Підклас Алісматиди ( Alismatidae )
Порядок Частухоцвіті ( Alismatales )
Родина Апоногетонові ( Aponogetonaceae )
Продовження…
Рід Апоногетон — Aponogeton.
Мадагаскарські та Африканські Апоногетони.
Апоногетон мадагаскарський, сітчастий, решітчастий, увирандра — Aponogeton madagascariensis.
«1» Синонім: Aponogeton fenestralis. (Англ. Madagascar Lace Plant). Острів Мадагаскар, Коморські острови. Зустрічається в повільноплинних водах, у глибокій тіні рослин і дерев, що нависають над водоймою. Апоногетон мадагаскарський — дуже оригінальна рослина завдяки вельми цікавій сітчастій структурі тканини своїх листків. Єдина у світі рослина, яка має сітчастий лист. Це одна з найкрасивіших, але й найкапризніших рослин акваріума. Незважаючи на привабливий вигляд рослини, її все ж таки не рекомендують для вирощування акваріумістам-початківцям унаслідок деяких складнощів її утримання. Живуть в акваріумі не більше пів року.
Ніжна і вибаглива рослина з подовженими, яйцеподібними листками від зеленого до червонувато-зеленого забарвлення. Тканина між жилками у них повністю відсутня. Листки схожі на мереживо, оскільки складаються з одних зелених прожилок. Жилки йдуть суворо паралельно — одні вздовж листка, а інші впоперек. У нього жорсткі листки, але ніжні стебла, що легко обламуються. Висота 50-80 см. Велич листя у різних форм сильно варіює: довжина від 30 до 55 см, ширина від 1,5 см до 16 см. Листки вночі випрямляються, а вдень займають напівгоризонтальне положення.
Три найпоширеніших підвиди цієї рослини: — A. madagascariensis var. madagascariensis. Листки жорсткі, повертаються площиною залежно від джерела світла; — A. madagascariensis var. major та — A. madagascariensis var. henkelianus. На відміну від A. m. var. madagascariensis, A. m. var. henkelianus не керує своїми листками, вони в нього м’які й тягнуться до світла. Рослині доводиться періодично обривати листки, які інакше затінять увесь акваріум.
Існує велика внутрішньовидова варіативність. Різні популяції вимагають абсолютно різних умов. Під назвою «увирандра» існує фактично не одна, а ціла група рослин, усі вони відрізняються формою і структурою листків. На ширину листків впливають географічні відмінності — місця, звідки прийшла до нас рослина. У одних видів листки вузькі, стрілоподібні, а в інших досить широкі. Дійсно, отвори між жилками листка можуть мати різну форму, їх може й взагалі не бути; розташування жилок на листках теж неоднакове.
Але поряд із цим існують і стійкі форми, як вузьколисті, так і широколисті. Вони не переходять одна в одну, і всередині них також є постійні різновиди. Є вузьколиста форма, у якої «віконечка» — отвори між жилками — більш-менш правильної конфігурації, хоча добре помітна варіативність структури жилок у різних листків. Але є й така вузьколиста форма, у якої «віконечка» завжди овальні. Неоднорідні й широколисті апоногетони. У деяких із них «віконечка» також неправильної форми. Основною формою увирандри вважається широколиста, з однаковими правильними отворами.
«2» Вода чиста, м’яка, pH 6,5-7,0. Температура 18-25°С, а в період спокою з січня по березень — 15-18°С. Ця рослина особливо чутлива до водоростей і старої води. Дуже важливо підмінювати воду щотижня до 75%. Вода повинна бути м’якою, менше ніж 10 градусів жорсткості. Цій рослині необхідний торф’яний екстракт — або в рідкому вигляді, або в гранулах. У старій акваріумній воді рослина швидко гине. Рекомендується воду в акваріумі постійно міняти на свіжу, тільки такого ж хімічного складу і температури, що й попередня.
Треба забезпечити деякий рух води в місці посадки, бажано перемішувати воду за допомогою помпи. Бажане періодичне підживлення CO2. Вона надає перевагу розсіяному світлу, листки цих рослин обов’язково мають бути затенені в місцях, де на них можуть потрапляти прямі промені світла. Потрапляння прямих сонячних променів на рослину небажане, оскільки це їй шкідливо. В акваріумі необхідно створити такі умови, посадивши апоногетон у тіні рослин, що плавають на поверхні води.
«4» Кореневище мохнате, яйцеподібне, картоплеподібне, часом безформне, найчастіше діаметром до 3 см. Може бути і повзучим, витягнутим. Точка росту зазвичай одна, але у безформних кореневищ їх кілька, а у повзучих є сплячі бруньки. Якщо відокремити рослину з уже утвореними коренями від бульби і посадити, то незабаром вона утворить власну бульбу. Найкращий ґрунт — крупнозернистий річковий пісок або дрібний гравій із додаванням шамотної глини. Донний ґрунт не може бути занадто дрібним — довгим кореням конічної форми потрібен простір. Потребує постійного контролю за вмістом у воді солей азоту і фосфору, високі концентрації яких провокують розвиток водоростей, що пригнічують цю ніжну рослину.
«5» У деяких досвідчених акваріумістів із її утриманням виникають лише незначні проблеми, а дехто зазнає повного краху. Вкрай рідко вдається виростити красиву і довголітню культуру. Її бажано висаджувати окремо від усіх рослин акваріума. Апоногетон увирандра любить півтінь, слабке розсіяне світло, тому його висаджують у темному кутку акваріума. Поверхню акваріума затінюють рослинами, що плавають, а в акваріум заселяють риб, які харчуються водоростями, наприклад, анциструсів. Листки A. madagascariensis повинні утримуватися в чистоті, на них не повинно бути жодних водоростей чи органічних відходів. Акваріум на 150 літрів виявиться замалим для куща, що розрісся.
Ця рослина має період спокою і скидає все листя, що триває в нашому регіоні практично все літо, у цьому й полягає основна складність її вирощування. Допомогти рослині пережить час спокою можна шляхом поміщення її в чорний пакет і розміщення в банці на підвіконні або в нижній частині холодильника. У цей період (до трьох місяців) кореневища треба тримати в окремій банці за температури 10-12°С. Після такої паузи рослина «прокидається» і, пересаджена в акваріум, швидко зацвітає. Але можна її залишити і в акваріумі, настане такий момент, коли вона проявить себе. Розмножується пагонами або поділом кореневища.
Апоногетон ульвацеус, ульвоподібний, широкоштопорний — Aponogeton ulvaceus.
«1» Синонім: Aponogeton ambongensis, violaceus. (Англ. Compact aponogeton, Wavy Edged Leaves). Острів Мадагаскар. В акваріумних умовах досягає розміру 30-50 см. Ширина куща 30-35 см. Може досягати в довжину 60 см. Довжина листків зазвичай близько 20 см, але можуть бути й більші, ширина досягає 6-8 см. Дуже красива і своєрідна акваріумна рослина. Вона має досить широкі подовжені крупнохвилясті світло-зелені листки на довгих чережках із вираженим проявом малюнка прожилок у вигляді сіточки. Ніжні, яскраві, блискучі, світло-зелені листки прозорі та мають гарний хвилястий край, при яскравому освітленні відливають золотом. Зазвичай світло-зеленого кольору, а за дуже сильного освітлення — червоного кольору. У добре розвинених рослин зазвичай 30-40 листків. Одне з його дивацтв — пульсуюче перебування в акваріумі: то всю водойму заповнює розкішна світло-зелена листва і іншим рослинам не вистачає простору, то про наявність цього апоногетона в акваріумі нічого не нагадує, він зник.
Період спокою з повним скиданням листків — характерна риса справжнього A. ulvaceus. На це слід звернути особливу увагу, тому що серед акваріумістів поширюються різні гібридні широколисті апоногетони під назвою ульвоподібного. Характерний періодичністю свого росту, він двічі на рік скидає листки, залишаючи лише бульбу в ґрунті. Стан спокою може тривати до трьох місяців.
У період спокою бульби рослини можна не витягувати із загального ґрунту, якщо температура води не більша за 22-23°С. Тут любителю акваріума треба проявити обережність, щоб не викинути «сплячу» бульбу під час чищення акваріума. Через 3-4 місяці апоногетон починає швидко рости, викидаючи по литку на добу. У теплішому акваріумі бульби після скидання листків краще не залишати. Їх треба помістити у вологий пісок і зберігати за температури не вище 20°С близько двох місяців. Після цього їх переносять в акваріум зі свіжою водою, де створено оптимальні умови для росту.
«2» Підходить як тропічний, так і помірно теплий акваріум. Відносно невибаглива і процвітає як у м’якій, так і в жорсткій воді, активна реакція води — нейтральна або слабкокисла, pH 5,5-7,5. Жорсткість води слід підтримувати 4-5°, при жорсткості понад 8° старі листки швидко руйнуються. У період вегетації необхідна регулярна підміна води. У період росту рослини температура води повинна перебувати в межах 22-26°С, після того як рослина скине листя, температуру води в акваріумі слід знизити до 20°С, а якщо це неможливо, то її слід витягти з акваріума і посадити у вологий пісок та так утримувати близько двох місяців, після чого пересадити в основний акваріум.
Рослина вимагає яскравого освітлення з інтенсивністю не менше 0,5 Вт/л. При нестачі світла сильно витягується, втрачаючи свої декоративні якості. Тривалість світлового дня в період швидкого росту повинна бути не менше 12 годин. При яскравому світлі ростиме вище. У хороших умовах (чиста, вільна від механічної зависі вода, яскраве освітлення, рихлий, живильний ґрунт і регулярні кореневі та позакореневі підживлення) швидко досягає поверхні води і формує щільну розетку листків.
«4» Кореневище бульбоподібне, кулясте або овальне, темно-коричневе, з темними горбиками на поверхні, до 3-4 см завтовшки, суцільно вкрите шнуроподібними коренями, часто біля точки росту воно забезпечене виростами. Цибулина повинна лежати на ґрунті, поки в ріст не підуть листки і в неї не проклюнеться кілька листочків; дайте їм зміцніти і дочекайтеся появи корінців, а потім сміливо можете садити цибулину в ґрунт. Немає необхідності створювати дуже живильний ґрунт. При великій кількості мулу ніжна коренева система може загнивати, що дуже небезпечно для рослини.
Як субстрат рекомендується крупний пісок або дрібна галька. Товщина шару ґрунту може бути 4-5 см або більше. Під бульбу бажано покласти грудочки глини та невелику кількість торфу. У період вегетації рослину слід підгодовувати комплексними мінеральними добривами. При достатньо щільному заселенні акваріума рибами можна додавати лише мікроелементи. У воді з невеликим вмістом живильних речовин листові пластинки зазвичай жовтувато-зелені, а в живильному середовищі набувають темно-зеленого забарвлення.
«5» Придатна для озеленення просторних, високих декоративних акваріумів. Солітер, висаджується окремо від усіх рослин одиночно на задньому плані. Бажано висаджувати в зоні течії, створюваної фільтром. Окремий кущ може формувати понад 40 зелених хвилястих листків, тому виглядає краще, коли росте окремо, причому у великих акваріумах, розміщуючи його на задньому плані. Висвітлені й дуже тонкі листки, які потребують багато світла, красиво виглядають на темному фоні; часто для цього використовують потемніле дерево.
У хороших умовах дає до двох листків на день і швидко розростається. Потребує періоду спокою: двічі на рік після швидкого росту рослина скидає листя, після чого залишається фактично одна бульба, яка перебуває в ґрунті у стані сну протягом близько двох місяців. Після закінчення цього періоду рослина знову пускає листки і починає бурно рости. Щільність посадки — 1 рослина на 30 см2.
«6» Вегетативний спосіб розмноження дуже непродуктивний. Наприкінці періоду спокою бульбу рослини можна розрізати на 3-4 частини (після того, як рослина вийшла зі стану спокою), з яких утворюються нові рослини. Проте при невдалиму різанні — випадковому пошкодженні точки росту — шматочки бульби можуть загинути. Якщо рослина почала деградувати, можна відрізати всю листву, що залишилася, під корінь і пересадити бульбу.
Ідентифікація: Апоногетон ульвоподібний — Aponogeton ulvaceus.
Aponogeton boivinianus, Aponogeton longiplumulosus.
Aponogeton rigidifolius, Aponogeton robinsonii. 
