Основи розведення акваріумних риб.
Щоб вивести молодняк, дійсно типовий для свого виду (незалежно від того, чи це природна форма для даного виду, чи якась нова, штучно створена), важливо відбирати для розведення лише здорових особин, що володіють характерними якостями для даного виду або форми. Не використовуйте риб, які занадто малі або великі, потворні, з відхиленнями в забарвленні. Краще спаровувати риб, які не перебувають у родинстві, щоб не допускати інбридингу, здатного через кілька поколінь призвести до загального погіршення і віддалення від типового зовнішнього вигляду.
Якщо ви розводите вид, що має численні селекційні форми (відомими прикладами можуть слугувати гуппі Poecilia reticulata та скалярія Pterophillum scalare), то купуйте представників лише якоїсь одної форми. Річ у тім, що якщо ви купите особин кількох форм, вони скоріше за все схрещуватимуться між собою, оскільки все ж таки належать до одного й того ж виду. У результаті вони вироблять на світ партію мальків, які не відповідають зовнішньому вигляду жодного з батьків.
При підготовці риб до розмноження важливо правильно підібрати пару. В одному випадку підбір самців, в інших – самок. Якщо є можливість вибору, то відбирають молодих, яскраво забарвлених і нормально розвинених риб. При розмноженні окремих видів іноді виникає проблема з бійцівськістю самців, які забивають самку. У цьому випадку самку треба підбирати більш крупну порівняно з самцем. При підборі плідників особливу увагу треба звернути на їх вік. У риб різних видів здатність до розмноження настає в різному віці. Одні види розмножуються лише в молодому віці, інші зберігають цю можливість протягом усього життя.
Підготовку самця і самки до нересту треба починати за 2-3 тижні до нересту. У ряді випадків самок і самців треба розсадити один від одного, але іноді цього робити зовсім не потрібно, особливо це стосується живородних риб. Важливу роль при підготовці плідників відіграє годування, яке в цей період має бути особливо різноманітним і повноцінним. Посилити режим живлення потрібно за 7-10 днів до нересту і годувати рибу потрібно живим кормом, але для деяких видів особливе місце займають рослинні корми. Якщо риби утримуються в невідповідних умовах, то це неправильне переднерестове утримання може негативно позначитися на потомстві, а іноді взагалі не дасть домогтися нересту.
Іноді на нерест відсаджують не одну пару, а, наприклад, одну самку і двох самців, тому співвідношення статей повинно відповідати особливостям даного виду. У хороших умовах утримання риби нерестяться цілий рік, але не слід зловживати цим, оскільки частий нерест виснажує самку.
Щоб створити необхідні умови для нересту, потрібно правильно вибрати саме нерестилище. Найчастіше розміри нерестилища і рівень води в ньому впливають на успіх розведення, але деякі види можуть розмножуватися в посудинах будь-якого розміру. Розмір нерестовика залежить від величини риб і їх характеру.
Спосіб нересту і необхідний для цього нерестовик залежать від виду риб. Бажано не влаштовувати нерестилище в нових акваріумах. Нерестилище обладнується залежно від особливостей розмноження риби. Ікромечні риби нерідко відкладають ікру в окремому акваріумі з мінімумом предметів оформлення. У такий акваріум зазвичай поміщають пару або невелику зграйку риб. Живородні риби спаровуються і виробляють на світ мальків, не звертаючи особливої уваги на те, що їх оточує.
Рибам, що доглядають за ікрою та потомством, доведеться в розумних межах відтворити їх природне природне середовище, а іноді навіть виділяти для плідників окремий акваріум на тривалий термін. У багатьох випадках більшу частину акваріума засаджують рослинами з дрібнорозсіченим листям та яванським мохом. Меншу частину акваріума залишають вільною. Для риб, що приклеюють ікру до листків рослин, як субстрат використовуються рослини з широкими листками.
Більшість видів риб, що мечуть ікру в товщі води і біля її поверхні, в ґрунті не потребують. Для риб-канібалів, які зазвичай безладно розкидають ікру і не потребують будь-якого спеціального субстрату, на дно нерестовика укладається пластмасова дрібноячеиста сітка. Риби нерестяться над сіткою, ікра провалюється вниз через комірки і опиняється в безпеці. Для тих видів риб, які відкладають ікру на поверхню дна акваріума, до нересту можуть стимулювати різні камені, трубки, квіткові горщики та інші елементи підводного ландшафту.
У живородних риб мальки, що народилися живими, швидше за все одразу ж після народження будуть з’їдені своїми сусідами по акваріуму або навіть власною матір’ю. Щоб не допустити цього, зазвичай використовують спеціальний контейнер. У цей контейнер поміщають вагітну самку. Мальки після народження мають можливість ускользнути від матері, пропливаючи крізь маленькі отвори в контейнері. У нерестилище не повинно бути равликів, ракоподібних, циклопа.
Риби, що розмножуються сезонно, в природи зазвичай переживають цілу низку подій, які в поєднанні призводять до фізичної та психологічної готовності до нересту. Серед таких явищ може бути зміна температури і хімічного складу води, запасів їжі, а іноді світлового періоду та інтенсивності освітлення. Неабияку роль для процесу розмноження відіграють температура і режим освітленості. Потрібно стежити за тим, щоб у нерестилищі не було різких перепадів температур, оскільки це погано впливає на ікрометання та розвиток ікри.
Освітленість для всіх видів різна: для одних потрібна яскрава, для деяких видів потрібна помірна яскравість. Для видів, що вимагають яскравої освітленості, збільшення світлового дня сприяє дозріванню статевих продуктів і стимулює нерест. Для деяких видів потрібна аерація води, а для інших стояча вода. Одними з важливих факторів є показники pH і dH, які повинні бути максимально наближені до показників у природних місцях проживання. Щоб прискорити або стимулювати нерест, використовується свіжа, м’яка вода, яку додають щодоби протягом 5-6 днів невеликими порціями. Посадку риб на нерест проводять зазвичай увечері, оскільки ікрометання, як правило, відбувається рано вранці протягом 2-6 годин. Поміщають партнерів у нерестилище одночасно.
Для збереження ікри потрібні спеціальні умови: • Забезпечити утримання у воді потрібної кількості кисню; • Затінити нерестилище, але підтримувати необхідну температуру; • Кислотність, жорсткість води. Щоб запобігти небезпеці грибкового або бактеріального зараження, потрібно змінити невелику кількість води та обережно видалити за допомогою тонкої піпетки запліднені ікринки (запліднена ікра завжди кругла і прозора, а незапліднена біла і покривається грибком).
Ікра тих чи інших видів розвивається різний час. Термін розвитку коливається від 20 годин до 10 днів і більше. Недосвідчений акваріуміст часто не помічає щойно вилупилися прозорих мальків і може вилити їх разом з водою. Личинки більшості ікромечних риб абсолютно безпорадні. Мальки виглядають як ниточки завтовшки з волосся і з круглим жовтковим мішечком, з якого мальки отримують своє перше харчування. Коли личинки перебувають у тій стадії розвитку, коли вони висять на рослинах і на склі або звиваються на дні акваріума, годувати їх не потрібно. Личинкам не слід пропонувати корм доти, доки вони не почнуть вільно плавати. У цей час краще займатися розведенням інфузорій.
Поглинувши вміст жовткового мішка, личинки починають плавати. Коли личинки починають плавати активніше, їх треба починати годувати. Більшість мальків гинуть в акваріумах від голоду і від надлишку корму. Потрібно не пропустити період переходу личинок до самостійного живлення, оскільки голодування мальків навіть протягом кількох годин може призвести до загибелі мальків. Мальків годують часто, але малими порціями. Коли мальки почнуть активно рости, їх потрібно добре годувати. Мальків, що підростають, слід своєчасно переводити на більш крупні корми, але для цього необхідно відсортувати мальків, що відстають у рості. Досягнувши зрілості, апетит мальків трохи зменшується.
Потрібно враховувати, що після отримання численнного потомства наше завдання полягає в тому, щоб зберегти його. Зі сказаного випливає, що потомство не слід утримувати в тісних акваріумах. Велике значення для нормального розвитку мальків мають розміри акваріума та якість води. Перенаселеність може призвести до погіршення гігієни, низької якості води та стресу.
Вирощування личинок і мальків. Виросний акваріум.
Способи нересту карпозубих. Підгрупа “Пірнальники”. Розвішуючі ікринки. 
