Посадка придбаних риб та рослин в акваріум.
Прийшовши додому, залишилося зробити останню, але дуже важливу річ – правильно висадити їх в акваріум. Виявляється, і тут є своя наука та суворий порядок виконуваних операцій, що забезпечує щадний перехід рибок у нові умови існування. Аквариуміст-початківець може здивуватися тому, скільки складнощів таїть у собі ця, здавалося б, така очевидна за своєю простотою дія, і, не мудруючи лукаво, візьме та одразу й виллє прямо в акваріум принесених додому рибок разом із водою, в якій вони “приїхали”.
Не треба потім дивуватися, якщо і ці нові рибки, і старожили незабаром почнуть вмирати. Насправді, щойно придбані риби спочатку мають пройти карантин у спеціально обладнаній карантинній ємності, і лише потім їх можна буде помістити в основний акваріум. Деякі рослини на різку зміну складу води реагують скиданням листків. Для аквариuміста-початківця процес адаптації повинен бути виконаний для будь-якої нової риби, без жодних винятків.
Сучасний розвиток акваріумістики у світі неможливий поки що без регулярного постачання любителів дикими мешканцями природних тропічних водойм. Риби, що розводяться для акваріумного утримання в системах аквакультури, головним чином азіатського походження, зазвичай вирощуються у ставках та відкритих бетонних басейнах, де вони можуть бути схильні до зараження специфічними хворобами, часом досить серйозними, але які не проявляють себе. Проте це неодмінно призводить до зараження та епізоотії в замкнутих умовах домашніх акваріумів, а також внаслідок стресів, пов’язаних з виловом, транспортуванням, зміною умов утримання, кормів тощо.
Щоб зменшити ризик зараження, слід насамперед купувати цихлід у імпортерів із хорошою репутацією. Це може виявитися дорожчим задоволенням, ніж у невідомих продавців, але гарантує від неприємних наслідків зараження та загибелі всіх мешканців акваріума. Тому для повної гарантії слід також, за можливості, провести карантинну обробку знову отриманих риб, особливо з невідомого чи сумнівного джерела.
У загальний акваріум можна саджати риб одразу тільки в тому випадку, якщо вони взяті з відомого та благополучного акваріумного господарства, в іншому випадку, щоб не занести хвороби, нових риб слід піддавати місячному (а риб, отриманих із природних водойм або привезених з-за кордону, 2-3-місячному) карантину. Підсаджувати одні види риб до інших слід з урахуванням їхнього характеру, поведінки та сумісності. Найуспішніше уживаються риби, що віддають перевагу різним горизонтам проживання, не є харчовими конкурентами і мають несхоже забарвлення.
Не перенаселяйте акваріум. Перенаселення в акваріумі – одне з основних джерел біди! В акваріумі із системою фільтрації, аерацією та живими рослинами для дрібних риб (кардинали, неони, даніо-реріо, розбори) необхідно 1,5 літра на рибку, для середніх риб (барбуси, гупі, пецилії, меченосці, дрібні сомики, лабіринтові) – 4 літри, для великих риб (дрібні та середні цихліди, середні сомики, великі коропові) – 15 літрів на рибу. Зазначені цифри дуже приблизні, бажано дізнатися оптимальний об’єм для утримання кожної риби в акваріумі. Сума таких оптимальних об’ємів для кожної риби не повинна перевищувати об’єм води в акваріумі.
Риби є тваринами з постійною температурою тіла. Вона у риб залежить від температури води і у більшості риб перевищує її лише на 0,5-1 градус. Для кожного виду риб існує верхня та нижня межа температури. Якщо ця межа порушується, то риба гине або принаймні хворіє. Якщо їх пересадити з теплої у холодну воду, у них настає шоковий стан. Вони повільно плавають або нерухомо лежать на дні і врешті-решт гинуть. Рухи зябрових кришок сповільнюються або припиняються зовсім. Дуже часто шоковий стан закінчується загибеллю риб. При пересадці з холодної у теплу воду вони кидаються по акваріуму, намагаючись вистрибнути з води. Якщо вода в пакеті занадто холодна, у риб одразу запаляться плавальні міхури, що легко розпізнати за нетиповим способом плавання.
Щоб уникнути цього, пересаджuvати риб слід лише тоді, коли температура в пакеті, в якому їх принесли з магазину, зрівняється з температурою води в акваріумі. Допускається 
різниця не більше 2 градусів із теплої у холодну і 4 градуси з холодної у теплу. Температура води в акваріумі за потреби повинна знижуватися або підвищуватися плавно. Інколи треба уважно контролювати не лише температуру води, а й температуру повітря над водою. Це особливо важливо робити при утриманні лабіринтових риб, які регулярно зачпають повітря з поверхні. Досить теплолюбні сіамські бійцівські рибки (півники), гурамі та ляліуси можуть захворіти або навіть загинути, “вдихаючи” повітря, яке на 5 градусів і більше холодніше за ту воду, де живуть ці риби.
Характерні ознаки простудного захворювання при утриманні риб за низької температури такі: загальна слабкість, що проявляється в малій рухливості риб; зціплення плавців; побліднення забарвлення тіла; відмова від корму. Риби тримаються біля рефлектора або у верхніх шарах води біля обігрівача. Перебуваючи на одному місці або повільно просуваючись вперед, роблять коливальні рухи всім тілом. Часто окремі ділянки або все тіло вкривається сірувато-білим нальотом. При значному підвищенні температури води риби знаходяться у верхніх шарах, жадібно заковтуючи атмосферне повітря. Це пояснюється зниженням вмісту розчиненого у воді кисню, необхідного для дихання. Риби, що постраждали від нестачі кисню, повинні бути якомога швидше пересаджені в чисту, багату на кисень воду.
Пересаджuvати новопридбаних риб краще при вимкненому освітленні на 2-3 години. У темряві риби спокійніше пристосовуються до нових умов та нових сусідів. У першу добу акваріумних мешканців краще не годувати, дайте їм час акліматизуватися.
Для деяких видів риб потрібна “стара” вода, що довго стояла, інші, навпаки, віддають перевагу свіжій. Однак у всіх випадках необхідно пам’ятати, що не можна саджати риб у водопровідну воду, яка стояла менше доби, оскільки водопровідна вода знезаражується хлоруванням, а хлор згубно діє на риб. Крім того, у свіжій воді може бути розчинено занадто багато кисню, що також шкідливо для риб.
Торкаючись теми адаптації диких риб до умов неволі, слід зазначити одну з найважливіших умов, за яких адаптація пройде найгладше – свіжопривезених риб слід поміщати в акваріум із встановленою біологічною рівновагою (так званий “старий” акваріум). Цій умові задовольняє будь-який акваріум, де вже проживали рибки протягом мінімум 2 місяців. У жодному разі не можна поміщати придбаних риб у свіжу водопровідну воду, нехай навіть довго відстояну. “Стара” вода містить усі необхідні речовини та бактерії, необхідні для швидкої адаптації риб.
Не варто, проте, розуміти термін “стара” вода в тому сенсі, який часто мають на увазі розводчики харацинових рибок – для “харацинників” цей термін може означати навіть “воду, яку місяцями не підмінюють”. Під “старою” водою для африканських цихлід розуміється вода, в якій тривалий час проживали рибки у хорошому чи чудовому самопочутті (включаючи щотижневі підміни води), а під “старим” акваріумом – ємність, де проживали рибки щонайменше 2 місяці.
У “старому” акваріумі адаптація нових рибок максимально гарантована, за умови, що попередні його мешканці перебували у повному здоров’ї та прекрасному самопочутті. Якщо ви хочете придбати диких рибок і помістити їх у новий акваріум, рекомендується здійснити первинне 2-місячне “обживання” його іншими рибками. У крайньому разі, можна вчинити так само, як і під час запуску нового акваріума – помістити в нього певну кількість ґрунту зі “старого” акваріума (300-500 грамів), залити на чверть-третину “старою” водою і встановити в нього губку фільтра з діючого “старого” акваріума.
У такий спосіб, з мінімальною часткою ризику, можна швидко запустити новий акваріум для поміщення в нього нових мешканців, зокрема й диких. Поміщення риб і вибагливих рослин у новий акваріум проводять тоді, коли вода по світлішає, а посаджені раніше рослини дадуть свіжі листки. Це настає через 9-14 днів, а повна рівновага та баланс встановлюються через 3-4 місяці.
Пересадку з акваріума в акваріум із африканськими цихлідами при досягненні статевої зрілості риби переносят дуже легко – добре справляються з адаптацією до нового ландшафту та більшого об’єму. Переведення в менший об’єм, особливо дорослих риб, може закінчитися, однак, не завжди вдало. З цим пов’язана сумна слава цихлід як великих забіяк і вбивць. Насправді часто спостерігається така ситуація: аквариuміст-початківець купує вже дорослих риб і випускає у свій акваріум, не поцікавившись тим, у якому об’ємі води мешкали куплені рибки у попереднього господаря. Якщо об’єм акваріума значно зменшився порівняно з попереднім житлом – трагічний кінець слабшим забезпечено. На жаль, таких експериментів цихліди не люблять. Після утворення зграї акваріум слід дообладнати субстратами для нересту, характерними для даного виду, та укриттями.
Коли нову рибу запускають в акваріум, де вже є риби “територіальних” видів, вона зазвичай стає об’єктом нападу. Аквариуміста це зазвичай ставити в глухий кут, особливо якщо нова риба придбана ним як партнер для нересту для вже наявної в акваріумі риби того ж виду, і у зв’язку з цим він очікував, що ця нова риба стане бажаним сусідом. Проте територіальна риба бачить у новачкові непроханого гостя, за винятком випадків, коли нова риба готова негайно брати участь у нересті.
У деяких групах риб утворення територій та формування пар для нересту – взаємопов’язані процеси, причому утворення пар часто передує “нарізанню ділянок”. Інакше необхідно, щоб партнер, який ще не має своєї території, наближався до партнера, у якого вже є ділянка, подаючи правильні сигнали догляду. Але цього не відбувається, коли нову рибу, збентежену незначним оточенням і таку, що зазнає стресу після перевезення, безцеремонно вкидають на територію, яка вже належить іншій рибі.
Однак пам’ятайте, що навіть дуже грамотно виконане перевезення риби, і навіть просто переведення її з одного акваріума в інший – неминуче пов’язані для риби зі стресом, який необхідно погасити. Найбільш важливо це в першу добу проживання риби на новому місці, коли її імунітет особливо вразливий. У цей період обов’язково необхідно додати у воду антистресові та легкі антибактеріальні препарати. Якщо ви абсолютно впевнені в тому, що привезена риба здорова, то для цього цілком достатньо якогось із фірмових препаратів: Aqutan (Sera), AquaSafe (Tetra), StressCoat (Aquarium Pharmaceuticals) або аналога іншого виробника. Ці препарати знижують стресс, сприяють швидкому відновленню пошкоджених шкірних покривів та слизових оболонок, полегшують адаптацію риби. Не зайвим буде про всяк випадок додати в акваріум невелику кількість метиленової сині або препаратів на основі малахитового зеленого.
Ці ліки, тим більше в профілактичних дозах, не шкодять рослинам. Воду підмінювати після їх застосування не треба: за пару днів препарати самі розкладаються в акваріумній воді під дією світла, фільтрації та аерації. І дуже уважно стежте за рибами в перші дні після переселення, щоб не пропустити можливі перші ознаки будь-яких захворювань і негайно розпочати відповідне лікування. Озонована вода також використовується для дезінфекції новопридбаних риб і рослин. Для дезінфекції новопридбаних рослин достатньо занурити їх на 20-30 хв. у свіжоозоновану воду.
Як правило, ні фільтри, ні аерація, ні УФ-стерилізація на час застосування адаптаційних ліків відключати не треба. Але є винятки. Наприклад, якщо ви застосовуєте антибіотики, то УФ-стерилізатор треба вимкнути, оскільки під дією ультрафіолету всі антибіотики (крім препаратів фуранової групи) розкладаються, утворюючи токсичні для риб сполуки. І останнє: на час застосування будь-яких лікарських препаратів видаліть із фільтра активоване вугілля (якщо ви його використовуєте), інакше воно дуже швидко сорбує введені вами препарати і зведе ваші зусилля нанівець.
Переведення риб в іншу воду, або що робити з придбаними рибками?
Як вибрати і купити акваріумних рибок? Де купують риб? 
