Зграйні риби в акваріумі.
Більшість акваріумних риб – тварини зграйні. Наші вітчизняні іхтіологи у своїх книгах та статтях часто стверджують, що зграя у риб – явище ефемерне: то вона є, то її немає. Не можу погодитися з цим твердженням – у риб одного виду, які спільно мешкають в акваріумі, затоці, річці, зграя є завжди. Інша справа – чисто зовнішня картина: риби і в природних водоймах, і в акваріумах то розсипаються порізно, то групуються в тісні зграї. Але це лише видимість, сам процес виникнення і існування зграї риб одного виду набагато глибший: це свого роду колективний мозок, можна сказати – надорганізм, що дозволяє окремим особинама, що входять до нього, краще вижити, а отже, і зберегти співтовариство, вид загалом.
Зграї бувають різні. У більшості акваріумних харацинових риб зграя проста, із ситуативними лідерами. Це означає, що всі риби у зграї рівні, а лідером у тих чи інших ситуаціях може стати будь-яка з них. Поспостерігайте за такою зграйкою у 10-15 ліхтариків чи неонових рибок. Ось усі слідують за лідером у лівий кут акваріума, раптом посеред шляху одна з хвостових риб розвертається назад і вся зграйка поступово повертає за нею. Проста зграя групується в акваріумі (і в природній водоймі), коли виникають події, що порушують монотонне життя: кинули корм, замінили воду, запустили нових риб тощо. Але навіть коли зграя роззосереджена, не згрупована, всі її члени відчувають один одного десь поруши, в єдиному співтоваристві.
У конго, піраньй та низки інших крупних харацид проста зграя характерна лише для молоді. У міру дорослішання риб змінюється і характер зграї – вона стає ієрархічною. У такій зграї всі її члени перебувають на певних щаблях ієрархії: лідер постійний, на другому щаблі 2-4 рибки, на третьому вдвічі більше – і так до кінця піраміди; внизу знаходяться самі “неповажні” особини. Щаблі завойовуються особливими ритуальними поєдинками, а закріплюються постійною перевіркою за допомогою системи релізерів. Ієрархічна зграя теж може бути згрупованою та роззосередженою, але всі члени твердо знають своє місце.
Рибки для акваріума з рослинами підбираються за кольором, розміром, швидкістю пересування та зграйністю. Найбільш виграшно виглядають зграйні рибки. Спосіб життя зграйних риб досить рухливий. Деякі риби в природних умовах з метою самозахисту плавають зграями. Вважається, що рух зграйки риб повинен збивати хижаків з пантелику, і для кожної окремої риби, що плаває у зграї, статистична ймовірність стати жертвою хижака менша, ніж якби вона плавала сама по собі. Є припущення, що утворення зграї також відіграє важливу роль у харчуванні таких видів риб. Є риби, які утворюють зграї не для самозахисту, а тому, що так їм зручніше харчуватися, причому іноді в такі зграї збираються риби не одного виду, а кількох – наприклад, з метою експлуатації надзвичайно багатого джерела їжі. Деякі риби утворюють групи під час нересту, навіть якщо у звичайних умовах вони плавають поодинці.
Представників тих видів риб, які в природі зазвичай плавають зграями, слід і в акваріумі тримати групами, щоб запобігти нервозності та стресу. Цихліди відкритих вод зазвичай зграйні, зі слабко вираженою агресією. Радужниці ідеально підходять для спільного утримання в компанії малавійських і танганьїкських цихлід середнього розміру, заспокоюючи їх своєю зграйною поведінкою. Перегодовування риб – головна причина ожиріння, потім йде втрата імунітету та зростання захворюваності риб. Серед зграйних рибок немає харчової конкуренції, тому годувати їх можна вельми помірно.
Забарвлення більшості видів утворене особливими пігментами, що змінюють заломлення і відбиття залежно від умов освітленості, що зумовлює значну варіативність забарвлень. Це й зрозуміло, оскільки в добре освітленій воді відкритих водойм рибки, у більшості випадків зграйні, чудово знаходять одна одну, не маючи світіння в забарвленні. У них переважає червоне і чорне забарвлення тіла. Зустрічаються тут і склоподібно-прозорі рибки. Неяскраве забарвлення риб надає підводному світу витонченості та вишуканості.
Звісно, різноманітність місцевих умов (склад і прозорість води, густота і характер водної рослинності тощо) породжує настільки ж нескінченні зміни в забарвленні, будові тіла та способі життя риб. Блискуче забарвлення всього тіла або блискучі яскравим кольором смуги зграйних риб полегшують їм збереження строю або швидке збирання разом після нападу хижака. З забарвленням пов’язана одна з ознак, що визначають приналежність до зграйних риб – наявність ромбоподібної чи іншої форми плями в хвостовій частині корпусу, що часто захоплює і хвостовий плавець.
Зграйних риб потрібно справді утримувати у зграї. Більшість риб є чудовими рибками для великого багатовидового акваріума. Краще утримувати менше різних риб, але більше екземплярів кожного виду. Враховуючи зграйний спосіб життя цих риб, оптимальним слід вважати їхнє утримання групою не менше 6-8 особин. Якщо ви купуєте в зоомагазині “парочку”, то не дивуйтеся, що у відриві від зграї вони залежно від темпераменту – або чахнуть на самоті, або перетворюються на нахабних індивідуалістів.
Велику роль відіграє рівномірне заселення середніх, верхніх і нижніх шарів води. Бажано підтримувати рух води за допомогою фільтра чи компресора. Досліди показали, що риби у зграї споживають кисню набагато менше, ніж ті, що перебувають на самоті. Перебуваючи в групі, риби почуваються спокійніше, менше хвилюються, а отже, менше споживають кисню.
Утримувати дискусів краще зграйкою 6-15 рибок. Додатково можна підселити в такий акваріум зграйку яскравих харацинових рибок (неон, червоний неон, родостомус, пальмері, мінор) від 30 до 100 штук, при цьому наполегливо рекомендуємо вибрати лише один із перелічених видів. Деяких риб утримують групами, інших – парами. Наприклад, зграйка даніо має складатися з 8-9 особин, причому самців має бути вдвічі більше за самок. Навпаки, при утриманні меченосців бажано, щоб самок було більше, ніж самців. Багато хто не знає, що деякі сомові риби – зграйні і їх треба тримати групами. Мирних, дрібних, зграйних риб утримувати лише з такими ж маленькими ніжними рибками за густих заростей.
Найефектнішими без сумніву є зграйні рибки. Вони здебільшого утворюють основну групу риб в акваріумі. Барбуси, расбори, тетри, карнегієлли, нанностомуси, радужниці здебільшого зграйні. Якщо акваріум невеликий (60-80 см), за рахунок того, що невеликих рибок саджають доволі багато, від 25 до 100 і більше штук, можна імітувати зграйність: рибок багато, вони рівномірно розсіюються по об’єму акваріума і здається, що вони плавають великою групою. Беріть для цієї мети риб, які плавають у всіх або в середньому шарах води та мають яскраве забарвлення – мінори, орнатуси тощо.
Багато харацинових (неони, еритрозонуси, родостомуси та ін.), даніо, барбуси – зграйні види, нерідко вони утворюють змішані зграї. Утримання таких зграйних риб поодинці призводить до стресів та передчасної загибелі риб. А ось більшість цихлід лише в молодості живуть зграями, після настання статевої зрілості зграї розбиваються на пари. У дуже великому акваріумі з великою кількістю укриттів риби розпливаються по різних кутках. Спільне утримання більшості цихлід та дрібних зграйних риб неможливе!
Розглядаючи питання про кількісне утримання рибок в акваріумі, хотілося б зазначити, що багато видів цихлід оз. Танганьїка ведуть зграйний спосіб життя (багато хто з лампрологусів, трофеуси, фронтози, циприхроміси та ін.), тому акваріум з такими видами можна заселити лише один раз (і назавжди). Поки рибки цих видів перебувають у підлітковому віці, ще можна внести корективи в кількість, видовий та статевий склад населення акваріума, але після досягнення ними стадії, на якій стають чіткими статеві ознаки, рибки одного виду групуються у зграю, куди вже практично не можна втиснути жодну іншу рибку того ж виду, яким би не був об’єм акваріума.
Всередині зграї танганьїкців відбувається або розбиття на пари (лампрологуси), або виділення домінантного самця, який має почесне право бути головним запліднювачем самок зграї. Будь-який новий мешканець акваріума (незважаючи навіть на його видову приналежність) автоматично записується зграєю у вороги, і протягом години (іноді до кількох днів) новачок знищується. Утримання кількох видів танганьїкців часом також стає проблематичним у межах однієї ємності, оскільки з приходом нерестової пори сильніша зграя прагне контролювати всю відведену їй територію. В акваріумах зі зграйними танганьїкцями дістається навіть птеригопліхту, і найчастіше в такому акваріумі він матиме пошарпаний вигляд.
Скільки риб кожного виду слід придбати для даного об’єму акваріума? Все залежить від того, яких риб ви збираєтеся завести, який об’єм вашого акваріума, яку мету ви переслідуєте і наскільки серйозний ваш підхід. Зграйних риб краще купувати не менше ніж по 10-15 (і більше) екземплярів. Для видів, що утворюють пари, це 8-10 і більше риб. У цьому випадку є велика ймовірність отримати серед них потрібну кількість самців і самок, провести індивідуальний відбір. Наприклад, представники одного роду, мешканці одного й того ж скельного біотопу, можуть мати діаметрально протилежні характери, властивості, вести різний спосіб життя…. Все це необхідно враховувати для успішного утримання цихлід Танганьїки в акваріумі.
Сумісність акваріумних риб. Біологічна та поведінкова сумісність.
Солоноводний акваріум. Список риб і рослин для солоноводного акваріума. 
Останні зміни та доповнення внесені 3 квітня 2012 року.
