Умови утримання риб роду Corydoras

Загін Сомоподібні ( Siluriformes )

Родина Калліхтові, або Панцирні соми ( Callichthyidae )

Підродина Панцирні соми ( Corydoradinae )

Рід Корідорас – Corydoras.

Рід Corydoras представлений безліччю видів невеликих сомиків, що живуть у річках Південної Америки. Характерною ознакою представників цього роду є коротке високе тіло, боки якого щільно вкриті двома косими рядами кісткових щитків, що створює враження, ніби риби одягнені в жорсткий панцир, який забезпечує їм надійний захист від хижаків. Звідси вони називаються панцирними сомиками. Трапляється, що заплив у вузьку щілину, сомик не може виплисти і гине, тому дуже важливо враховувати цю особливість при облаштуванні акваріума.

Відрізняються невеликими розмірами – від 2,5 до 12 см. Корідораси мають жировий плавник, а більші за розміром спинний і грудні плавники оснащені жорсткими шипами. На верхній і нижній щелепах є по парі вусиків. Особливістю цих сомиків є їхня здатність дихати атмосферним повітрям, яке вони заковтують ротом, підіймаючись для цього до поверхні води, тому в акваріумі має бути вільний доступ до поверхні води, щоб дати рибам можливість заковтувати повітря.

Визначити стать у Corydoras доволі легко. Дорослі самки порівняно з самцями виглядають більш окруклими. Різниця добре помітна при погляді зверху. У самок черевні плавники нагадують віяло, а у самця – спис. У самців верхній край спинного плавника загострений, у самок – округлий. Під час купівлі уважно огляньте рибок на наявність різних незвичайних наростів або плям. Це можуть бути як грибок, так і різні зовнішні паразити або інші захворювання.

Також зверніть увагу на червонуваті плями на тілі корідораса, особливо на животі. Найчастіше це ознака бактеріальної інфекції, і шансів врятувати рибку майже немає. Дуже важливо, щоб вусики були цілими. Це може бути показником ослабленої рибки або хвороби. Буває, що корідораси, пошкодивши вусики, перестають харчуватися і гинуть. Гарним індикатором стану риб цієї групи є блиск на тілі, який чітко виражений у здорових екземплярів.

Утримувати корідорасів нескладно. Більшість видів є донними і люблять ритися та каламутити воду, тому намагайтеся не використовувати як ґрунт дуже дрібний пісок, найкраще підійде окатана галька 2-3 мм. Не слід використовувати як ґрунт неокатаний пісок і гравій з гострими краями, оскільки рибы ранять об них свій рот і вусики.

Корідорас – зграйна рибка, почувається набагато краще і впевненіше в групі з 4-5 рибок. Часто навіть корідораси різних видів тримаються в одній зграї. Рибки люблять ховатися, тому для створення більш сприятливих умов необхідно подбати про різноманітні укриття. Слід поставити в акваріум кілька невеликих корчів, що імітують гіллясте коріння, або укриття у вигляді нірок (горщики, трубки, складені в шаховому порядку пласкі камені; гарно виглядає в акваріумі бамбук). Люблять укриття, охоче лежать на каменях.

Обов’язковими є фільтрація та регулярна підміна частини води. Почуваються краще у злегка кислій і м’якій воді, але нормально живуть у жорсткій і дещо лужній воді. Споживають будь-які корми – як живі й морожені, так і сухі. Головна умова – корм повинен потрапити на дно, оскільки вони харчуються виключно з дна. Корідораси погано переносят присутність у воді солей металів, особливо міді, а також звичайної кухонної солі. Важливо пам’ятати про це, коли ви застосовуєте ліки для лікування рибок. Їм підходить вода жорсткістю до 20°С, рН 6,0-7,5, температура від 17 до 32°С.

Найбільший рід, корідорас (Corydoras), включає понад 100 видів, причому всі вони подібні за формою тіла. Є деякі види, що не виростають до великих розмірів; їх називають “карликовими” панцирними сомами. До таких належать С. habrosus, С. hastatus і С. pygmaeus (близько 3 см). До найвідоміших видів звичайних розмірів (5-7 см) належать С. aeneus, С. agassizii, С. atbiacus, С. arcuatus, С. elegans, С. melanistius, С. metae, С. nattereri, С. paleatus, С. punctatus, С. rabauti, С. reticulatus, С. schwartzi, С. tnlineatus, С. undulatus. Ще бажанішими для акваріумістів (хоча їх важче знайти) є С. bondi, С. deiphax, С. guapore, С. harald, С. leucomelas, С. meliniw, С. ornatus.

Згідно зі Стербою (Sterba), корідорасів умовно, керуючись чисто практичними міркуваннями, можна розділити на 4 групи:

1. — С. aeneus, С. elegans, С. eques, С. macropterus, С. nattereri, С. paleatus та ін. Забарвлення скромне, більшість – зеленуватого кольору (з металевим відливом) з нечітко вираженими плямами або малюнком, з одноманітними сіруватими плавниками. Температура води при утриманні 20–24°С (крайні межі 15–18 і 30°С). Розведення нескладне.

2. — С. agassizi, С. caquetae, С. caudimaculatus, С. haraldschultzi, С. julii, С. melanistius, С. punctatus, С. reticulatus, С. sterbai, С. trilineatus та ін. Мають чіткі темні плями або смуги, або і те, і інше на сріблястому тлі. Плавники зазвичай безбарвні, прозорі, на спинному є велика темна пляма; жировий плавник, анальний і особливо хвостовий плавники вкриті кількома темними вертикальними рядами цяток. Температура води 25-28°С. Розводяться не дуже успішно, продуктивність невелика.

3. — С. arcuatus, С. axelrodi, С. boesemani, С. metae, С. panda, С. rabauti, С. schwartzi та ін. Мають одну або кілька поздовжніх смуг у верхній частині тіла на сріблясто-білих, жовтуватих або помаранчевих боках, а плавники у більшості випадків не мають малюнка чи забарвлення.

4. — С. cochui, С. hastatus, C. habrosus, С. pygmaeus, C. gracilis. Дрібні види.

Існує певна ненаукова систематика, заснована на поділі риб за групами з однотипним забарвленням або формою тіла:

— Вертикально орієнтована чорна смуга, що проходить через око, крапчасте забарвлення корпусу (C. atropersonatus; C. agassizii; C. melanistius; C. schwartzi).

— Крапчастий корпус без чорної смуги через око (C. julii; C. leopardus; C. sterbai; C. maculifer). Широкі чи вузькі одинарні чорні смуги (плями) різної довжини на корпусі (C. arcuatus; C. adolfoi; C. narcissus; C. metae; C. panda).

— Відносно великі темні плями неправильної форми, безладно розкидані на корпусі (C. sarareensis; C. elisae; C. paleatus).

— Чорна горизонтальна смуга посередині корпусу від зябрової кришки до кінця хвостового стебла (C. bondi; C. nattereri).

— Чорна вертикальна смуга через око, дві горизонтальні чорні смуги на корпусі (C. axelrodi; C. loxozonus).

— Основний колір тіла чорний (C. barbatus; C. lacerdai).

— Кілька чергуються горизонтальних світлих і темних смуг (пунктирних ліній) на корпусі (C. elegans; C. latus; C. napoensis; C. undulatus).

— Металевий відлив по всьому корпусу (C. aeneus; C. bolivianus; C. concolor).

— Темна спина (C. zygatus; C. rabauti; C. goessei).

— Велика темна пляма на хвостовому стеблі (C. caudimaculatus; C. guapore; C. hastatus).

Аквариумісту важливо знати умови утримання та розведення. Обидві класифікації, засновані на зовнішніх ознаках, не допомагають нам у цьому відношенні. Оскільки в одній групі опиняються корідораси, що мають відносно різні вимоги та рівень складності утримання і розведення. Зручнішим для акваріумістів поділом корідорасів на групи є поділ на короткорилих і довгорилих. Як правило, довгорилі корідораси набагато складніші в утриманні та розведенні.

Ще в акваріумі утримують: — Corydoras acutus [Cope, 1872] – Корідорас гостромордний. (Англ. Blacktop Cory). Перу, Еквадор. 6 см. Колір тіла оливково-коричневатий, черево біле, слабка бліда смуга на боці, велика чорна пляма на верхній частині спинного плавника (є географічні особини без цієї плями). Боковини голови та зяброві кришки з блакитним відблиском. Хвостовий плавник вильчастий з чотирма вертикальними смужками; — Corydoras albolineatus [Knaack, 2004] – Корідорас білолінійний. (C 056). Болівія. 4 см. Тіло з широкою білою поздовжньою смугою і численними дрібними коричневими плямами на верхній частині голови і морди, всі плавники без плям; — Corydoras ambiacus [Cope, 1872] – Корідорас плямистий. (Англ. Spotted Corydoras). Перу. 6 см. Рило подовжене. Тіло солонового кольору з численними нерегулярними темно-коричневими плямами на боках. Щоки з блакитним відблиском. Спинний плавник з великою чорною плямою в передній половині, яка також поширюється на спину навколо основи плавника. Цятки також присутні на анальному плавнику. На хвостовому плавнику чотири вертикальні коричневі смуги з цяток. Більш активні протягом ночі, годувати їх треба пізно ввечері; — Corydoras davidsandsi [Black, 1987] – Корідорас піщаний (Англ. Sand Cory). Басейн Ріу-Негру. 7 см. Мирна, зграйна риба. Живуть до 6 років.

Inform  5Logan56  Ідентифікація: Рід Корідорас — Corydoras ambiacus, davidsandsi.

— Corydoras pastazensis [Weitzman, 1963]. (Англ. Pastaza corydoras). Еквадор. 6 см. Морда трохи витягнутіша, ніж у інших побратимів, з 2 парами вусиків з верхньої губи. Тіло має світло-сірий фон, трохи з бурштиновим відтінком. При підвищенні температури забарвлення стає жовто-коричневим, при зниженні – світліші тони, ближче до фіолетового. Маленькі чорні цятки, більш помітні залежно від сексуальної активності та кормів, охоплюють стегна, спину, голову і весь хвостовий плавник. Дві вертикальні чорні смуги проходять: перша через око вниз до горла, друга від перших променів спинного плавника вниз до живота. Грудні, черевні, анальний та жировий плавники майже прозорі. На спинному плавнику перші промені чорні. Самки мають черевні плавники із закругленими кінцями, на відміну від самців, у яких вони трохи вужчі. Корми головним чином на основі білків, живі та заморожені; — Corydoras semiaquilus [Weitzman, 1964] – Корідорас темно забарвлений. (Англ. Peru Black Cory). Перу, Бразилія, західний басейн річки Амазонка. 6 см. Тіло темно-сіре до коричневого з чорними лусочками на верхній частині і світлішою черевною областю. Дуже варіабельний вид. Часто в різних дрібних притоках однієї річки рибки мають різне забарвлення. Особини, що мешкають у Перу, мають темніше забарвлення, ніж ті, що мешкають у Бразилії. Схожі на C. fowleri. Ці риби бувають дуже агресивними, необхідно забезпечити великою кількістю укриттів, найактивніші в нічний час. Живуть до 4 років.

Corydoras adolfoi, aeneus, agassizii, arcuatus.

Scleromystax barbatus, macropterus, prionotos.

This entry was posted in Харациновые рыбки. Bookmark the permalink.