Розмноження живцями.
Найбільш доступним є розмноження стебловими живцями. Велика частина акваріумних рослин формує розгалужені або прямі стебла. На них є вузли, від яких відходять у різному порядку листя, та міжвузля. Більшість стеблових рослин в акваріумі відрізняються наявністю бічних розгалужень, що виходять із пазух листків. Акваріумні рослини з довгим вертикальним або повзучим стеблом дуже легко розмножуються таким способом. Живці беруть зі здорових, добре розвинених екземплярів. Поділяти рослини найкраще ножицями або гострим ножем нижче вузла, на якому пізніше формується корінь. Крім того, на цьому вузлі видаляються листки, щоб уникнути загнивання в ґрунті.
Живцювати довгостеблові рослини треба не лише для розмноження. Багато з них, сильно витягуючись, втрачають свої декоративні якості. Тому, зрізаючи верхівку стебла, нижню частину примушують кущитися. Верхівку рослини треба посадити попереду недоторканої нижньої частини стебла, зберігши, таким чином, інтер’єр акваріума. При цьому намагаються робити так, щоб висота рослин ступінчасто зростала спереду назад.
Рослини, досягаючи поверхні води, утворюють повітряні пагони, а листки в нижній частині стебел гинуть через нестачу світла і втрачають привабливість, гілкуються, заважаючи одне одному. Тому у рослин, що досягли поверхні, слід зрізати верхівки. Вчинити можна двояко: якщо хочуть примножити насадження, стебла розрізають приблизно посередині і відрізані кінці відростків саджають знову. У насадження, що залишилося, додають два або кілька пагонів, які після досягнення водної поверхні також обрізають і знову висаджують. Якщо не хочуть розмножувати рослини, а будуть лише насолоджуватися їхнім прекрасним виглядом, стебла слід регулярно витягувати, вкорочувати знизу і верхню частину знову саджати. Через якийсь час нижні частини стебел вже не дають пагонів і їх можна видалити.
Найкращим часом для живцювання рослин є весна. За літо живці встигають розвинутися в пишну рослину. У разі потреби рослини можна живцювати цілий рік, але вкорінення і розвиток живців при цьому протікають повільніше. Більшість водних і болотних рослин, що мають довгі стебла, які несуть різної форми листки, придатні для живцювання. Крім гігрофіл і номафіл, діленням стебла можна розмножувати людвигії, бакопи, лімнофіли, кабомби, роголистники та перистолистики, альтернантери та багато інших рослин. Живцями розмножують і рослини, що плавають у товщі води, як елодею. При цьому у неї викидають останній шматок стебла материнської рослини, що починає загнивати.
Хороший метод швидко розмножити довгостеблові рослини — притиснути їх до ґрунту каменем, і вони швидко випустять зі стебла безліч вертикальних відростків. Деякі види утворюють коріння без посадки в ґрунт, так що їх достатньо закріпити скляною шпилькою або пласкими каменями на ґрунті і почекати, поки вони вкоріняться.
Живець — частина пагона рослини з подовженим стеблом, придатна для вегетативного розмноження. Стебло ділиться на частини так, щоб на 10-15 см живця було 3-4 мутовки або пари листків. При черговому розташуванні листків стеблові живці повинні мати їх не менше чотирьох-п’яти. Від стебла ножицями відокремлюють верхівку — головний живець, який повинен складатися не менше ніж з 3 вузлів, і потім, видаливши листки з нижніх 2 вузлів, саджають у ґрунт так, щоб безлисті вузли були ним покриті, оскільки вони дадуть коріння. Найбільш швидко починає свій ріст головний живець.
Якщо у рослини утворився бічний патік, то ці бічні гілки можна відрізати і використовувати як живці. Живець відокремлюють безпосередньо над вузлом, від якого відходить бічний пагін. Крім того, можна відокремити як живець і сам бічний пагін, якщо він утворив не менше 3 вузлів. Діленням стебла можна розмножувати бакопи, людвигії, кабомби, лімнофіли, гігрофіли, лимонники, роголистники, альтернантери, перистолистники та багато інших видів.
Для отримання нових рослин достатньо відщипнути пагін і прикопати його нижню частину з одним-двома листками. Пагони швидко утворюють коріння і починають рости. Для прискорення утворення бічних пагонів можна відокремити або прищипнути верхівку рослини. Якщо рослина достатньо велика, то від неї крім головного живця можна відокремити наступну ділянку стебла — пагоновий живець із не менш ніж 4 вузлами і, видаливши листки з нижніх 2 вузлів, посадити в ґрунт. Останнім починає рости пагоновий живець.
Такі живці можна саджати прямо в ґрунт акваріума, обов’язково заглибивши нижню мутовку або листок. За сприятливих умов вже через тиждень біля основи першого листка утворюються молоді корінці. За сприятливих умов (чиста, багата на кисень вода, достатня кількість світла і тепла) живець утворює листки і коріння і поступово розвивається в самостійну рослину.
Якщо була взята верхня частина стебла, то, як правило, починає рости верхівка. Якщо живець посаджений у той самий акваріум або в ємність із такою ж водою, зупинки росту в нього практично не буває. При зміні умов у рості верхівкових живців довгостеблових рослин настає короткочасна пауза. Що більше відрізняються характеристики нової води від характеристик старої, то довшою може бути зупинка росту. Якщо живці довгостеблових рослин взяті із середньої частини, при посадці в новий ґрунт, навіть у тому ж акваріумі, їх ріст завжди помітно призупиняється.
Одночасно з молодими корінцями, що утворюються біля основи нижнього листка, у пазухах верхніх листків із ростових бруньок утворюються молоді пагони, як правило — два-три. Швидкість росту відновлюється після того, як молоді пагони набирають достатню масу. Материнська рослина, що залишилася в ґрунті і має розвинену кореневу систему, також незабаром починає давати у вузлах бічні пагони. Довге стебло, що залишилося, дає кілька бічних пагонів.
