ЦИХЛІДИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ АМЕРИКИ.
Ряд Окунеподібні ( Perciformes )
Родина Цихлові ( Cichlidae )
Підродина ( Cichlasomatinae )
Продовження…
Рід Thorichthys — Торіхтіс.
— Thorichthys helleri [Steindachner, 1864] — Торіхтіс геллера. Синоніми: Cichlasoma, Heros helleri; Cichlasoma champotone; Thorichthys champotonis. (Англ. Heller’s Cichlid, Buntbarsch, Yellow cichlid). Басейни річок Такотальпа і Мезкалапа, Атлантичне узбережжя Мексики. 8-12 см.
Забарвлення оливково-сіре або буро-сизе, у добре забарвлених особин із золотистим і блакитним полиском, з дрібними смарагдовими блискітками на голові, тулубі та плавцях. На тілі можуть проступати темні поперечні смуги. На зябрових кришках чорна пляма. Кількість смуг у збудженому стані збільшується до восьми (зазвичай їх п’ять), плавці набувають помаранчевого відтінку. Самець відрізняється більшим розміром, яскравішим забарвленням і високим тілом. Молодь має оливково-сіре забарвлення з п’ятьма поперечними штрихами на тілі.
За характером це досить лагідні створіння. Своїм виглядом і поведінкою вони нагадують давно відомих у нас маскових цихлазом (Т. meeki), але горлова складка, що роздувається, у них не червона, а помаранчева, з темними краями. Ґрунт із дрібного галечнику, круглі камінці, окремі корчі та грубі рослини, як як укриття для розмежування територій, так і для нерестилищ. Навіть більших риб виганяють із ділянки.
Риба не для акvarистів-початківців. Дорослі торіхти схильні до токсикозів (особливо при годівлі неякісним трубочником). Статевозрілими стають у 10-16 місяців. Нерест може відбутися і в загальному акваріумі, але на пару повинно припадати не менше 50 літрів. Витравлювачі відкладають ікру рівними борозенками і, зазвичай, на відкритий субстрат. Охорону кладки здійснюють обое батьків. Живуть до 6 років. dH 20-25; рН 7,5-8,5; Т 22-26°C.
— Thorichthys pasionis [Rivas, 1962] — Торіхтіс пасіоніс жовтий. Синоніми: Cichlasoma pasione, pasionis. (Англ. Blackgullet Cichlid, Pasionis Cichlid). Мексика, Гватемала, річки Гріхальва, Усумасінта, Канделарія. Самець до 15 см, самка до 12 см. Найбільший представник роду Thorichthys.
Забарвлення сіро-жовте з блакитним. Залежно від стану риби та умов середовища можуть проявлятися широкі темні поперечні смуги або (і) поздовжня смуга й чорні плями на зябровій кришці, посередині корпусу та на хвостовому стеблі. Кінці спинного та анального плавців, а також крайні промені хвостового косицеподібно витягнуті. При збудженні самці, подібно до Thorichthys meeki, ефектно роздувають зяброві кришки, демонструючи страхітливу жовту «маску». Самець відрізняється більшим розміром, яскравішим забарвленням і високим тілом.
Не є дуже активною рибою і воліє рухатися повільно. Добре, коли утримується у групі, щонайменше з восьми особин, переважно різних розмірів. Тоді вони мають тенденцію до створення малих територій розміром 30 х 30 см. Для цього треба розмежувати площу акваріума візуальними об’єктами. Суперництво самців полягає у висуванні зябрових кришок вперед і розширенні кутових мішків (які набувають чорного забарвлення), чим намагаються залякати один одного. Дрібну рибу з’їдять.
Ґрунт із тонкого шару піску, укриття у вигляді квіткових горщиків, а також окремі корчі та каміння. Температури нижче 22°С протягом тривалого часу призводять до стресу, втрати апетиту, і зрештою до хвороб і загибелі. Особливо люблять замороженого мотиля, але нормально їдять сирі креветки, молюсків, морську рибу, вівсянку та деякі овочі, такі як салат, а також пластівці та гранули. В акваріумі ця риба шукає вертикальну поверхню або щілину для відкладання ікри. Ікру інкубують у роті самка. Самець перебуває поруч із мальками, готовий відбити потенційних хижаків на відстані. рН 7,5-8,5; dH 9°; Т 24-28°С.
— Thorichthys socolofi [Miller & Taylor, 1984] — Торіхтіс соколофа. Синоніми: Cichlasoma, Herichthys socolofi. (Англ. Chiapas Cichlid). Південна Мексика, басейн річки Гріхальва. 10-12 см. Забарвлення оливково-сіре з дрібними синіми блискітками по всьому тілу. Залежно від стану риби та умов середовища можуть проявлятися широкі темні поперечні смуги або (і) поздовжня смуга й чорні плями на зябровій кришці, посередині корпусу та на хвостовому стеблі. Черево, горло і низ зябрових кришок сіро-помаранчеві. Самець відрізняється більшим розміром, яскравішим забарвленням і високим тілом.
Придатні для утримання у змішаному акваріумі, але в період нересту агресивно захищають нерестову ділянку. Акваріум з укриттями з каміння, корчів та рослинністю, між рослинами вільні ділянки, щоб риба могла копатися. Миролюбний вид маловідомий серед акварисистів, оскільки дуже чутливий до домішок у воді. Для успішного утримання необхідно дбати про прозору та чисту воду. Жорсткість води та рН не дуже важливі, але загалом краще мати нейтральне чи слаболужне середовище. Дозрівають у 10 місяців. dH 20°; dKH 14-24°; рН понад 8,5; Т 21-24°C.
Ідентифікація: Рід Торіхтіс — Thorichthys helleri, pasionis, socolofi.
Cichlasoma hybr. “Flower Ногn” — “Флауер Горн”.
Thorichthys ellioti, Thorichthys meeki. 
