ЦИХЛІДИ ПІВДЕННОЇ АМЕРИКИ.
Ряд Окунеподібні ( Perciformes )
Родина Цихлові ( Cichlidae )
Підродина ( Cichlasomatinae )
Рід Andinoacara — Андиноакара.
— Andinoacara rivulatus [Gunther, 1859] — Смарагдова, бірюзова, або малахітова акара, зелений терор. Синоніми: Aequidens azurifer, Aequidens, Chromis rivulatus, rivulata, Acara rivulata, aequinoctialis. (Англ.: Gold Saum, Gold Sum Cichlid, Green Terror Factoids, Silver Saum, White Saum). У природі вони мешкають в Еквадорі та на північному заході Перу. 18-22 см. Досить масивна рибка з високим тілом. Зустрічається в кількох варіантах забарвлення.
Коричневата з сріблясто-зеленими луісками. Кожна лусочка темно-зеленого кольору, разом вони утворюють вигнуті смужки вздовж тіла. Задня частина тіла з оливково-зеленим відтінком, особливо у верхній частині, тоді як боки світліші. До чотирьох золотистих поперечних смуг проходять по тілу. На рилі та зябрових кришках блискучі хвилясті перламутрово-бірюзові лінії і точки. Чорна пляма неправильної форми в центрі корпусу вище бічної лінії. Нижня половина тіла розовата або коричневата.
Плавці з синіми або зеленими плямами. Спинний та хвостовий плавець з білою або помаранчевою облямівкою, елітні особини розвивають яскраво-червону окантовку. У самця спинний та анальний плавці подовжені й загострені, в період розмноження мають потиличний горб. Анальний плавець синій. Хвостовий плавець округлий. Самки часто темніші з зеленими анальними плавцями і дрібніші за самців, плавці короткі. Шлюбне забарвлення бірюзових акар стає ще ошатнішим. Блакитні розводи набувають неонового свічення.
Колірна варіація із срібним облямуванням хвостового та спинного плавців бере свій початок із західної частини Перу. Риби дуже красиві, але агресивні. Риби з помаранчевим облямуванням хвоста і задньої частини спинного плавця походять з Еквадору. Вони відрізняються досить спокійним характером і непогано уживаються в одному акваріумі з іншими великими рибами, зокрема і цихлідами. Красиві кольори у риб розвиваються тільки після дозрівання. Молодь завжди кольору засмаги з сріблясто-блакитними крапинками. Якщо кольори вашої дорослої риби починають бліднути, то, швидше за все, щось не так з якістю води в акваріумі.
— A. rivulatus “Goldsaum” – Забарвлення сріблясте з бірюзовим відливом, у підлітків і самок сіро-сріблясте. На рилі та зябрових кришках хвилясті неонові перламутрово-бірюзові лінії. У центрі корпусу темна пляма неправильної форми. У добре забарвлених особин спинний і хвостовий плавці з широким помаранчевим або темно-жовтим кантом. У погано забарвлених екземплярів кант може бути блідо-жовтого або навіть білого кольору.
Вони непогано уживаються в одному великому акваріумі тільки з іншими співрозмірними великими рибами і сомами, в тому числі й агресивними цихлідами. Можна підсаджувати великих зграйних риб. Зазвичай вони бувають менш агресивні, ніж рівні за розміром цихліди. Хоча, як і у більшості інших цихлід, характер у цих риб дуже індивідуальний. Серед них зустрічаються як запеклі задираки, так і досить мирні риби. Утримувати краще парою в акваріумі від 150 літрів. Самок не повинно бути більше, ніж самців, інакше вони стають агресивними. Риби дуже красиві, але агресивні і за це отримали свою американську назву — зелений терор.
Необхідний просторний акваріум з великою кількістю укриттів, які повинні бути стійкими та надійно закріпленими, оскільки риби риють нори. Залишайте великий відкритий майданчик для плавання. Масивний плаский камінь бажано розташувати на відкритому просторі в центрі акваріума. Його риби, зазвичай, вибирають як нерестовий субстрат. Необхідні рослини з потужною кореневою системою, оскільки риби люблять копати ґрунт, висмикувати рослини і пошкоджувати коріння, краще використовувати надійно закріплену синтетичну флору.
Ґрунт краще всього взяти сипучий окатанний, оскільки риби копають і можуть завдати собі пошкоджень його гострими гранями. Замість каменів краще використовувати великі корчі, закріплені на склі дна. Усі декоративні елементи та обладнання мають бути стійкими або надійно закріпленими. До умов утримання не особливо вимогливі і можуть жити в широкому діапазоні температур, жорсткості та pH, проте їм потрібні фільтрація, аерація і щотижневі підміни води. Вода має бути злегка кислуватою до нейтральної. Чутливі до старої води. Переважний живий корм великих розмірів: мотиль, дощові черв’яки, дрібна рибка. Можна давати сухий, сублімований або заморожений.
Дозрівають у 9-12 місяців при довжині близько 10 см. Пара формується досить легко, випадковим підбором партнерів, тому купувати майбутніх виробників можна вже зрілого віку. Через агресивність краще їм виділити окремий акваріум. Самка і самец вибирають відповідний для кладки плоский предмет і починають його чистити. За відсутності відповідного каменю чи гірки, риби можуть розчистити від ґрунту ділянку дна і метати ікру прямо на донне скло. Обидва батьки доглядають за ікрою. Самка обмахує кладку плавцями, самець охороняє територію від непроханих гостей. У цей час він стає агресивним, атакує будь-які рухомі об’єкти, риб, сачок, руку. dH до 15°; рН 6,5-7,8; Т 21-25°С.
— Andinoacara sapayensis [Regan, 1903] — Еквіденс сапайо. Синонім: Acara, Aequidens sapayensis. (Англ.: Gold Acara). Колумбія, Еквадор. 20 см. Горизонтальні смуги по всій верхній частині. Вертикальні смуги мають слабкий чорний колір і малопомітні. Мають сині лінії на щоках і блідо-сині губи. Самці більші за самок і мають більш гострий спинний та анальний плавець. Дуже схожі на Andinoacara pulcher, але у них горизонтальні ряди золотих точок замість бланкватих точок.
Мають помірний темперамент для цихлід. У період розмноження агресивні, займають територію, куди нікого не підпускають. Жорсткість води не важлива, рН близько 7. Годують усіма акваріумними кормами, але переважно живими та замороженими. Ікру відкладають на вертикальну поверхню.
— Andinoacara stalsbergi [Musilova, Schindler & Staeck, 2009] – Андинокара cтальсберга, смарагдова, бірюзова, малахітова. (Англ.: Silverseam Cichlid). Захід Перу. 11-15 см. Забарвлення — сіро-зелене, нижня частина тіла з бірюзовим відливом. На боці посередині темна пляма неправильної форми. На рилі хвилясті перламутрово-бірюзові лінії, низ зябрових кришок смарагдово-бірюзового кольору. Лусочки без крапу, в «сітчастому» обрамленні. Спинний та хвостовий плавці з біло-сріблястим кантом. У дорослих самців розвивається потиличний горб.
Агресивний вид, у т.ч. і до самок. Для них та інших риб необхідна достатня кількість укриттів. До хімічних параметрів води риби не вимогливі, легко витримують короткочасні зниження температури нижче 18°С. Живиться живим кормом, у т.ч. дрібною рибою. рН 8,2; Т 18-22°С.
Ідентифікація: Рід Andinoacara — Andinoacara rivulatus, sapayensis, stalsbergi.
Australoheros facetus, Australoheros scitulus, Australoheros tembe.
Andinoacara biseriatus, Andinoacara coeruleopunctatus, Andinoacara pulcher. 
