Методика посадки рослин.
Розеткові рослини потрібно садити з обережністю, щоб точка росту залишалася над поверхнею ґрунту. В іншому випадку рослина може загинути і вже у всякому разі, не почуватиметься добре. Корені потрібно розміщувати відповідно до їхнього природного росту. Посадка в ґрунт вимагає розправлення коренів. Але здорова рослина пустить свої нові корені як треба, тільки при неправильній висадці дещо затримається в розвитку. Корені розправляють і підрізають (їхня довжина має бути меншою за висоту шару ґрунту). Укорочуючи їх, ви стимулюєте ріст нових корінців. Cryptocoryne та Vallisneria пускають корені вертикально вниз. Розеткові рослини висаджуйте поодинці і при цьому уважно стежте, щоб точка росту, з якої з’являються молоде листя, була вище рівня ґрунту.
Вказівним і середнім пальцями треба зробити відповідну ямку в ґрунті і розмістити в ній рослину – трохи глибше, ніж шийка кореня, хоча при цьому корень повинен бути розправлений. Потім злегка прим’яти ґрунт і обережно потягнути рослину вгору, щоб показалася шийка кореня. Тим самим навіть тоненькі розгалуження коренів розташовуватимуться в ґрунті прямо. У Cryptocoryne шийка кореня може навіть трохи висовуватися з ґрунту. За необхідності новопосаджений екземпляр можна з кількох боків притиснути камінцями, які в перші дні утримуватимуть його на місці.
На кожну рослину має припадати 5-6 кв. см площі дна, але при цьому відстань між ними залежить також від розмірів кожного екземпляра і від майбутнього росту. Великими стають такі рослини, як C. griffithii, C. ciliata або C. beckettii, і відстань між ними має бути не менше 15 см. У Aponogeton та Echinodorus корені пласкі, вони йдуть вниз усього на кілька сантиметрів і ростуть переважно горизонтально. Для них потрібно зробити пальцями довгасту і не дуже глибоку ямку, розмістити в ній корені віялом і знову присипати ґрунтовою сумішшю. Відстань між невеликими екземплярами має бути 8-10 см, а між більшими – 15-30 см. Деякі види Aponogeton буває мають по 20-40 листків, і їм потрібно більше вільного простору з усіх боків.
Рослини з горизонтально гіллястим кореневищем (наприклад, аир) потрібно розміщувати під ухилом, щоб його частини, що пускають пагони, виступали з ґрунту. Якщо придбана рослина має слабкі корені, можна прив’язати її ниточкою або гумкою до камінця, який і заглибити в ґрунт. Багато любителів роблять помилки під час посадки рослин в акваріумі: • Корені не повинні згинатися, а з усіма своїми відростками розташовуватися в ґрунті прямо; • Найкраще зробити спочатку ямку глибше, посадити рослину, а потім злегка потягнути її вгору.
Посадка дуже маленьких рослин. Уперше побачивши газони переднього плану в акваріумах, задаються питанням не тільки як їх виростити, а й як можливо їх акуратно посадити на такій великій площі. Відповідь проста – використовувати дуже тонкий довгий пінцет. Розберіть кущики рослин на окремі екземпляри і розкладіть рядами на таці. Візьміть тацю в одну руку, а пінцет в іншу.
Візьміть рослину за корені близько до точки росту і дугоподібним рухом заглибте в ґрунт на 1,5-2 см. Розотріть пінцет і обережно витягніть із ґрунту. Рослина повинна закріпитися. Так можна висадити багато пучків, і вона дуже швидко розповзеться по всьому дну. Верхній шар субстрату повинен бути не більшим за 1,5-3 мм, інакше рослини вкорінюються дуже погано. Ніколи не використовуйте субстрати, що підвищують жорсткість води, – коренева система не отримає потрібних умов для оптимального живлення. Після посадки зменшуйте інтенсивність і час освітлення на тиждень-два, щоб зменшити ріст водоростей, причому незалежно від того, новий це акваріум чи ні.
Glossostigma саджають, починаючи від корчів і каменів, рухаючись до передньої стінки. Після посадки можна трохи присипати зверху субстратом. Найбільша помилка під час посадки Eleocharis — це не розібрати його на окремі кущики. Він швидко заросте водоростями, оскільки старе листя починає гнити й утворює щільний клубок. Підстрижіть листя, залишивши 2-3 см – так швидше ростуть нові, і в них буде менше водоростей. «Лінивий варіант» — взяти кілька гілочок Glossostigma або Lilaeopsis brasiliensis і, тримаючи горизонтально шматок пластикової будівельної сітки 15х15 см, просто пустити їх під неї та притиснути сітку до дна каменем. Коли рослини вкоріняться, зняти сітку і обрізати всі стебла, які не вкорінилися.
Не рекомендується саджати поруч на передньому плані Hemianthus callitrichoides та Glossostigma elatinoides через їхнє безконтрольне розростання, вони починають витісняти й перемішуватися одне з одним, і їх доводиться часто видаляти. Ніколи не висаджуйте Glossostigma та E. tenellus ближче, ніж за 3 см від скла. Echinodorus tenellus потрібно висаджувати близько один до одного, у цьому випадку газон заростає повільніше, але якщо посадити кущики далі один від одного, вони добре вкорінюються і ростуть вгору. Eleocharis pusilla потрібно стригти до висоти 2-3 см, але залишати за каменями, корчами та в тіні недоторканими. Прекрасний «газон» дають горбки з каменями та прив’язаними пучками моху Vesicularia dubiana.
Рослини для переднього плану — газону: Riccia fluitans, Glossostigma elatinoides, Lilaeopsis brasiliensis, Echinodorus tenellus, Sagittaria subulata, Vesicularia dubiana, Lilaeopsis mauritiana, Utricularia graminifolia, Pogostemon helferi. Останнім часом з’явилося кілька цікавих дуже маленьких рослин: Hemianthus callitrichoides — подібно до Glossostigma росте килимом, але більш щільним, листя вдвічі дрібніше; Utricularia graminifolia — певну подобу Riccia; Urticularia sp., що росте надзвичайно щільним непроникним килимом і караскається по рельєфу; Lilaeopsis mauritiana — темний різновид із прямішим листям; Pogostemon helferi — дуже незвичайне кучеряве листя, висота 10 см.
Довгостеблові рослини. Ці рослини чудово можуть рости, просто плаваючи на поверхні води (але не всі), а корені служать їм лише способом закріпитися на субстраті та не бути віднесеними течією. Найкращого росту можна домогтися, посадивши їх у ґрунт. Якщо ви обмежені в коштах, купіть лише 2-3 довгостеблові рослини, що легко розмножуються вегетативно, і розріжте їх на живці довжиною приблизно по 10-12 см. У такий спосіб ви отримаєте три або чотири рослини за ціну однієї. Це варто зробити в будь-якому разі, тому що такі рослини зазвичай вкорінюються і ростуть швидко.
Якщо ви посадите весь куплений стебловий пагін, він може виявитися занадто довгим, і тоді вам незабаром усе одно доведеться його вкорочувати. Садити треба щільними групами по кілька стебел у пучку, щоб швидше утворилися щільні зарості, підрізавши їх до довжини 12 см. Не засовуйте стебла занадто глибоко в субстрат, інакше вони згниють. Глибина посадки не важлива, зазвичай роблять так, щоб пара нижніх мутовок листя опинилася під ґрунтом і заякорила пучок.
Візьміть за стебло одну або не більше трьох гілочок і занурте в ґрунт на кілька сантиметрів. Спроба посадити гілочку кілька разів поспіль найчастіше призводить до поломки стебла. Якщо рослина в поганій формі, краще просто залишити її плавати на поверхні води, поки вона не рушить у ріст і не почне пускати корені. Під яскравим світлом вона швидко зміцніє і почне рости. Недолік методу — поки рослина плаває, вона занадто викривляється. Через кілька днів після посадки в ґрунт вона знову випрямиться. Можна притиснути нижню частину стебла каменем до субстрату і залишити, поки не відростуть корені, пізніше каміння видалити. Деякі види утворюють корені без посадки в ґрунт, тому їх достатньо закріпити скляною шпилькою або пласкими каменями на ґрунті й почекати, поки вони вкоріняться.
Живець — частина пагона рослини з подовженим стеблом, придатна для вегетативного розмноження. Від стебла гострим ножем або нігтями пальців відокремлюють верхівку — головний живець, який повинен складатися не менш ніж із 3 вузлів, і потім, видаливши листя з нижніх 2 вузлів, саджають у ґрунт так, щоб безлисті вузли були ним покриті, оскільки вони дадуть корені. Якщо в рослини утворився бічний пагін, то живець відокремлюють безпосередньо над вузлом, від якого відходить бічний пагін. Крім того, можна відокремити як живець і сам бічний пагін, якщо він утворив не менше 3 вузлів. Якщо рослина достатньо велика, то від неї, крім головного живця, можна відокремити наступну ділянку стебла — пагоновий живець із не менш ніж 4 вузлами.
Найшвидше починає свій ріст головний живець. Материнська рослина, що залишилася в ґрунті та володіє розвиненою кореневою системою, також незабаром починає давати у вузлах бічні пагони. Останнім рушає в ріст пагоновий живець.
Якщо живці довгостеблових рослин взяті з середньої частини, під час посадки в новий ґрунт, навіть у тому ж акваріумі, їхній ріст завжди помітно призупиняється. Одночасно з молодими коренями, що утворюються біля основи нижнього листа, у пазухах верхніх листків із ростових бруньок утворюються молоді пагони, як правило — два-три. Швидкість росту відновлюється після того, як молоді пагони набирають достатню масу. Тому, зрізаючи верхівку стебла, нижню частину примушують кущитися. Верхівку рослини треба посадити попереду недоторканої нижньої частини стебла, зберігши таким чином інтер’єр акваріума.
Рослини, досягаючи поверхні води, утворюють повітряні пагони. Тому в них слід зрізати верхівки, і довге стебло, що залишилося, почне кущитися під водою, даючи кілька бічних пагонів. Крім Hygrophila та Nomaphila, поділом стебла можна розмножувати Ludwigia, Bacopa, Limnophila, Cabomba, Ceratophyllum, Myriophyllum, Alternanthera та багато інших рослин.
Методика посадки рослин у горщики, на додаткові поличча. Пересадка.
Які рослини і як саджати в ґрунт акваріума. 
