Тип — Arthropoda.
Підтип — Crustacea.
Клас — Malacostraca.
Ряд — Decapoda.
Надродина — Atyoidea
Родина — Atyidae.
Рід Неокардина — Neocaridina.
Про креветку “Red Cherry shrimp”.
Про забарвлення: Забарвлення вишень мінливе і залежить від безлічі факторів. Це годування, спектр і потужність світла, наявність в акваріумі укриттів із рослинності, потенційної загрози, вік, температура тощо. Дуже впливає на насиченість забарвлення креветок колір довкілля, зокрема ґрунту — на темному ґрунті вони виглядають дуже забарвленими. При утриманні вишень в акваріумі зі світлим ґрунтом вони втрачають у забарвленні. Ймовірно, ця різниця в кольорі й відіграє головну роль у кольорі адаптованих креветок — при накладенні червоного на прозорий виходить яскраво-червоний, а при накладенні червоного кольору на синій — темно- (брудно-) червоний.
До досягнення сантиметрового розміру самка вишні може бути зовсім не яскравою, але потім починає швидко набирати колір, особливо після відкладання ікри на плеоподи. У загальному акваріумі з рибами креветки ростуть швидше, яскравіше забарвлені і розмножуються швидше, ніж в окремому креветочнику. У загальному акваріумі дрібні риби зазвичай не чіпають креветок, що сидять у заростях, бо це марно, все одно не спіймають, тому поступово втрачають до них інтерес. Для підтримання в популяції яскравого забарвлення необхідно здійснювати відбір. При транспортуванні від стресу тимчасово втрачають забарвлення. При стресі креветки втрачають червоний колір, стаючи практично прозорими.
Статеві відмінності: Самок від самців відрізнити досить просто: чоловічі особини моторні, дрібніші і менш забарвлені. Точніше, у самців забарвлені смужки на спині, боках і трохи крапу по корпусу. Часто можна спостерігати, як під час пожвавлення в креветочнику самці плавають і повзають у всіх шарах води, самки в цей час воліють чинно пересуватися по дну або поверхні рослин. Самки відрізняються ширшим черевцем, щоправда, це помітно тільки після першого виношування ікри, яке відбувається у віці приблизно 4 місяців.
Облаштування креточника: Вишні досить невибагливі в утриманні, задовольняються невеликими об’ємами. В умовах 20-літрового креточника чудово почуваються 
, живуть і розмножуються близько півсотні особин. За такої щільної посадки популяції за ними приємно спостерігати — весь час щось відбувається. Акваріум густо засаджений рослинами з ерліфт-фільтром. Комфортно почуваються за наявності в акваріумі заростей яванського моху, достатку плаваючих на поверхні рослин. Коріч, виділяючи гумінові кислоти, також сприяє яскравішому забарвленню. Крім цього, креветки дуже люблять попастися на корчі, общипуючи обростання. Оптимальна фракція ґрунту — до 10 мм шаром 1-2 см. Освітлення не відіграє принципового значення і лімітується лише рослинами та мохом.
Одне з головних обмежень — рівень аміаку і нітритів, їхній рівень краще тримати мінімальним. Один раз на тиждень міняють 30% води, однак якщо креветки починають плодитися, то цей процес лавиноподібний. При цьому потрібно обирати стратегію: або відсаджувати частину креветок, або збільшувати частоту підмін. Об’єм при цьому краще залишити колишнім, оскільки стрибки в параметрах води можуть негативно позначитися на креветках. Оптимальна температура води — 20-26 градусів. Витримують від 6,5 до 7,5 рН.
Найбільш підходящі для креветок фільтри — це губкові. Ви повинні захистити водозабори, щоб запобігти затягуванню креветок. Обов’язково сифоньте ґрунт у креветочнику! Незважаючи на свої малі розміри, креветки досить багато пакодять. При цьому зливати воду краще не одразу в каналізацію, а у відро. Молодь креветок часто засмоктує шлангом, але вони нормально переносят цю подорож, і після відстоювання бруду має сенс відібрати тонкою трубкою молодняк назад в акваріум.
Будь-яка велика риба лякатиме креветок. Риба, у якої може поміститися креветка в рот, швидше за все, з’їсть цю креветку. Щойно у риби з’явиться асоціація креветок з їжею, так вони швидко вистежать усіх креветок в акваріумі. Якщо ви збираєтеся розводити креветок, то жодної риби в розводні чи в акваріумі не повинно бути, оскільки мальки креветок настільки малі, що неминуче будуть з’їдені навіть найменшими рибами.
Годування: Вишні всеїдні, харчуються всім підряд і поїдають практично будь-який вид запропонованого їм корму. Важко назвати вид корму, від якого вони відмовляються. Їдять усі сухі корми, люблять ошпарені овочі. Чудовою добавкою до раціону слугують роздавлені равлики, біда багатьох акваріумістів, що плодяться з неймовірною швидкістю. Головне — не переборщити з кількістю і вчасно виймати залишки за найменшої ознаки розкладання продуктів. Годування краще зробити один раз на 1-2 дні. Перегодовування є відомою причиною смерті, а також може спричинити проблеми з якістю води. Вони їдять усе, що знаходять, і не звичні до постійного джерела живлення. На десяток вишень цілком вистачить однієї пластини корму розміром з ніготь мізинця 2-3 рази на тиждень. Через місяць порції та частоту годування можна поступово збільшувати. За моїми спостереженнями, десятку вишень у нормально функціонуючому акваріумі достатньо пластини розміром з ніготь великого пальця щодня.
Але навіть якщо креветок не годувати, вони все одно знайдуть що пожувати, об’їдаючи водоростево-бактеріальні обростання, а в разі повного голоду — навіть рослини. Залишившись без корму на 1-2 дні, це не завдає їм шкоди взагалі. Іноді треба не годувати їх пару днів, щоб дозволити креветкам очистити шлунки і водночас зберегти воду чистою. Тож навряд чи Ви побачите голодну смерть креветок, набагато частіше доводиться чути про смерть від аміачного отруєння. Ще вишні можуть гризти деякі водорості, але, на жаль, не такі водорості-паразити, як «борода». Ще однією проблемою під час утримання креветок є мідь. Ліки, що її містять, не повинні застосовуватися в акваріумі з ними. Причому креветки гинуть не одразу, а протягом 1-2 тижнів. Мабуть, причиною цього є порушення в роботі внутрішніх органів, що призводить до накопичення продуктів метаболізму.
Розмноження: Розмноження вишень не становить труднощів, власне кажучи, вони плодяться «самосівом». Якщо брати десяток креветок, у партії обов’язково будуть і самці, і самки. Приблизно у віці двох місяців або після досягнення розміру в один сантиметр у самок починає дозрівати ікра, і на спині під панцирем з’являється «сьодло», колір якого варіюється від жовтого до зеленого. Самки спочатку виношують ікру під панцирем, це добре видно — на спині у самки утворюється світла пляма. Потім ікринки викладаються «під хвіст» і розвиваються ще 2-3 тижні. Самка постійно активно доглядає за ікринками, перетрушує їх. До кінця цього терміну в ікринок починають проглядатися очі — отже, скоро самка скине малят. З ікринки одразу з’являється вишня в мініатюрі — повністю готова до самостійного життя. Знайти новонароджених практично нереально, їхній розмір трохи більше 1 мм, зазвичай вони дуже добре ховаються, особливо за наявності ґрунту та рослин, і часом любителі бачать потомство вже підрослим або помічають новонароджених при сифонці.
Колір креветок більшою мірою залежить від родоводу. Створивши оптимальні умови утримання, можна домогтися максимально можливого забарвлення, але, як то кажуть, вище голови не стрибнеш… Головна помилка полягає в тому, що різні партії купівлі саджають спільно. У результаті в потомстві отримують мікс із сильним розкидом якості забарвлення, а для виділення гарної, яскравої лінії тепер належить кропітка селекційна робота.
Вишнева креветка була виведена штучно, а предки її були прозорими. Так от, без жорсткого відбору за яскравістю забарвлення неконтрольовано розмножувані вишеньки за десяток поколінь (це рік-півтора) втрачають своє забарвлення. Не всі і не одразу, перехід здійснюється за рахунок плавного зменшення інтенсивності пігментації. Тобто в потомстві ще яскравих креветок більша частина стає спершу неяскравою, потім їхні потомки — прозорими з червоно-рожевим крапом, а після вже їхні діти — і зовсім прозорими, з характерними чорними штришками на спинній стороні черевця. Це буває найчастіше у великих зарослих акваріумах, де вся популяція креветок походить від кількох колись запущених особин.
Іншими словами, у процесі постійного близькорідневого схрещування (інбридингу) креветкова популяція вироджується, що веде до повернення у предкову форму. Іноді, правда, в популяції проскакують креветки дуже цікавого забарвлення — від білого до червоно-коричневого і сіро-зеленого, але закріпити його без достатньої кількості схожих особин зазвичай не вдається. Тому при утриманні вишневих креветок необхідний жорсткий контроль і періодичне додавання «свіжої крові» — креветок з інших популяцій. Безглуздо підсаджувати пару-трійку креветок яскравого забарвлення у повний акваріум напівпрозорих — він їх швидко «генетично поглине», і жодного посилення забарвлення не відбудеться. Простіше час від часу виловлювати зайві прозорі креветки за допомогою пастки, а потім підсаджувати яскраві.
Ідентифікація: Червона вишня, Черрі — Neocaridina davidi Red Cherry.
Особливості утримання карликових креветок.
Neocaridina zhangjiajiensis, Neocaridina heteropoda var. Rili. 
