Різновиди мохів

Підклас Брієві, зелені мохи ( Bryidae )

Порядок Гіпнові ( Hypnales )

Акваріумні мохи.

Різновиди мохів.

Народна назва	Наукова назва	Примітки
Nano Moss / мікро мох	Amblystegium serpens
Phoenix Moss / мох фенікс	Fissidens sp.
Willow Moss / лучний, вербовий мох	Fontinalis antipyretica	Росте дуже повільно. Часто використовують його на корчах, потрібні свіжа вода і течія. Стебла коричневі, довгі, висхідні, сильно розгалужені, суцільно вкриті невеликими, до 1 см довжини, соковитого темно-зеленого кольору листям. Рекомендується утримувати в холодноводному акваріумі за температури 14-20°С.
Stringy Moss / хвилястий	Leptodictyum riparium	Такий же простий, як і Java Moss. Стебла 5-40 см завдовжки. Дуже варіабельний під водою, у нього характерний зовнішній вигляд, і він має особливість витягуватися вгору, схожий на Fontinalis, але не гілкується. Листя голками, далеко один від одного, темно-зелені.
Java Moss / яванський	Taxiphyllum barbieri	Прикріплюється до корчів і каміння. Найпоширеніший в акваріумах. Його легко впізнати за численними довгими пагонами з короткими і довгими, далеко стоячими один від одного бічними відростками. Вузькі, приплюснуті листки розташовані по обидва боки пагонів і бічних відростків.
Giant Moss / гігантський	Taxiphyllum sp.	Відгалуження набагато довші, ніж у Java moss. Рідкісний дуже незвичайний вид, що росте дуже низьким килимом з короткими пагонами.
Green Sock Moss	Taxiphyllum sp.
Peacock Moss / павиний	Taxiphyllum sp.	Дуже схожий на Spiky moss.
Spiky Moss / колючий	Taxiphyllum sp.	Схожий на Spiky і Taiwan moss, але гілочки помітно більші й довші. Дуже пухнастий, добре підходить для заднього плану. Дуже схожий на Peacock moss.
Taiwan Moss / тайванський	Taxiphyllum alternans	Пагони мають трикутну форму, у цього трикутника «сторони» більш рівні. У воді кінці бічних відростків закруглюються догори. У T. alternans зазубрена лише верхня частина листка (зубці дрібні й нерівномірні), тоді як лист T. barbieri має зубці по всьому краю. Не стрижіть його, і він виглядатиме набагато краще, створюючи дуже природний і унікальний ефект! Простий у змісті. Росте повільно.
Singapore Moss / сінгапурський	Vesicularia dubyana	Листя має дуже мінливу форму – від подовженої до ланцетної з коротким або довгим кінчиком. Утворює в акваріумі пишні шапки.
Weeping Moss / плакучий	Vesicularia ferriei	Пагони цього виду звисають, як гілки плакучої верби. Формою листка та його подовженими і широкими клітинами цей мох схожий на Vesicularia montagnei, проте лист звужується до кінця не так різко.
Christmas Moss / різдвяний	Vesicularia montagnei	Гілочки залишаються невеликими, що створює дуже м’який ефект в акваріумі. Її сформовані пагони звисають вниз і перекривають один одного подібно до гілок ялини. Багато любителів культивують, “зводячи” з неї задні стіни в акваріумі.
Erect Moss / вертикальний	Vesicularia reticulata	Необхідне потужне освітлення. Росте повільно. Росте віниками вгору, створюючи особливий килим переднього плану. Пагони завжди дивляться вгору.
Creeping Moss	Vesicularia sp.
“Giant Riccia” або “Pelia” / Гігантська річія	Monosolenium tenerum	Тоне. Невибагливо. У теплій воді пропадає. Може рости як у тіні, так і на яскравому світлі, у жорсткій і в м’якій воді. Можна прив’язувати до каміння та корчів, стригти як річію. Темно-зелений схожий на губку вид, добре контрастує зі світлішими рослинами.

Хоча мохи часто використовуються акваріумістами для прикраси і дизайну своїх акваріумів, багато хто з них – за винятком Taxiphyllum barbieri і ще одного виду, відомого в Сінгапурі під назвою “Willow Moss” (“лучний мох”) – у своїх природних біотопах не ростуть під водою. Акваріумні мохи, як і багато інших акваріумних рослин, змінюють свою форму, характер гілкування і форму листка, якщо ростуть у зануреному стані. Тому буде краще, якщо для точного визначення виду ми почнемо використовувати ознаки, що піддаються найменшим змінам. У випадку з мохами такою ознакою є морфологія листкових клітин.

Порівняно невеликий рід Taxiphyllum на сьогоднішній день налічує близько трьох десятків видів. У продаж надходить близько 10 видів Taxiphyllum, які порівняно невибагливі, живуть за будь-якого освітлення, від слабого до дуже інтенсивного (при яскравому освітленні ріст інтенсивніший) і витримують температуру від 16 до 30 градусів. Ці мохи краще живуть за нейтрального pH 6-8. Цікава особливість мохів цієї групи – вертикальний ріст. У цьому полягає водночас і перевага, і недолік цих мохів.

З одного боку вони чудово підходять для оформлення задніх планів. Немає нічого кращого, ніж яванський мох, якщо вам потрібно зарастити задню стінку кущистим зеленим килимом. Однак ці мохи не дуже добре приростають до субстратів, їх доводиться періодично прив’язувати, оскільки відрослі частини колонії так і норовлять відвалитися і спливти. При цьому завдяки своїй невибагливості мох не загине, навіть якщо тривалий час плаватиме в товщі води без будь-якого прикріплення.

Taxiphyllum barbieri, який у Сінгапурі називають “яванським мохом”, без сумніву, є найпопулярнішим видом взагалі. Для моху Vesicularia dubyana в нашій країні використовується популярна назва “сінгапурський мох”. Taxiphyllum barbieri легко впізнати за численними довгими пагонами з короткими і довгими, далеко стоячими один від одного бічними відростками. Вузькі, приплюснуті листки розташовані по обидва боки пагонів і бічних відростків. Якщо прив’язати рослину до корча або каменя, то її пагони розростатимуться пишніше.

Під мікроскопом лист цього виду має подовжену або подовжено-ланцетну форму з коротким і широким кінчиком. Клітини листка довгі і вузькі з тонкими або помірно товстими стінками. Краї листка зазубрені. Обидві жилки чітко проглядаються біля основи листка. Цікаво, що з моменту першого опису Taxiphyllum barbieri ще ніколи не спостерігалося, щоб у культурі цей мох утворював капсули зі спорами.

Зовсім недавно з’явився на ринку і вельми дорогий вид Taxiphyllum alternans, був названий “тайванським мохом”. Комерційна назва вказує на те, що вид був імпортований з Тайваню. Пагони Taxiphyllum alternans мають трикутну форму, що нагадує зовні вид Vesicularia montagnei, проте у цього трикутника сторони більш рівні. У воді кінці бічних відростків закруглюються догори. На відміну від твердої на дотик V. montagnei, у T. alternans м’яка текстура. У пучку рослина виглядає дуже тендітно.

Як і у Taxiphyllum barbieri, листя T. alternans подовжено-ланцетне з двома добре помітними жилками, проте у них довший і гостріший кінчик. Клітини вузькі і довгі. Невелике розходження є в краях листків обох видів. У T. alternans зазубрена лише верхня частина листка (зубці дрібні й нерівномірні), тоді як лист T. barbieri має зубці по всьому краю.

Taxiphyllum sp. Anchor – (Anchor Moss, Lucius Moss). Колір рослини зелений, в оптимальних умовах яскраво-зелений. Довгі чи короткі розветвлені стебла, листки відходять майже перпендикулярно. Листя широкояйцеподібне з вузькою гострою вершиною. Кріпиться до каменя і дерева досить слабко, треба прив’язувати його, і протягом короткого часу почне приростати до підкладки. Цей мох достатньо прилягає до поверхні, і може повільно обернути її повністю. Росте досить повільно, тому є небезпека зараження водоростями, які травмують його. Висаджувати треба в біологічно зрілі акваріуми. Не вимогливий до СО2. рН 6,5-7,5; dH 3-10°; Т 20-26°C.

“Зірка, що сходить” серед тропічних акваріумних мохів – Vesicularia montagnei, поширена в Сінгапурі під назвою “різдвяний мох” (Christmas Moss). Ця весикулярія була названа так, оскільки її сформовані пагони звисають вниз і перекривають один одного подібно до гілок ялини. Багато любителів культивують Vesicularia montagnei, зводячи з неї цілі стіни, які виглядають в акваріумі дуже декоративно.

При підводному утриманні цей вид може утворювати довгі трикутні пагони. Для цього моху також типові більш-менш перисті відростки. Листя майже кругле або овальне з коротким і гострим кінчиком. Клітини листка широкі й короткі з тонкими стінками. Обидві жилки ледь помітні. У природи цей мох росте на затінених вологих берегах річок, ставків, а також вологих ділянках лісу. Вид поширений у тропічній Азії.

Інший споріднений йому вид, що став популярним останнім часом, це – Vesicularia reticulata. Його комерційна назва в Сінгапурі – “випрямлений мох”, або “Erect Moss”. При підводному утриманні цьому виду необхідне потужне освітлення. Англійська назва рослини походить від того, що під водою пагони набувають завжди вертикального положення (дивляться вгору). Листя яйцеподібне або ланцетно-яйцеподібне з довгим кінчиком. Клітини листка подовжені й широкі, набагато довші, ніж у V. montagnei, але не такі довгі й вузькі, як Taxiphyllum barbieri. Як і V. montagnei, вид Vesicularia reticulata – широко поширений у тропічній Азії наземний мох, який воліє оселятися у вологих біотопах.

Від місцевих акваріумних мохів найбільше відрізняється Vesicularia dubyana, що утворює в акваріумі пишні шапки. Ця весикулярія зустрічається в більшості азіатських країн на затінених ділянках і утворює величезні зелені килими. В акваріумі рослина дуже схожа на вид V. montagnei. Мабуть, лише його пагони коротші і менше нагадують трикутник. Така сильна подібність між цими двома мохами породила серед любителів думку про те, що це дві форми виду V. montagnei: одна – з великими пагонами, друга – з маленькими.

У типової Vesicularia dubyana нерівна периста структура. Листя має дуже мінливу форму – від подовженої до ланцетної з коротким або довгим кінчиком. Через свою здатність набувати в акваріумі різних форм для визначення цього виду найкраще використовувати мікроскоп. Клітини листка у цього моху трохи витягнуті і водночас широкі з помірно товстими стінками, точно такими ж, як у Vesicularia reticulata.

Ще один вид моху Vesicularia ferriei, завезений імовірно з материкового Китаю, так званий “плачущий мох”. Пагони цього виду звисають, як гілки плакучої верби. Формою листка та його подовженими і широкими клітинами цей мох схожий на Vesicularia montagnei, проте лист звужується до кінця не так різко. Цьому моху ще знадобиться час, щоб завоювати популярність у любителів акваріумних рослин.

Leptodictyum riparium (“Stringy Moss”) – “хвилястий мох”. Дуже мінливий мох з багатьма формами. З іншими мохами сплутати його доволі складно, оскільки у нього характерний зовнішній вигляд, і він має цікаву особливість витягуватися вгору. Навіть якщо його прив’язати горизонтально до корча або каміння, він доволі швидко піднімається догори і створює вражаючий ефект повітряності. Цей вид моху дуже невибагливий і особливих умов утримання не вимагає, росте трохи швидше, наприклад, того ж Christmas moss. Здатний виділяти кисень, від чого на рослинах можуть утворюватися бульбашки. Це невимоглива рослина з повільним ростом. Дуже крихкий і розлітається по всьому акваріуму.

Drepanocladus aduncus. Сильно мінливий вид. Стебла до 15 (20) см завдовжки, лежачі або висхідні (у воді – вільно плаваючі), без парафіл, з прямими або злегка зігнутими верхівками. Листя правильне або серпоподібно зігнуте, від трикутно-яйцеподібного до подовжено-ланцетного, поступово або раптово загострене, без складок, зазвичай цілокрає, з великими безбарвними вушками і жилкою, що закінчується здебільшого вище середини листка. Дернинки м’які, жовтувато-зелені або коричневі.

Справжні мохи роду Fissidens дуже красиві: вони утворюють густий килим з вертикальних пухнастих рослин заввишки 1-3 см. Найбільш популярний так званий Fissidens fontanus (Phoenix Moss, Phoenix Tail Moss, Flat Fork Moss, Fissidens USA) родом із Північної Америки. Складається з безлічі дрібних секцій, як красиві листки темно-зеленого кольору, довжиною від 1 до 2 см, які ростуть на верхній частині один над одним і з вершини звисають вниз. Огортає корч повністю, і щойно закінчиться дерево, починає звисати, максимум близько 3 см, потім вже починає розпадатися. Однією з важливих позитивних рис цього моху є здатність швидко приростати до субстрату. Будучи прив’язаним до корчів або каміння, мох надійно закріплюється на них за допомогою добре розвинених ризоїдів і зазвичай не потребує повторного прив’язування. Після того, як рослина “вкоренилася”, вона практично не вимагає додаткового догляду.

Цей мох не росте горизонтально, а гілочки від ризоїдів піднімаються вертикально вгору, тому при посадці нижня частина спочатку гола. Треба мати достатню кількість садивного матеріалу, щоб точно заповнити необхідний простір, з часом розростеться гарний високий куст. Згодом товсті окремі кущі можна розділити і використовувати для заповнення інших областей. Повільний ріст дає змогу успішно використовувати ці мохи для оформлення переднього плану акваріума, оскільки рідко потребує обрізки.

При гарному освітленні та підживленнях мох ростиме інтенсивніше, і надлишки по краях колонії можна відокремлювати та використовувати для створення нових композицій. Не вимогливий до CO2, хоча було б дуже доречно. Мох нормально переносить температуру від 15 до 30 градусів (оптимально 23-28°С) і адаптується до води практично будь-якої жорсткості. dH до 18°, рН 6,0-7,8. Цей мох воліє стоячу воду і через свій повільний ріст Fissidens fontanus часто піддається навалі водоростей. При невеликому русі води, однак, як правило, стає забрудненим, поступово накопичуючи сміття, для усунення треба підселяти водоростеїдів і креветок.

Рід Riccardia налічує на сьогоднішній день близько 300 видів. У продажу поки представлені лише 3-5 видів із Південно-Східної Азії. Mini-pelia – Ricсardia chamedryfolia (міні пелія); Riccardia graeffei (coral pellia). Її форма сильно нагадує Monosolenium tenerum, проте розміри набагато менші. Слоевище 0,5-6 см завдовжки і 1-5 мм завширшки, темно-зелене, м’ясисте, стелиться або підводиться, просте або пальчасто- чи перистоветвисте. Як і інші печінкові мохи, рікардія стелиться по субстрату, зазвичай висота куртини становить не більше 2-4 см. Найкраще ростуть рікардії в прохолодній воді 18-24°С, але і за високих температур ці мохи не гинуть, хоча тривалий перегрів небажаний. Як субстрат чудово підійдуть каміння, корчі або пористі керамічні декорації.

Мох невимогливий до параметрів акваріума, адаптується навіть до водопровідної води. Як і всі мохи, дуже чутливий до чистоти води, вода в акваріумі має бути ідеально прозорою, інакше він збиратиме на собі сміття і покриватися водоростями. За додаткової подачі CO2 мох перетворюється на чарівну подушку. З небагатьох заходів з догляду потрібна стрижка молодих пагонів. Якщо нехтувати цим, нижні шари моху почнуть підгнивати, перетворюючись на субстрат для молодших рослин. У випадку з рікардіями це іноді призводить до загибелі колонії.

Homalia sp. “Rosa moss”. Темно-зелений мох, що має тонкі пагони з великими округлими листками. Пагони ростуть відносно повільно. Добрива сприяють кращому росту. Потрібна м’яка, кисла вода.

Amblystegium serpens “Nano Moss”. Зростає в більшості країн Європи. Має відносно жорстке стебло (якщо дістати шматочок лави з цим видом із води, мох, як і раніше, стоїть вертикально і не згинається). Стебла до 6 см завдовжки, рідкооблистяні. Пагони розгалужені, листя матове, яйцеподібне до ланцетного, шириною близько 1 мм, із загальною довжиною 4 см, рідкі зазубрини, закінчуються гострим кінчиком, ризоїди прикріплюються до поверхні. Листя з жилкою, що закінчується в середині листка або трохи вище. Дернинки м’які, зелені або жовтувато-зелені. Росте повільно і суворо вгору. Акваріум кращий холодноводний, не любить температуру вище 24°C. Температура 18-24°C, dH 8°, pH 5,7-6,2.

Anchor Moss (іноді зустрічається назва Anker) – Taxiphyllum sp.

Brasilian Moss – Ablystegium sp. (бразильський мох)

China Moss – Vesicularia sp. sinensis (китайський мох)

Christmass Moss – Vesicularia montagnei (різдвяний мох)

Creeping Moss – Vesicularia miquelii (повзучий мох)

Crescend Moss – Drepanocladus aduncus

Doormat Moss – Fissidens nobilis

Durieus Quell Moss – Fontinalis duriaei “Tapolca”

Erect Moss – Vesicularia reticulata

Flame Moss – Taxiphyllum sp (мох полум’я)

Giant Moss – Taxiphyllum sp

Giant Willow Moss – Fontinalis antipyretica

Green Sock Moss – Taxiphyllum sp

Java Moss – Taxiphyllum barbieri (яванський мох)

Mini Java Moss – Taxiphyllum sp

Mini Moss – Taxiphyllum sp.

Mini Taiwan Moss – Isopterygium sp

Nanbei Moss – Versicularia sp. “nan bei”

Nano Moss – Amblystegium serpens

Peacock Moss – Taxiphyllum sp. (павиний хвіст)

Pearl Moss – Blepharostoma trichophillum

Pelia – Monosolenium tenerum (пелія)

Phoenix Moss – Fissidens fontanus (мох-фонтан)

Queen Moss – Amblystegiaceae sp. “Manaus”

Rosa Moss – Homalia sp

Singapore Moss – Vesicularia dubyana (сінгапурський мох)

Spiky Moss – Taxiphyllum sp. (гострокінцевий мох)

Star Moss – Hyophila involuta

Stringy Moss – Leptodictyum riparum (хвилястий мох)

Taiwan Moss – Taxiphyllum alternans (тайванський мох)

Triangle Moss – Cratoneuron filicinum

Wave Moss – Loxogramme sр

Weeping Moss – Vesicularia ferriei (плакучий мох)

Willow Moss – Fontinalis antipyretica

Wiror Moss – Fontinalis sp. Japan

Woody Moss – Climacium sp

Zipper Moss – Fissidens zippelianus

Рослини та мохи під водою на декораціях, Річія, Анубіас, Папороті.

Умови вирощування мохів в акваріумі.