ЦИХЛІДИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ АМЕРИКИ.
Ряд Окунеподібні ( Perciformes )
Родина Цихлові ( Cichlidae )
Підродина ( Cichlasomatinae )
Продовження…
Рід Amphilophus — Амфілофус.
— Amphilophus citrinellus [Gunther, 1864] — Цитронова або лимонна цихлазома. Синоніми: Cichlasoma citrinellum; Archocentrus, Herichthys, Heros citrinellus; Heros, Cichlasoma basilaris, basilare, granadense; Erythrichthys citrinellum. (Англ- Lemon Cichlid, Midas Cichlid). Мешкає в річкових і озерних біотопах Центральної Америки, в т.ч. Нікарагуанських вулканічних озерах, басейн річки Ріо-Сан-Хуан. 35 см, в акваріумі 17-25 см. Тіло масивне.
Забарвлення варіабельне. Цей вид має багатий спектр різноманітності в кольорі, статурі та утворенні опуклого лоба у самців. Основне забарвлення сріблясто-сіре з вертикальними чорними смугами. Усі риби народжуються чорно-сірими, потім залежно від співвідношення і розподілу клітин-хроматофорів у частини з них забарвлення стає різних відтінків жовтого і червоного кольорів від блідо-золотистого і рожевого до оранжево-червоного (форма “Gold”), решта залишаються буро-сірими.
Можливе також змішане забарвлення – у вигляді сірих плям у “золотої” форми. Через відмирання частини пігментвмісних клітин риба може виглядати ніби злинялою. Є золотисто-жовті та червоно-жовті варіації. Є також низка інших варіацій, в основному за рахунок цілеспрямованої селекції. Дорослі екземпляри світло-жовті до оранжево-жовтих, можуть бути з чорними плямами на боці та плавцях. Непарні плавці бланкватні. Молодь від жовтувато-сірого до темного сіро-блакитного кольору, з 6-7 темними поперечними смугами на боці та з темним плямою по його середині.
Самці більші за самок, з вищим тілом, мають великий жировий наріст на лобі. За зовнішнім виглядом A. citrinellus досить схожі з родинним видом Amphilophus labiatus, особливо молоді особини. Характерними ознаками A. citrinellus є коротший “свиноподібний” рий, на відміну від “лисицеподібного” у A. labiatus, відносно невеликі губи та опуклий лоб. Профіль (особенно у дорослих особин) має поглиблення на рівні очей.
Агресивний, територіальний вид. Для їх утримання потрібні великі акваріуми об’ємом від 200 літрів на одну пару риб. У просторому акваріумі уживчиві з великими, “жорсткими” рибами, але в період нересту можуть бути дуже агресивними, можуть вбити навіть самок. Необхідний просторний акваріум з великою кількістю укриттів (корчі, каміння, печери), які мають бути стійко встановлені на скляному дні. Тримається в середньому і верхньому шарах води.
Ґрунт – дрібна галька або гравій. Риються в ґрунті та виривають разом із корінням рослини, з цієї причини рослини в акваріумі з цихлазомами краще не тримати. Освітлення має бути яскравим. Риби не вимогливі до складу води. Необхідні фільтрація, аерація та щотижневі підміни води. Для досягнення яскраво-червоного забарвлення (замість природного рожевого або оранжевого) риб годують спеціальними каротиновмісними кормами та кормовими добавками. Поїдають равликів, дрібних риб, личинки комах, черв’яків, необхідна підгодівля рослинною їжею.
Дозрівають у 10-14 місяців. Одна з проблем утворення пари полягає в тому, що самці нерідко стають ставозрілими раніше, ніж самки, і, не досягнувши взаємності, вбивають їх. Риби відкладають ікру на субстрат. У природи риби годують новонароджених мальків шкірним секретом, що з’являється у них на боках до моменту вилуплення і початку вільного плавання молоді. Деякі пари роблять це і в акваріумних умовах. Батьки можуть доглядати за молоддю до 4 місяців. У період догляду батьки мають малькову смугастість. Тривалість життя до 15 років. dH 5-25°; рН 6,8-7,8; Т 24-27°C.
— Amphilophus labiatus [Guenther, 1864] — Губаста цихлазома, Червоний диявол. Синоніми: Cichlasoma labiatum, lobochilus, dorsatum, froebeli, erythraeum; Herichthys, Heros labiatus, lobochilus; Amphilophus erythraeus, froebelii. (Англ- Large Lipped Cichlid, Red Devil Cichlid). Уругвай, Нікарагуа, Бразилія, озера Нікарагуа і Манагуа. В акваріумі 17-25 см. Дикі риби мають досить непримітний сірий колір, у деяких є помаранчеві чи червоні відтінки. Гібридизація в хобі досягла такого ступеня, що важко знайти чистокровних риб.
Є колірні форми: буро-сірі з темними плямами і без них, білі, сірі, а також різних відтінків жовтого, оранжевого і червоного кольорів від блідо-золотистого і рожевого до оранжево-червоного. Прикрашена чорними плямами, а головне м’ясистими губами – ці губи, що виступають уперед, ніби надуті, відрізняють виловлених у природних водоймах особин.
Зрілі самці, як правило, більші і стрункіші за самок, мають більш видовищний потиличний горб на бурштиново-жовтій голові, з чорною вертикальною смугою, що проходить через око. Ці горби розвиваються тільки під час сезону розмноження в природі, але в акваріумах багато екземплярів мають величезну шишку постійно. На боках блискучі перлинки синіх плям. Яскраві сині крапки прикрашають голову, спинний і хвостовий плавники прикрашені яскравими синіми і червоними смугами.
У самця кінці спинного і анального плавців подовжені. Самки набагато менші, майже в 2 рази, і менш яскраві, з широкими чорними вертикальними смугами на світло-коричневому тлі. Великі чорні округлі плями в середній частині тіла. У них спинний плавець короткий і округлий лише з натяком на червоний і синій колір. Молодь сіро-жовта з темними крапками. Молодих A. labiatus і A. citrinellus важко відрізнити. Одна з колірних варіацій отримала самостійний науковий опис і, за дивовижне червоне в чорних плямах забарвлення її називають – Червоний диявол.
Агресивний, територіальний вид. Утримання більше одного самця в будь-якому акваріумі неможливе, незалежно від їх розміру. У самок є ієрархія з домінуючою самкою, яка виганяє інших з невеликої зайнятої території. Якщо самка не готова для нересту, то вона може дати серйозну відсіч самцю. Самці, як правило, не виділяють територію. Необхідний просторний акваріум з великою кількістю укриттів, забезпечивши візуальні бар’єри, (каміння, печери, великі вазони) якомога більше, які повинні бути стійкими, вони намагатимуться рухати їх у будь-якому разі.
Ви можете спробувати закріпити пластикові рослини камінням, але не очікуйте, що вони залишатимуться там довго. Нагрівачі та будь-яке інше обладнання краще приховати за скелястими структурами і використовувати дуже сильні присоски на будь-яких трубопроводах. Сам фільтр повинен бути великим і ефективним для очищення маси біологічних відходів, вироблених цією жадібною, брудною рибою. Важка кришка необхідна для запобігання вистрибуванню з акваріума в момент збудження, яких буде багато.
Тримається в середньому і нижньому шарах води. У просторому акваріумі уживаються з іншими великими цихлідами. Менших риб розглядають як корм. Ґрунт – галька або гравій. Щодня великі кількості субстрату переміщатимуться акваріумом. Необхідні аерація, фільтрація та великі підміни води. Намагатиметься з’їсти все, що може виглядати їстівним. Незважаючи на свою масивну голову і великі щелепи, їм важко їсти великі шматки їжі, тому треба подрібнювати шматки мідії або дощових черв’яків.
Для досягнення інтенсивного червоного забарвлення риб годують спеціальними кормами (“Astacolor”, “Red Parrot”) або солодким перцем-паприкою разом з артемією. Розведення дуже складне, оскільки самці забивають самок при підсадженні їх в акваріум. Ікру відкладають на заздалегідь підготовлений субстрат (квітковий горщик, плаский камінь), що знаходиться в важкодоступних місцях для інших видів риб. Батьки охороняють кладку, а потім і молодь. dH 5-30°; рН 6,0-8,0; Т 24-26°С.
Ідентифікація: Губаста цихлазома — Amphilophus labiatus.
Amphilophus robertsoni, sagittae, xiloaensis, zaliosus.
Amphilophus longimanus, Amphilophus macracanthus, Amphilophus nourissati. 
