Умови утримання прісноводних раків
Він може довго жити в холодноводному акваріумі, але вимагає гарного догляду. Для раків потрібен досить просторовий акваріум із чисто промитою галькою та укриттями з каменів. Для нормального росту та розвитку на кожного рака завдовжки понад 5 см має припадати щонайменше 15 літрів води. Думка про те, що всі декоративні раки родом із тропіків, помилкова. Багато з них мешкають лише в субтропіках, віддають перевагу прохолоді та звичні до сезонних змін клімату.
Тому при вилові диких особин для їх подальшого утримання та розведення слід подумати про те, що тварини не повинні цілий рік утримуватися за однієї й тієї самої температури. А от окультурені тварини, яких упродовж багатьох поколінь розводять в акваріумах, із часом втрачають прив’язку до природних ритмів і без проблем розмножуються навіть за постійно підвищених температур.
Оптимальні умови при утриманні раків: жорсткість води 8-12°, температура 23-25°C. Звісно, при підвищенні температури обмін речовин у ракоподібних посилюється, а також скорочується інтервал між линяннями. На жаль, це їм укорочує життя. За деяким винятком, річкові раки походять із холодних, багатих на кисень водойм. Утримання за кімнатної температури з її нічним зниженням не матиме на них жодного негативного впливу.
Забарвлення раків переважно зумовлене каротиноїдами, головним чином астаксантином. Сполучаючись із білками, він утворює пігменти синюватого та буруватого кольорів. За високої температури ці сполуки руйнуються, і астаксантин виділяється у вільному вигляді, проявляючи свій первинний червоний колір. Тому варені раки, як і креветки, стають червоними.
Для переважної кількості ракоподібних рекомендується підтримувати у воді значення рН від 6,5 до 7,5. У воді з кисвою реакцією вони, як правило, не живуть. Не виносять раки й підвищення кислотності, бо в кислій воді мало кальцію, який необхідний для побудови панцира. Той факт, що цим безхребетним доводиться забирати з води речовини, що утворюють жорсткість, аби побудувати свій панцир, говорить сам за себе. У принципі, цей процес відбувається і в м’якій воді, але найкраще у воді середньої жорсткості (карбонатна жорсткість від 5 до 10°dKH).
В акваріумах із карликовими річковими раками важливу роль відіграють і водні рослини. Якщо посаджені лише плавучі рослини, мох та рослини-епіфіти, наприклад, яванська папороть, донний субстрат відіграє другорядну роль. Але якщо в акваріум висаджуються кореневі рослини, то як ґрунт найкраще придбати ретельно промитий дрібний кварцовий гравій. Галька з пластмасовою оболонкою може створити проблеми. Час від часу в новому акваріумі з кольоровою галькою гинуть раки та креветки. Можливими причинами є пом’якшувачі або інші домішки. В акваріумі необхідна аерація. Рекомендується влаштувати продування і фільтрування води в акваріумі.
Ракоподібні у прісноводному акваріумі дуже чутливі до вмісту міді, аміаку та його похідних (нітритів і нітратів). Присутність міді або аміаку, а також досягнення певних концентрацій нітритів і нітратів призводить до масової загибелі раків. Певні концентрації міді або нітритів в акваріумі, які спокійно можуть перенести рибки, можуть виявитися фатальними для раків. Для ракоподібних узагалі присутність цих речовин у воді акваріума має звестися до нуля.
Якщо скупчення аміаку у воді акваріума – це швидка і вірна загибель ракоподібних, то нітрити поступово, але незворотно вносять збої в процес насичення крові безхребетних киснем. За перенесення молекул кисню в організмі безхребетних відповідає гемоціанін (аналогічно гемоглобіну у хребетних). При вступі гемоціаніну в реакцію з нітритами порушується процес газообміну, організм ракоподібних недоотримує кисень, у результаті чого вони вмирають від кисневого голодування. Нітрати, що утворюються з нітритів, є найменш токсичними для ракоподібної живності. Контролювати вміст аміаку, нітритів і нітратів допоможуть спеціальні тести.
Мідь для ракоподібних – ще сильніша отрута, ніж нітрити. І якщо деякі хвороби акваріумних рибок лікуються за допомогою міді, то для креветок і раків – це безпрограшний квиток у світ інший. Мідь потрапляє в акваріум також разом із водою з мідбовмісного водопроводу. При мідному отруєнні робота внутрішніх органів порушується, накопичуються продукти метаболізму, що призводить до неминучої загибелі. Вміст міді в акваріумі допоможуть визначити відповідні тести.
Нітрити – це продукт біологічної переробки органічних і азотовмісних субстанцій типу залишків корму і продуктів життєдіяльності риб та безхребетних. В уже “дозрілому” акваріумі численні бактерії швидко перетворюють нітрити на куди безпечніші нітрати, а от у новому акваріумі справа обстоїть інакше. Бактерій-нітрифікаторів тут поки що мало, а тому відбувається лавиноподібне накопичення нітритів – так званий нітритний пік. Нітрити пригнічують газообмінні процеси в зябрах, а точніше, в тонких зябрових пелюстках. Через зябра нітрити потрапляють у кров риб і блокують гемоглобін, що відповідає за перенесення кисню. Газообмін порушується, і настає загибель від задухи.
Утримання прісноводних раків в акваріумі.
Будова тіла прісноводних раків. 
