Рід Symphysodon

ЦИХЛІДИ ПІВДЕННОЇ АМЕРИКИ.

Ряд Окунеподібні ( Perciformes )

Родина Цихлові ( Cichlidae )

Підродина ( Cichlasomatinae )

Рід Symphysodon — Симфізодон, або дискус.

Дискуси — мешканці світлих, білих і рідше чорних вод тропічних районів Південної Америки. Місця їх проживання — річки Пурус, Тапажос, Ріу-Негру, Ріу-Урубу. Зустрічаються вони також в Амазонці та в деяких озерах. Місця проживання дискусів характеризуються масою різноманітних видів дерев і чагарників, майже цілий рік занурених у воду, глибина якої зазвичай досягає 1-3 м. Тут є ізобілля лабіринтів з коренів і гілок, стрімкі, підмиті водою береги з безліччю затишних куточків, захищених гілками кущів, що нависають над водою, та кронами дерев. Температура коливається від 24 до 32°С залежно від місця проживання та пори року. Час нересту припадає на січень-квітень, коли вода, що прибуває від тропічних злив, затоплює прибережні чагарники та дерева.

Забарвлення дискусів непостійне і залежить від складу води, їжі та температури. Самці трохи крупніші, відрізняються більш опуклим лобом і ширшими черевними плавцями. У самок край анального плавця має виїмку, в той час як у самців він більш опуклий і прямий. Самки забарвлені менш яскраво, в їхньому забарвленні більше жовтуватих тонів.

Дозрівають у 12-18 місяців. Утворюють постійні пари. Примусовий підбір виробників приречений на невдачу. Ромножуються в тому ж акваріумі, де і утримуються. Самки всіх дискусів мечуть ікру на попередньо очищений вертикальний субстрат. Молодь вилуплюється з личинок і прикріплюється клейкими нитками до голови, боків і плавців батьків. Перші дні після вилуплення мальки живляться особливим епітеліальним секретом, який з клюють зі шкіри батьків, пізніше — дрібним зоопланктоном. Усі види та підвиди дискусів легко схрещуються між собою, даючи нові колірні варіації.

Останнім часом дискуси стали об’єктом селекційної роботи. Так, фірма “Discus-Center-Royal” (ФРН) пропонує любителям близько 20 колірних варіацій, з яких понад половина виведені людиною, такі прекрасні різновиди, як королівський блакитний (Royal Blue) та американський зелений (Wattey Turquoise). Серед них туркіси Ваттлея (бірюзові), димчасто-блакитні Мака, кобальтові дискуси Бінга, діамантово-бірюзові Шультена, червоні Шмідта-Фокке, діамантовий туркіс, червоний туркіс, дракон, голубина кров, червоний Шілінгманна, рівномірно-червоний (Solid Red) та ін. У результаті тривалого близькорідственного розведення, а також за відсутності цілеспрямованого відбору і підбору виробників забарвлення у дискусів тьмяніє, потомство стає нежиттєздатним.

1) Symphysodon discus discus; 2) Symphysodon aequifasciatus aequifasciatus; 3) Symphysodon aequifasciatus axelrodi; 4) Symphysodon aequifasciatus haraldi.

Розрізняють два види і кілька їхніх підвидів: — Symphysodon discus, який у своїй номінальній формі Symphysodon discus discus зустрічається в Ріу-Негру; — його підвид Symphysodon discus willischwartzi, який був виявлений на південь від Амазонки. Другий відомий в акваріумістиці вид — восьмисмуговий, рівносмуговий дискус (Symphysodon aequifasciatus). Крім вихідної форми відомі підвиди, так що всі три форми називаються: — Symphysodon aequifasciatus aequifasciatus, — Symphysodon aequifasciatus axelrodi, — Symphysodon aequifasciatus haraldi. Назви селекційних форм такі: — Зелений дискус, — Коричневий дискус, — Блакитний дискус.

— Symphysodon discus discus [Heckel, 1840] — Справжній дискус Хекеля, помпадур. Центральна Амазонка — від Манауса до Тефе, р. Ксінгу, Ріо-Негро. Показники висоти і довжини дорослих особин приблизно рівні і становлять 15-25 см. Тіло високе, в профіль округле, з боків сплющене. Основне забарвлення від фіолетово-сірого до жовто-коричневого і блідо-блакитного. На плавцях і на голові колір яскравіший. Блакитні лінії покривають потилицю, зяброву кришку, лоб і щоки. Колір очей у нього найчастіше бурштиновий або жовтий, червоний колір очей у цього виду дискусів — рідкість.

Починаючись позаду зябрової кришки, через усе тулуб аж до кореня хвостового плавця йдуть 9 темно-коричневих до чорнуватих або бірюзових хвилястих поперечних смуг, з яких інтенсивніше за інші забарвлені 1, 5 і 9. Типовою видовою ознакою є широка чорна смуга посередині тіла — таким чином, дискуса Хекеля можна визначити легко. Смуги частково переходять на анальний і спинний плавці. Спинний і анальний плавці округлої форми, обрамляють тіло майже по всій окружності. Дуже складні в утриманні, мають високі вимоги до якості води і дуже швидко реагують на будь-яку її зміну.

Відомий підвид — S. discus willischwartzi (Burgess, 1981) — Дискус Віллішвартца. Ще цей вид називають Синьоголовим Хекелем. Він характеризується більш яскравими зеленими смугами на голові. Присутня й явна п’ята смуга. Ріка Абакаксис, притока р. Мадейра (Бразилія). 25 см. Утворює три варіанти забарвлення:

1) Основний колір бордовий, тіло і плавці покриті блакитними смугами з 1-2 синьо-чорними вертикальними штрихами;

2) Основний колір сріблясто-бежевий, тіло і плавці поцятковані зигзагоподібними блакитними лініями з 1-2 поперечними темними смугами;

3) Альбіносна форма. Основний колір світло-оранжевий з вкрапленнями блакитно-червоних рисочок по плавцях. Очі червоні.

— Symphysodon aequifasciatus [Pellegrin, 1903] — Восьмисмуговий, рівносмуговий дискус. “Tefe”. Середня течія Амазонки. 25 см. Основний колір у цього дискуса зеленувато-коричневий з дев’ятьма поперечними смугами, які приблизно однакові. На голові і на плавцях чітко видно зеленувато-сині смуги. Можливі також зеленувато-сині смуги по всьому тілу. Колір очей у цього виду жовтий, бурштиновий або червоний. Утворює три локальні підвиди.

— Symphysodon aequifasciatus aequifasciatus [Pellegrin, 1903] — Зелений дискус. Бразилія, р. Салімоес, Укаялі. 15-30 см. Основне забарвлення темне, блакитно-зелене. З 9 темно-коричневих поперечних смуг 8 забарвлені однаково інтенсивно. Остання смуга на корені хвоста забарвлена майже в чорний колір. Багато екземплярів мають тіло, усипане численними крапками від жовтого до червоного кольору, що згущуються на анальному плавці.

Часто тіло зелених дискусів від 3-ї і 4-ї вертикальної смуги до хвоста має суцільний світло-зеленуватий фон. Анальний і спинний плавці біля основи чорно-блакитні. Світінні блакитні смуги проходять через лоб, основи анального і спинного плавців, не доходячи до середини тіла. Утворює кілька варіантів забарвлення:

1) Основний колір оранжевий, анальний плавець зелений. Тіло і плавці поцятковані смарагдовими лініями і вишнево-червоними крапками. Має 8-9 темних поперечних смуг;

2) Основний колір бордовий, анальний плавець — зелений із зигзагоподібними зелено-блакитними лініями. Має 9 поперечних смуг;

3) Основний колір кобальтово-блакитний, зяброві кришки візерунчасті з вишневими лініями, очі червоні;

4) Основний колір сріблястий із зеленуватим відливом, по голові і плавцях розкидані дрібні червоні крапки, очі червоні.

— Symphysodon aequifasciatus axelrodi [Schultz, 1960] — Коричневий дискус. Бразильська частина басейну Амазонки, Ріу-Урубу. 10-20 см. У коричневого дискуса блакитних смуг взагалі немає. Основне забарвлення світле, жовто-коричневе до темно-коричневого. На голові, черевних і верхніх плавцях видно слабкі, дуже красиві сині поздовжні смуги. Колір очей найчастіше червоний, проте існують і жовтоокі дискуси. У нього також дев’ять смуг поперек тіла, а смуга, що проходить поперек очей, дуже виразна. З 9 темних поперечних смуг перша і остання виступають особливо чітко. Усі смуги сильно змінюють інтенсивність свого забарвлення.

М’яка частина спинного і основа анального плавців із широкою смугою темного червоно-коричневого до чорнуватого кольору. Зовнішня частина цих плавців, а також черевні плавці рожево-червоні. Лоб, потилицю, зяброву кришку і область темної смуги на анальному і спинному плавцях покривають переливаються блакитним кольором лінії і плями. Цей дискус найпоширеніший, дешевший за інших і менш вимогливий у розведенні, тому його часто рекомендують початківцям. Утворює кілька варіантів забарвлення:

1) Основний колір жовто-оранжевий, по лобу, зябрових кришках, верхній частині спинки, анальному і черевних плавцях проходять блакитно-зелені смуги; крім того, на тілі є 7-9 поперечних темно-коричневих штрихів. Червона пігментація у коричневого дискуса з’являється у зв’язку з вітамінними та гормональними добавками;

2) Основний колір коричневий, верхня частина спинного, нижня частина анального, черевні плавці, лоб і зяброві кришки покреслені блакитно-зеленими зигзагоподібними лініями. По тілу проходять 6-7 нерельєфних темних смуг;

3) Основний колір сіро-жовтий. По спинному, анальному, черевних плавцях, лобу і зябрових кришках проходять блакитно-зелені рисочки та 8-9 вертикальних смуг.

— Symphysodon aequifasciatus haraldi [Schultz, I960] — Блакитний, синій дискус. Західна Бразилія, р. Пурус, Ріо-Негро та прилеглі водойми. 20 см. Основний фон тіла коричневий, спинка темніша. Колір очей у них — яскраво-червоний. Уся поверхня рибки (крім грудей і середини корпусу) блищить сріблясто-блакитним кольором, цей ефект створюють численні переливчасті лінії (на тілі дискуса 9 хвилястих ліній блакитного кольору). Як правило, на тілі можна бачити лише першу та останню лінії, але бувають випадки, коли всі вони дуже насичені. Блакитний дискус має на спині між 3 і 5 вертикальними чорними смугами блакитні штрихи, які вужчі за фону.

Анальний і спинний плавці довгі, кінці черевного подовжені. Черевні плавці алі. Спинний і анальний плавці темно-пурпурові, зовнішня частина ніжно-жовта. Сині дискуси з виключно синіми смугами називаються “Blue Royal” і вважаються найкрасивішою дикою формою дискуса. Відомо кілька варіантів забарвлення:

1) Основний колір коричневий. Третя частина тулуба зверху і знизу покрита блакитними штрихами. По тілу проходять 7-9 поперечних темних смуг;

2) Королівська форма (Thai Red Royal Blue Discus). Основний колір червоно-коричневий, по тілу і плавцях розкидані іскристі блакитні смуги. Має 8-9 нерельєфних темних смуг.

Утримання та догляд за дискусами.

Утримання скалярій в акваріумі.

This entry was posted in Cichlidae Південної Америки. Bookmark the permalink.