Взаємодія риб і рослин в акваріумі.
Довгостеблові рослини зазвичай саджають пучками – 5-6 пишних гілочок для формування досить густих захисних зелених зон. Розрізнено висаджені (при тій самій кількості) довгостеблові рослини в цій ролі не годяться – вони переплетуться хіба що біля поверхні води. Рівно непридатні і розлаписті широкі та жорстколисті рослини, навіть якщо їх буде не один десяток. Зазвичай вони формують занадто рихлу поросль, яка навряд чи зуміє створити захисні ділянки щільних заростей, у яких риби могли б сховатися в разі небезпеки, заспокоїтися, відпочити. Подібні гайочки необхідні як притулок для слабких особин, мальків.
Багатьом рибам кущики з тонкими перистими або широкими листками потрібні як субстрат для ікри або як укриття. Лабіринтові люблять будувати свої сцементовані слиною гнізда на плаваючих рослинах. Для зграйних риб зі світловими сигналами потрібне тінисте місце розташування в задній частині щільно засадженого рослинами акваріума.
Територіальні риби нерідко використовують великі рослини як візуальні орієнтири при розмежуванні зон впливу або просто визначають їх як свою власність. У подібній ситуації кущів має бути як мінімум не менше, ніж утворених у ємності сімейних пар. Інакше неминучі конфлікти.
Для багатьох риб підводні зарості є неодмінним атрибутом, що використовується при відтворенні. Одні використовують водну флору як субстрат для відкладання ікри, інші просто нерестяться в гущі акваріумного саду. При зграйному ікрометанні в загальному акваріумі зазвичай важлива не чисельність рослин, а сам факт їх присутності, ну і відповідність фактури гідрофіта майбутньому дійству. Нерестяться пари носяться над заростями або пірнають у їхню гущу, мирно змінюючи одна одну й не оспорюючи права побратимів. Розрослі рослини, що не дають вільного переміщення рибкам, повинні своєчасно забиратися з акваріума. Потребна для цих цілей кількість рослин визначається залежно від екологічних особливостей риб, їх видової приналежності, індивідуальних рис. Завчасно подбайте про наявність потрібної кількості робочого “матеріалу”.
Цихліди групи Mbuna харчуються в основному водоростями, які рясно покривають підводні розсипи каміння, а також водними організмами, що мешкають у цьому підводному килимі або поруч із ним. Інакше кажучи, риби живляться переважно рослинним кормом, тобто рослинами. У результаті всі посаджені рослини просто в ґрунт виявляться викопаними з пошкодженим корінням. Багато великих цихлід хоч і не їдять рослинну їжу, проте теж займаються знищенням рослин. Коли починається нерестовий період, самец і самка починають перетворення акваріумного пейзажу на свій смак, який абсолютно не збігається зі смаком власника акваріума. Окрім масованого перекопування ґрунту, безжально вириваються з корінням водні рослини, гілки обламуються і кришаться, листя обривається. Є взагалі травоїдні цихліди. Так, американська кліноплямиста цихліда уару (Uaru) має у своєму раціоні рослинної їжі понад 80%.
У раціон багатьох видів цихлід (особенно “африканців”) обов’язково повинна входити рослинна їжа, і є велика ймовірність того, що риби просто з’їдять більшість рослин в акваріумі. Тому доводиться або відмовитися від ряду рослин, або видалити “недисциплінованих риб”. Але в певних ситуаціях вегетаріанці та водні рослини цілком можуть задовільно співіснувати. Тут головне – дотримати паритет, компроміс можливий, коли рослинна їжа є для риб не основою раціону, а лише бажаним десертом. Тоді збиток підводному саду завдається незначний, і зазвичай вдається сформувати зарості, приріст біомаси яких з лишком компенсує з’їдене рибами.
Якщо риби сильно підкопують коріння, то рослини найкраще розмістити в горщиках або залишити на плаву. Якщо риби риють ґрунт (коропові), то треба відмовитися від рослин з тонкими перистими листками, оскільки вони легко забруднюються. Цихлід і кліноплямистих барбусів, як і цілу низку інших видів риб, що не нехтують ніжною зеленню, не можна поміщати в один акваріум з ніжними рослинами (кабомба), якщо, звісно, ви не збираєтеся забезпечувати їм таке дороге прогодовування.
Багато видів (*Vesicularia dubyana*, *Microsorum pteropus*, *Ceratopteris thalictroides*, *Myriophyllum*, *Limnophila* та ін.) — чудовий нерестовий субстрат. У свою чергу, плаваючі *Riccia*, *Azolla*, *Salvinia*, *Pistia*, *Najas* — надійні укриття для мальків та ослаблених риб. *Ceratophyllum*, водні мохи є природними високоефективними фільтрами, що осідають на поверхні свого листя зважені у воді механічні частинки. *Chara*, *Potamogeton*, *Elodea canadensis* активно поглинають з води кальцій, помітно знижуючи тим самим її жорсткість. Окремі водорості (*Chlorella*, *Phaeocystis*) виділяють антибіотичні речовини, згубні для патогенних бактерій.
Як відрізнити сухопутні від водних рослин.
Як співвіднести кількість і тип рослин із кількістю та видом риб? 
