Рід Marisa

Тип — Mollusca.

Клас — Gastropoda.

Надродина — Ampullarioidea.

Родина — Ampullariidae.

Рід — Marisa.

— Marisa cornuarietis [Linnaeus, 1758] — Мариза, гігантська котушка. Родина Ampullariidae. “Giant Ramshorn snail”, “Colombian Ramshorn”, “Marise Aplatie”, “Goldenhorn Marissa”, “Striped Ramshorn snail”. Синоніми: Ampullaria cornuarietis, Marisa chiquitensis. Проживає в субтропічному і тропічному кліматі Бразилії, Гондурасу, Венесуели, Панами, а також у Флориді й Техасі. Незважаючи на зовнішню привабливість, ці равлики не так уже й часто зустрічаються в домашніх декоративних акваріумах. Причиною тому є певні складнощі в їхньому розмноженні.

Мушля у молюсків має форму диска, пласкозакручена, 3,5-4 оберти, 4-6 см у діаметрі, шириною до 2 см, від сірувато-жовтуватого до оранжево-коричневого кольорів із 3-7 контрастними поздовжтніми смужками різної ширини. Різко виражені лінії росту (поперечні смужки) на дорослих мушлях поруч з отвором. У молодих равликів є виступ, що надає їм сфероидальної форми.

Мушля від темно-жовтого до коричневатого фонового з темно-коричневими або навіть чорними спіральними смужками. Від 3 до 6 темних спіральних смужок розташовуються не на завитках мушлі, а головним чином по центру. Як результат цього нерівномірно-смугастого малюнка, у цих равликів часто жовто-чорні боки. Різновид — M. cornuarietis “Gold”, є формою з повністю жовтою мушлею.

Тіло від жовтого до світло-сірого, з темними пігментними плямами по всьому тілу. Має дихальний сифон, хоча й коротший, ніж у ампулярій. Також володіє зябрами, які дозволяють їй вижити в бідній на кисень воді, не вдаючись до використання сифона. На довгих і струнких щупальцях розташовані очі. Вона має тонку кришку, яка може повністю замикати мушлю.

У молоді мариз є жовтий візерунок по краю ногами, який відсутній у дорослих особин, такий самий, як у жовтих ампулярій. Стать зовні можна відрізнити за формою корпусу та кришкою. У самця обертання більш вигнуте і кришка кругліша, ніж у самиці. Статевий диморфізм проявляється і в забарвленні нога. У самця вона вкрита рідкісними коричневими плямами, у самиці на нозі крап частий, чорного кольору.

Рекомендуються 10 літрів на 1 особину. Вони мирні, можна утримувати в групою, хоча можуть поїдати маленьких равликів без кришечок, таких як Planorbis, Physas або Limneas. Дуже активні і вдень, і вночі, постійно перебуваючи в пошуках будь-якої їжі. Не страждають від самотності, не змінюють правил повсякденного життя, можна утримувати в одному екземплярі або в невеликій групі.

Пересувається мариза доволі швидко. Якщо на поверхню води насипати сухий корм, равлик легко піднімається нагору і вправно розправляється з ним. Утворивши лійку з підошви ногами, вона затягує корм у рот. Поїдає мариза і бактеріальну плівку.

У м’якій, позбавленій карбонатів воді мушля молюсків руйнується. Некомфортно ці безхребетні почуваються й у воді з pH нижче 6,0-6,5. Вони здатні вижити в солонуватій воді, але не розмножуються за цих умов. Всеїдні й дуже прожерливі, харчуються вони постійно. Основу раціону становлять водорості (зокрема й нитчатка), бактеріальний наліт, не з’їдені іншими мешканцями акваріума частинки корму.

Голодні равлики із задоволенням ласують ніжною молодою листям довгостебелок. Цей равлик може поїдати не лише ніжні, а й доволі жорсткі листки рослин. Навіть маленькі особини легко проробляють у них дірки. Тому маризу не можна утримувати в акваріумі з цінними рослинами. Щоб не страждали декоративні рослини, мариз рекомендується підгодовувати будь-якими стандартними акваріумними сумішами, насамперед пластівцями.

Дуже плідна, що робить її придатною кормовою равликом. Різностатеві. Самиця відкладає 100-200 ікринок нижче поверхні води на жорсткі стебла або листки рослин, гніздо з ікрою завдовжки приблизно 10 см. Кладка з дрібних білих ікринок оповита прозорою желеподібною субстанцією. За постійної температури води 26°С молоді равлики з’являються протягом 10 днів. Живуть максимум до 5 років. T 22-25°; pH 7,0-8,0; dH 10-25°.

— Marisa rotula [Mousson, 1869] — Мариза круглорота. Родина Ampullariidae. Стоячі водойми (болота, ставки) Європи та Передньої Азії. Мушля равлика має форму диска, міцна, з товстими стінками коричневого кольору, завитки мушлі розташовані тільки з одного боку. Середня кількість обертів від 4 до 5, з подальшим швидким потовщенням кожного наступного витка. Шов мушлі добре прокреслений з двох боків.

У діаметрі мушля може доходити до 35 міліметрів, а у висоту — до 10 міліметрів. У цього виду сильно розвинені щупальця, що мають таке ж забарвлення, як і в усього тіла равлика — червонувато-сіре. Воду надає перевагу збагаченій кальцієм, що сприяє утворенню міцної мушлі, при нестачі кальцію мушля акваріумного равлика стає більш крихкою. Харчується донними відкладеннями.

Theodoxus danubialis, fluviatilis.

Anentome helena. Равлик Хелена хижа.

This entry was posted in Безхребетні. Bookmark the permalink.