Ряд Сомоподібні ( Siluriformes )
Родина Кольчужні, або Лорікарієві соми ( Loricariidae )
Підродина Лорікарині ( Loricariinae )
Рід Фарловела — Farlowella.
Ці соми мешкають у північній і центральній частинах Південної Америки, зустрічаються у великих річках і крихітних лісових струмках. Поширені в басейні Амазонки в Бразилії, Перу, Гаяні та Венесуелі. Фарловели нагадують широко відомих лорікарій, але значно більші, тіло більш витягнуте і вкрите “кольчугою” зі щитків. Істотною відмінністю є рило, воно закінчується тонким і довгим рострумом. Рострум у риби тонкий, до кінця загострений, закручений договерху.
Описано безліч їхніх видів, проте за зовнішнім виглядом важко розрізнити риб зі схожим малюнком, так що доводиться іноді сумніватися навіть у підписах під фотографіями. До типових фарловел найчастіше відносять види F. acus і F. gracilis. Farlowella acus має прямий, малозвужуваний рострум з тупим кінцем. У F. gracilis рострум довший, сильно потоншений, на кінці – кулясте потовщення, на кшталт помпона на шапці.
Умови життя вельми різноманітні: це білі води Перу, Яріна-Коча (твердість 11,4°, рН 6,9, температура 32-34°С), світлі води р. Копал (твердість 1°, рН 5,9, температура 23°С) і “чорні” води Куесто-Коча (твердість 1,6°, рН 5,4, температура 30°С). В акваріумі добре почуваються при твердості 2-15°, рН 6,5-7,5, температурі 20-26°С. Необхідні аерація, фільтрація (бажано біофільтр), проточність і підміна води.
В акваріумі необхідні затемнені ділянки. Найбільш активні у вечірні та нічні години. Можна утримувати з будь-якими мирними рибами, але якщо ви зацікавлені в розведенні фарловел, сусідів до них краще не підсаджувати. Улюблена їжа – рослинна і меншою мірою тваринні корми. Фарловели – риби поточної води, і застійні процеси для них згубні.
Якщо лорікарії зіскрібають водорослеві обростання з каменів і скелець, то фарловели до них абсолютно байдужі. Корм повинен перебувати в акваріумі постійно. Навіть нетривале голодування призводить до загибелі риб. Не зайвими будуть корчі на дні – риби їх активно очищають. Фарловел не можна застуджувати. А це може статися, якщо посадити риб у воду температурою 20-21°С або різко знизити її до 24°С.
Хворих риб не слід лікувати сіллю, не приймають вони й антибіотики. Хворі та “підсолені” риби втрачають координацію рухів, перекидаються і це – вже незворотно. При нестійкому режимі утримання фарловели легко уражаються іхтіофтиріозом. Найкращі ліки – підігрів води до 28°С, можна застосовувати і трипафлавін. Достигають після півтора року. В акваріумі живуть 3-5 років.
— Фарловелла звичайна, носата, акус — Farlowella acus [Kner, 1853]. Синонім: Acestra acus, Farlowella, Loricaria scolopacina. (Англ. Twig Catfish, Whiptail Catfish). Центральна і Південна Бразилія, притоки річок Амазонка, Ла-Плата, Парагвай. 25 см, в акваріумі до 14-16 см. Тіло витягнуте в довжину, в поперечному перерізі майже кругле, верхня і вентральна поверхні вкриті кістковими пластинами, які перекриваються, як плитка. Дуже довгий, тонкий з ущільненням у верхній і нижній частинах хвостовий стебло.
Її тіло вкрите шкірно-кістковими пластинками. Рило закінчується довгим, ущільненим зверху вниз, тонким, злегка загнутим договерху виростом, з тупим кінцем. Забарвлення мінливе. Основне забарвлення тіла коричнювато-зелене до жовтувато-коричневатого, тіло вкрите темними точками. Черевце білувате до жовтуватого. Від рила до хвостового плавця з боку йдуть нечіткі темні, іноді переривчасті, поздовжні смуги, які то з’являються, то зникають залежно від стану риби.
Плавці прозорі, промені плавців з чоржнуватими штрихами. Верхні і нижні промені хвостового плавця ниткоподібно витягнуті. Самці стрункіші і мають на “носі” щіточки в період розмноження. Самки повніші, блідіше забарвлені. Самці затівають бійки через території, після закінчення яких встановлюється ієрархія і сильний заважає годуватися іншим. Від F. vittata вона відрізняється більш коротким і широким рострумом.
Тримаються в нижньому шарі води, миролюбні щодо інших видів риб, конфлікти іноді виникають тільки між самцями. Стають активними в сутіркові та нічні години. Риби постійно ховаються в укриттях або в гущі рослин. Часто висять вертикально на листі та корчах. Побачити їх можна тільки в той час, коли вони їдять корм. Вони не плавають, а переповзають з місця на місце. Це не дуже товариські риби, невелика група з трьох особин цілком достатня. Можна утримувати 1 пару в загальному акваріумі. Якщо кілька самців, то на кожного не менше 50 літрів води.
Погано переносят зміну параметрів води. Стабільність фізико-хімічних параметрів води є життєво важливою для підтримання здоров’я. Люблять сильну течію. Віддають перевагу прозорій, чистій воді, яка багата киснем. Воду необхідно аерувати, фільтрувати і щотижня підмінювати на свіжу. Освітлення бажано слабке, оскільки при яскравому світлі риби постійно шукатимуть місце в тіні.
Ґрунт із дрібного темного піску без гострих країв, об які можуть пошкодити ротовий апарат, що стане причиною інфекції. Потрібні рослинність і обов’язково корчі, для отримання баласту і целюлози, необхідних для травлення. Рослинність важлива, оскільки вона слугує для них притулком. Рослини не псують. Риби іноді вистрибують з води.
Як корм підійдуть найдрібніші живі організми, кормові таблетки, рослинний корм, а також із задоволенням поїдають водорості. Для різноманітності їхнього раціону можна давати свіже листя салату, шпинату, зелений горошек, нарізані шматочки картоплі. Під час пошуку їжі фарловела риється в ґрунті, піднімаючи коріння рослин і каламуть з дна. У зв’язку з цим необхідно подбати про рослини, зміцнивши їхнє коріння зверху невеликими каменями. Період акліматизації ці рибки переносят важко. Дуже чутливі до медикаментів і нітратів. Хворих риб не можна лікувати сіллю і антибіотиками. Достигають у півтора року. Живуть 6 років. рН 6,0-7,5; dH 2-17°; T 22-27°С.
Відмінності Farlowella gracilis та Farlowella acus.
— Фарловелла струнка, Сомик-голка — Farlowella gracilis [Regan, 1904]. Бразилія, річки Какета, Каукана на півдні Колумбії. 20 см. Тіло дуже тонке і витягнуте. Хвостове стебло довге і дуже тонке, закінчується подовженими верхніми і нижніми лопатями. Рострум довший, сильно потоншений, на кінці – кулясте потовщення, на кшталт помпона на шапці. Спина сіра, боки прикрашені нечіткими плямами, черевце сіре або жовтувате.
Бежева або темно-коричнева з темною смугою (яка залежно від стану риби то контрастно виділяється, то майже повністю зливається із загальним фоном тіла) від кінчика сильно витягнутого рила до лопатей хвоста, крайні промені якого ниткоподібні, дуже довгі. Решта плавців великі, сильно розвинені, трикутної форми з невеликою кількістю коричнюватих плям. Самка повніша і блідіша за самця.
Найбільша активність припадає на вечірні та нічні години, коли фарловели інтенсивно починають годуватися, в решту часу вони намагаються перебувати в зоні фільтрів або помп, тримаючись на течії за допомогою присоски. При утриманні перебоїв з кормом бути не повинно, підтягнутий живіт у риб – дуже нехороша ознака. Мотиля давати не слід, для стимуляції нересту бажано додавати рослинну підгодівлю.
Присутність у воді надлишку нітратів і нітритів дуже негативно позначається на рибах, і особливо на молоді. Хворих риб не слід лікувати сіллю, не приймають вони й антибіотики. При нестійкому режимі утримання фарловели легко уражаються іхтіофтиріозом. Найкращі ліки – підігрів води до 28°С.
Достигає в 1,5-2 роки. Ікру фарловели відкладають на стінки акваріума у вигляді компактного коржа або витягнутого ланцюжка. Самець, прикріпившись до скла ротовою присоскою, охороняє кладку, обдуваючи її плавниками. До двох місяців рибки досягають 4-5 сантиметрів і переходять на раціон дорослих риб. рН 6,5-7,0; Т 24-28°С.
Ідентифікація: Фарловелла — Farlowella acus, gracilis.
Farlowella amazonum, mariaelenae, oxyrryncha, vittata.
Рід Dasyloricaria, Рід Hemiodontichthys, Рід Pterosturisoma, Рід Sturisomatichthys. 
