Озеро Танганьїка (Tanganyika).
Продовження…
Стійка стратифікація вод озера найсильнішим чином позначається на умовах життя гідробіонтів. З гідробіологічної точки зору найважливішим наслідком цієї стратифікації є той факт, що розчиненим киснем збагачені і, отже, придатні для життя лише верхні шари озера, в яких розвиваються процеси перемішування. Вся багата і різна фауна Танганьїки зосереджена лише у верхній, збагаченій киснем частині водної маси озера. Вважається, що нижня границя шару води, придатного для проживання риб, проходить на глибині від 100 метрів на півночі озера до 230 метрів на півдні.
Зоопланктон озера (у його складі переважають веслоногі рачки, характерна також прісноводна танганьїкська медуза) відрізняється світлобоязню і вдень, рятуючись від сонячних променів, іде на глибину понад 50 метрів; туди ж ідуть у пошуках корму планктоноїдні риби, а за ними і хижаки. Навпаки, з настанням темряви зоопланктон піднімається до поверхні, за ним слідують риби і озерні води «оживають».
У великих озерах Східної Африки домінують цихліди, які становлять в оз. Вікторія 74–93%, в оз. Малаві (Ньяса) 87% і оз. Танганьїка 71% від усієї іхтіофауни. Іхтіофауна Танганьїки надзвичайно багата за видовим складом – понад 200 видів цихлід, з яких понад 90% є ендеміками. Тут поряд з великою кількістю ендемічних видів, зустрічається безліч їх варіацій, що відрізняються один від одного забарвленням тіла. Озерні цихліди пред’являють досить жорсткі вимоги до складу і чистоти води. Мешканці озер Малаві і Вікторія не такі вимогливі до складу води, вони мають більш високу пристосовність до несприятливих умов.
Риби оз. Танганьїка більш ніжні, пред’являють досить жорсткі вимоги до складу і чистоти води та кормів. В озері Танганьїка – більш жорстка (15-20 dH) і лужна (рН 8-8,5) вода. Надмірний вміст органічних речовин, що розпадаються, призводить до утворення отруйних сполук, що викликають хвороби і загибель риб. Тому утримують їх досвідчені акваріумісти, здатні витратити кошти на технічне оснащення і на самих риб. Риби важко переносят різкі коливання рН (не нижче 7,5°), дуже обережна підміна води (не більше 1/10 на тиждень), температура 25-27°С, для танганьїкських цихлід вода ніколи не повинна перевищувати 29°С (смертельно!). Обов’язкова безперервна біофільтрація, аерація і обігрів.
Багато цихлід з озера Танганьїка не мають чітко вираженого статевого диморфізму, можна гарантовано відрізнити тільки домінуючого в зграї самця, інші особини можуть виглядати абсолютно однаково. Поступаються в яскравості і строкатіosti рибам озера Малаві. Багато видів цихлід оз. Танганьїка ведут зграйний спосіб життя, тому акваріум з такими видами можна заселити тільки один раз (і назавжди). Поки рибки цих видів перебувають у підлітковому стані, ще можна внести корективи в кількість, видовий і статевий склад населення акваріума, але при досягненні ними стадії, на якій стають відмінними статеві ознаки, рибки одного виду групуються в зграю, куди вже практично не можна втиснути ніяку іншу рибку того ж виду, яким би не був об’єм акваріума.
Всередині зграї танганьїкців відбувається або розбиття на пари (лампрологуси), або виділення домінантного самця, який має почесне право бути головним запліднювачем самок зграї. Будь-який новий житель акваріума (незважаючи навіть на його видову приналежність) автоматично записується зграєю у вороги, і протягом години (іноді до кількох днів) новачок знищується.
Утримання кількох видів танганьїкців часом також стає проблематичним у межах однієї ємності, так як з приходом нерестової пори більш сильна зграя прагне контролювати всю відведену їй територію. В акваріумах зі зграйними танганьїкцями дістається навіть птеригопліхту, і найчастіше в такому акваріумі він матиме пошарпаний вигляд.
Самці багатьох видів з віком набувають на голові своєрідний жировий наріст, що помітно відрізняє їх від самок. Першим, як вже було сказано вище, набуває цих відмінностей самець-домінант, якому уготовано долею бути продовжувачем роду, з чим він найчастіше чудово справляється. Самці-субдомінанти в більшості випадків мають проміжне забарвлення між самками і самцем-домінантом.
Хотілося б відзначити ще той факт, що цихліди різних регіонів Африки мають різні схильності і темперамент, тобто не можуть бути рекомендовані до сумісного утримання. Цихліди озер Малаві і Вікторія непогано уживаються один з одним, але здорово пригнічують своїх побратимів по сімейству з озера Танганьїка. Необхідні укриття відповідних розмірів. Більшість цихлід потребують акваріумів з достатнім місцем для плавання, з укриттями з каменів, складених у вигляді печери, покладених на бік квіткових горщиків, керамічних труб, корчів тощо.
Для танганьїкських цихлід більше підійде великий пісок шаром 1 см, фракцією до 2 мм – природний матеріал дна озера Танганьїка. Розмір фракції ґрунту безпосередньо залежить від способу життя і розміру цихлід. Наприклад, дрібним черепашковим цихлідам необхідна дрібна фракція 0,7 – 1,5 мм, вони люблять облаштовувати простір навколо свого будиночка і часто копаються в піску, можуть перенести або зарити свій будиночок майже повністю, залишаючи вузький лаз для входу.
Для нересту деяких рідкісних танганьїкських видів цихлід потрібен більш товстий шар піску, так як в природному середовищі існування вони будують кратероподібні гнізда діаметром до 40 см і глибиною до 10 см. Втім, таких цихлід зазвичай утримують парами у великих ємностях без інших сусідів. Дуже часто багато цихлід Танганьїки бліднуть на надто світлому ґрунті або набувають нехарактерних відтінків на неприродно темному.
Цихліди озера Танганьїка розрізняються за видами споживаної їжі: більшість з них живиться переважно рослинною їжею, багато хто, крім того, поїдає і планктон. Є риби, що живляться тільки равликами або личинками певних ісектових. Деякі види поїдають луску сородичів. В акваріумі з мешканцями з Танганьїки слід суворо дотримуватися певного світлового режиму. Для нормального розвитку і самопочуття риб абсолютно необхідно, щоб бічні стінки і скальні споруди частково зарастали зеленими водоростями. Тому треба забезпечити достатню освітленість водойми штучними джерелами світла.
Критерієм правильного освітлення є швидке обростання верхньої половини скальних споруд. Поява в акваріумі сине-зелених водоростей вказує на несприятливий режим освітлення або сольовий склад води. Трофеїни з озера Танганьїка – потребують особливої дієти, складеної з рослинних компонентів і ракоподібних. Цей фактор необхідно враховувати при підборі кормів для таких «водорослеїдних» цихлід, як танганьїкські трофеуси, петрохроміси і симохромиси. Дрібними видами ракоподібних і равликів живляться багато представників танганьїкських цихлід. Багато видів охоче поїдають сухі корми, особливо комбіновані з числа збалансованих.
Озеро Танганьїка – основні орієнтири місць проживання риб.
• Bangwe; Bemba; Bujumbura; Bulu Point; Bwassa;
• Cape Banza; Cape Caramba; Cape Chaitika; Cape Kabogo; Cape Kachese; Cape Kipimbi; Cape Korongwe; Cape Mpimbwe; Cape Muzimu; Cape Nangu; Cape Tembwe; Chikalakate; Chilanga; Chimba; Chisanse; Chisanza; Chituta;
• Fulwe;
• Gombi;
• Halembe; Hinde;
• Ikola; Isanga; Isonga;
• Kabemba; Kabimba; Kabwe; Kafungi; Kala; Kala Island; Kalemie; Kalila; Kalo; Kamakonde; Kambwebwe; Kambwimba; Kamvira; Kanoni; Kantalamba; Kapamba; Kapemba; Karema; Karenge; Karilani; Kasaba; Kasakalawe; Kasanga; Kaseke; Kasenga; Kasoje; Katato; Katete; Katibili; Katili; Kavala; Kekese; Kerenge; Kibige; Kigoma; Kikonde; Kiku; Kilemba; Kilewa; Kipili; Kiriza; Kisambala; Kisoshi; Kitumba; Kizike;
• Livua; Luagala Point; Lubungwe Bay; Lueba; Luhanga; Lumbye; Lunangwa; Lupota; Lusingu; Lyamembe;
• M’toa; M’toto; M’Vua; Mabilibili; Magambo; Magara; Makobola; Mamalesa; Maswa; Mbete; Mboko; Milima; Miyako; Mkinga; Moba; Moliro; Molwe; Mpala; Mpulungu; Msalaba; Mtosi; Muzi; Mvuna;
• Namansi; Ndole Bay; Nkamba Bay; Nkondwe; Nyaza-Lac;
• Resha; Rumonge; Rutuku; Rutunga; Ruziba;
• Sibwesa; Siyeswe Bay; Sumbu;
• Tembwe (Deux);
• Ujiji; Ulwile; Utinta; Uvira;
• Wampembe;
• Zongwe.
Цихліди озера Танганьїка. Біотопи, середовище існування. 
