рід Еритринус — Erythrinus.
— Трахіра звичайна, Червоний вовк — Erythrinus erythrinus [Bloch & Schneider, 1801]. Синоніми: Erythrinus brevicauda, longipinnis, salmoneus, Synodus erythrinus. (Англ.: Rainbow Wolf Fish). Перу, Гвіана, Венесуела, Бразилія, Тринідад і Тобаго. 20 см. Вони мають модифікований плавальний міхур, який діє як допоміжний орган дихання, що дозволяє рибі вижити в киснево-дефіцитних і застояних водах. Відомо, що вони можуть подорожувати по землі на короткі відстані в пошуках нових місць існування, коли сезонні води починають висихати.
Ці риби з витягнутим вигнутим циліндричним тілом з потужними щелепами. Мають змінний колір і малюнок залежно від місця проживання. У молоді є червоні, жовті і навіть фіолетові плями по боках на загальному коричневому або бордовому тілі. Непарні плавці можуть бути яскраво-червоного, жовтого або білого кольору. Існує варіант з Перу, який має яскраво-оранжевий живіт.
Активні, невтомні хижаки, відрізняються любов’ю до м’ясної їжі. Вони влаштовують справжнє “бенкет смерті” в будь-якому акваріумі, краще утримувати її на самоті, в акваріумах об’ємом не менше 200 літрів. Зазвичай ховаються серед рослин, дожидаючись підходящої здобичі для нападу, потужні плавці забезпечують їхньому кидку блискавичність, менші риби будуть з’їдені. Риби, які не оспорюють їхню територію і не вписуються в рот, зазвичай ігноруються. Всі рухи риби сфокусовані, елегантні, позбавлені зайвої метушні.
Акваріум з великою кількістю укриттів з каменів і корчів, люблять керамічні трубки, на поверхні плаваючі рослини. При яскравому освітленні або за нестачі укриттів вони витрачатимуть більшу частину свого часу на те, щоб сховатися. Кришка акваріума повинна щільно прилягати, оскільки риба може втекти, якщо представиться така можливість. Дуже добре адаптуються і невибагливі щодо хімічного складу води.
В акваріумі їхній раціон повинен складатися з м’ясистих кормів, таких як дощові черв’яки, креветки, мідії, м’ясо риби. Від сухого корму вони зазвичай відмовляються, хоча деякі особини з часом приймають його. Будьте обережні під час проведення технічного обслуговування акваріума, оскільки їхній рот заповнений гострими зубами, і риби не виявляють страху, нападаючи на будь-який новий об’єкт, що з’явився в ємності, наприклад труби сифона або сачки, руки господаря. рН 5,5-7,5; dH 2-25°; Т 22-26°С.
Рід Хопліас — Hoplias.
— Малабарський хопліас, трахіра, тетра-вовк — Hoplias malabaricus [Bloch, 1794]. Синоніми: Erythrinus macrodon, trahira, Esox malabaricus, tararira, Hoplias malabarica, Macrodon ferox, malabaricus, tareira, Synodus palustris. (Англ.: Haimara, Tararura, Tiger Characin, Trahira, Wolf Fish). Південна Америка, від Панами до Бразилії. 45 см. Циліндричний корпус, голова і рот великі з потужними іклами різцевих щелеп. Шкіра вкрита циклоїдною лускою та рясним шаром слизу, що захищає від паразитів, таких як п’явки.
Забарвлення тіла може варіюватися від строкатого сірого до коричневого, іноді майже чорне, спина плямиста, черево жовтувато-біле. Самці яскравіші, стрункіші та прогонистіші за самок, з віялоподібним спинним плавцем. У нерестову пору забарвлення у них світлішає, темна штриховка майже повністю зникає. Боки самців відливають сріблом, самок — золотом. Лише темне “конфетті” на плавцях стає контрастнішим, та у самок з’являється грушоподібний яйцеклад. Молоді риби світло-коричневі з червонуватим відтінком і з довгими темними смугами, з яскравими жовтими або зеленими очима. З віком зменшується червонуватий колір, і темні смуги переходять у ряд темних плям.
Цей великий придонний хижак без труднощів досягає півметрової довжини. Чіпати трахір не рекомендується: укуси їх болючі і довго не загоюються. Риба їсть усіх, кого зможе зловити, причому розмір здобичі може майже досягати величини самої риби. Не можна тримати в одному акваріумі з іншими видами незалежно від їхніх розмірів. Необхідні всілякі укриття (кам’яні гроти, дренажні труби, корчяник) та окремі кущі широколистих рослин. Для них характерна і внутрішньовидова агресія. Навіть молодь поводиться агресивно по відношенню одна до одної. Незначні травми, отримані в територіальних боях, зазвичай загоюються швидко.
Активні в сутінках і вночі, дуже ліниві і рухаються тільки заради їжі. Завдяки наявності специфічного додаткового органу дихання вони адаптуються практично до будь-яких розумних умов утримання, але, звісно, потужна система фільтрації все одно потрібна. Статевозрілими виробники стають після трьох років, досягнувши не менше 20 см довжини. Нерестяться рибки на ґрунті. Гніздо вони розташовують у напівтемному кутку серед рослин або поблизу мичкуватих коренів дерев. Самец ревно охороняє потомство, кидаючись навіть на тінь від руки, що наблизилася до скла. Живуть до 15 років. Т 22-25°C; dH до 20°; рН 6,5-8,0.
Рід Хоплеритринус — Hoplerythrinus.
— Золотиста риба-вовк — Hoplerythrinus unitaeniatus [Spix & Agassiz, 1829]. Синоніми: Erythrinus balteatus, kessleri, salvus, unitaeniatus, vittatus, Pseuderythrinus rosapinnis. (Англ.: Aimara, Golden Trahira). Венесуела, Гвіана, Еквадор, Перу, Бразилія, Болівія, Аргентина, часто зустрічається в дуже мікій воді або серед рослин біля поверхні. 25 см. Тіло циліндричне з округлою головою та великим ротом. Жировий плавець відсутній.
Забарвлення коричневе або сіре з характерною чорною точкою у верхній області зябрової кришки, дві або три темні лінії проходять від очей до зябрової кришки. Тіло перетинають серія темних нерегулярних вертикальних смуг, які темніші в задній частині. Самці мають перші промені плавців червонуваті. Можуть виходити на сушу в пошуках нових місць існування, коли паводкові води починають висихати або коли є нестача продовольства. Схожі на Hoplias malabaricus, але активніші та агресивніші.
Акваріум з великою кількістю плаваючої рослинності, при яскравому освітленні або за нестачі укриттів вони витрачатимуть більшу частину свого часу на те, щоб сховатися. Веде донний спосіб життя, до поверхні підіймається лише за порцією повітря. Його необхідно забезпечити множиною укриттів і сховищ. Кришка акваріума повинна щільно прилягати, оскільки риба може втекти, якщо представиться така можливість.
Підходять для різних умов води. Риба їсть усіх, кого зможе зловити. Не можна тримати в одному акваріумі з іншими видами незалежно від їхніх розмірів. Бажано утримувати її на самоті. У неволі вони приймають акваріумні корми, але необхідно забезпечити живими продуктами (безхребетними та дрібною рибою) на регулярній основі. рН 6-7,5; dH 4-25°; Т 23-27°С.
Рід Derhamia, Рід Lebiasina, Рід Piabucina.
Hemiodus gracilis, quadrimaculatus, unimaculatus. 
