Вплив температури води на рибок

Вплив температури на життя рибок.

Від температури води залежить не тільки розвиток і ріст риб, а й захворюваність, характер прояви і перебіг різних хвороб. При цьому як найнижча, так і надмірно висока для конкретного виду температура води діє на риб негативно. З іншого боку, стійкість риб та інших гідробіонтів до дії порогових температур залежить від їх адаптації до певних температур.

Наприклад, золоті рибки, адаптовані до температури 22°С, витримують підвищення температури тільки до 28°С, а адаптовані до 36°С – навіть до 42°С. Золоті рибки, адаптовані до 2°С, можуть витримувати зимівлю і при 0°С, в той час як окремі екземпляри, звиклі до теплої води, можуть загинути при зниженні температури до 15°С. Тому кращими і вибираємими температурами є ті, при яких риби мешкають в природних для них умовах, а при визначенні несприятливих і летальних для риб температур потрібно враховувати адаптаційну температуру.

Багато риб здатні витримувати короткочасні (але не різкі!) перепади температур. Так, деякі види сомиків виживають при 5°C, караси, даніо-реріо, неони, мечоносці і безпородні гуппі здатні переносити 15°C, породистим гуппі, пециліям і багатьом іншим видам бажано підтримувати хоча б 20°C. Але для деяких видів граничний “холод” все ж досить критичний, – так, з популярних видів, наприклад для скалярій смертельна нижня межа – 22°C.

Встановіть терморегулятор на температуру, при якій повинні жити ваші вихованці. У більшості випадків це 24-26°C Кришка повинна бути забезпечена вбудованим покривним склом. Це необхідно для того, щоб випаровування води було мінімальним, а повітряний простір над водною поверхнею мав таку ж температуру, як вода. Це особливо важливо, якщо ви тримаєте гурамі та інших риб, що мають додаткові дихальні органи, що дозволяють їм дихати атмосферним повітрям.

Температура води має великий вплив на статевий цикл риб. Стимулом до розмноження багатьох видів служить підвищення температури води до нерестових норм даного виду. Як правило, температура нерестилища на 2-3°С вище звичайної температури утримання рибок. Ростити і утримувати рибок в періоди спокою при нерестових температурах небажано, так як це часто негативно позначається на розвитку молодняку і провокує раннє старіння рибок.

Підвищення температури води у більшості риб стимулює нерест. Якщо вода в акваріумі штучно підігрівається, то аерація також необхідна, навіть якщо у великій посудині знаходиться небагато риб, не стільки для насичення води киснем, скільки для її перемішування за допомогою бульбашок повітря, щоб зменшити різкі перепади температури води як по горизонталі, так і по вертикалі.

При зниженій температурі води всі життєві процеси в організмі риб сповільнюються, вони припиняють активно харчуватися, стають малорухомими, захисні функції організму різко знижуються, в результаті чого риби стають більш сприйнятливими до захворювань. При утриманні у воді з пониженою температурою риби погано ростуть і розвиваються, особливо молодь, органи розмноження не продукують зрілі статеві клітини, і риби втрачають здатність до розмноження. Якщо від них і отримують потомство, то мальки часто гинуть.

Переохолодження призводить до простудних захворювань. Характерні ознаки простудного захворювання при утриманні риб при низькій температурі наступні: загальна слабкість, що проявляється в малій рухливості риб; стиснення плавників; поблідніння забарвлення тіла; відмова від корму. Риби тримаються біля рефлектора або у верхніх шарах води біля обігрівача. Знаходячись на одному місці або повільно просуваючись вперед, роблять коливальні рухи всім тілом. Часто окремі ділянки або все тіло покривається сірувато-білим нальотом.

При вирощуванні в умовах підвищеної температури риби рано досягають статевої зрілості, потомство від них виходить занадто слабким і майже не здатним до розмноження. При занадто високій температурі води (28-32°С) у риб посилюється обмін речовин, що призводить до передчасного старіння і загибелі. У таких умовах риби дуже часто не піддаються розведенню. У воді посилюються всі хемобіологічні процеси, а це часто призводить до сумних наслідків: порушується газообмін, збільшується вміст вуглекислого газу, в результаті чого у риб настає кисневе голодування, а потім і загибель.

При значному підвищенні температури води риби знаходяться у верхніх шарах, жадібно заковтуючи атмосферне повітря, намагаються вистрибнути з води. Це пояснюється зниженням вмісту розчиненого у воді кисню, необхідного для дихання. Якщо ця межа порушується, то риба гине або, принаймні, хворіє.

Перегрів риб також дуже небезпечний. Перевищення 36°С є смертельним для більшості видів акваріумних риб, але і 33°С може призвести до помітних неприємностей. Взагалі ж чітко вказувати, які температури небезпечні для риб, а які ні – некоректно. Це залежить від таких факторів, як вміст у воді нітратів і нітритів, органічних речовин, інтенсивності аерації акваріума, ступеня ситості риб.

Гірше за все його переносять добре нагодовані риби. У теплій воді міститься набагато менше кисню, а ситі риби особливо його потребують. А найголовніше, від того, до якої температури води ці риби раніше звикли. Якщо акваріумних риб якого-небудь виду тривалий час утримувати при 21°С, то вони, швидше за все, важко захворіють або загинуть, опинившись у воді з температурою 31°С. У будь-якому випадку підвищення за кілька годин температури води на 4 градуси є більш серйозною небезпекою для риб.

Особливо небезпечно пересаджувати риб з холодної в теплу воду і, навпаки: у першому випадку риби починають безладно метатися по акваріуму і нерідко вистрибують з нього; у другому – у риб настає шоковий стан. Вони повільно плавають на боці або нерухомо лежать на дні акваріума. Рухи зябрових кришок сповільнюються або припиняються зовсім. Дуже часто шоковий стан закінчується загибелью риб. При транспортуванні риб і пересадці їх з одного акваріума в інший необхідно виміряти температуру води в обох посудинах.

Якщо різниця температур більша за 2-3°С, необхідно температуру води в посудині, звідки пересаджують риб, довести до температури води акваріума, в який поміщають риб. Для цього риб поміщають в невелику банку з водою з транспортованої посудини і на деякий час опускають її в акваріум так, щоб вона плавала. Коли температура води в банці і акваріумі буде практично однаковою, риб пересаджують в акваріум. Якщо їх пересадити з холодної в теплу воду, вони метаються по акваріуму, намагаючись вистрибнути з води. Якщо їх пересадити з теплої в холодну воду, то у них настає шоковий стан. Вони повільно плавають або нерухомо лежать на дні і, врешті-решт, гинуть.

Температура води також впливає на вміст розчиненого в ній кисню: чим тепліша вода, тим менше в ній міститься кисню, і навпаки. При зростанні температури розчинність кисню у воді падає. Найбільше кисню в холодній воді, але в холодній воді не можуть жити тепловодні рибки. У прісній воді концентрація кисню при температурі 15°С = 9,9 мг/л, при 20°С = 8,9 мг/л, при 25°С = 8,1 мг/л, при 30°С = 7,4 мг/л. Абсорбція кисню з атмосфери відбувається на поверхні водного об’єкта. Швидкість цього процесу підвищується з пониженням температури, з підвищенням тиску і зниженням мінералізації, кількості бактерій та інших водних організмів і речовин, що піддаються хімічному і біохімічному окисленню.

У окремих риб потреба в кисні зазвичай підвищується, коли вони погано себе почувають, зазнають стресу, є більш активними, ніж зазвичай (наприклад, під час нересту або коли їх переслідують), або якщо їх тримають при вищій температурі, ніж призначено природою. Аналогічним чином рибам потрібно менше кисню, коли вони неактивні (наприклад, риби, що ведуть денний спосіб життя – в нічний час) або якщо температура води нижче необхідної. Крім того, підвищена температура прискорює метаболічні процеси у риб, в результаті чого їх потреба в кисні підвищується саме в той час, коли його вміст у воді знижується.

Співвідношення концентрацій NH3 і NH4 у воді також залежить від її кислотності і температури: в кислій і холодній воді аміак практично відсутній, в лужному і теплому середовищі його концентрація зростає. Зниження pH і температури води призводить до зниження токсичності аміаку, проте при цьому ефективність бактерій, що переробляють аміак, падає. На діяльність нітрифікуючих бактерій, які окислюють аміак, впливають також температура і концентрація кисню у воді. Чим вище температура – тим більша частка токсичного аміаку [NH3].

Акваріум з підвищеною температурою також вимагає більшої уваги, наприклад підвищення температури з 15 до 25°С призводить до збільшення вмісту вільного NH3 майже вдвічі. При цьому треба враховувати, що чим вище температура, тим ці значення вищі, не смертельна для риб доба при 20°С може стати летальною при 30°С. Чим вище температура води, тим швидше йде процес біологічного окислення. Зі збільшенням температури на кожні 4 градуси цей процес прискорюється на 50%. При 28 градусах вдвічі більше токсичного аміаку [NH3], ніж при 20 градусах (при рівному pH). Температурним оптимумом роботи біофільтра є 27-30°C.

Аміак [NH3] безперервно перетворюється на амоній [NH4] і, навпаки, з відносними концентраціями кожного в залежності від температури води і pH. Показник рН є дуже рухливим. Він залежить від температури води, життєдіяльності рослин, від освітлення, від ступеня рухливості води у водоймі. Коливання показника рН залежить і від температури води: з підвищенням температури він знижується. Наприклад, якщо вимірювати показник при 0°С, нейтральною слід вважати вже воду не з рН 7, а з рН 7,97 (майже 8). Значить, вода, що має рН 7 при 0°С, вже буде слабокислою.

Неіонізований аміак є сильно токсичною сполукою: летальний рівень становить приблизно 0,2-0,5 мг/л для різних видів риб. При високих температурах і pH більша кількість азоту знаходиться в отруйній формі аміаку, ніж при більш низьких температурі і pH. Негативний вплив у менших дозах призводить також до різкого зниження імунітету риби, що нерідко, майже одразу ж, проявляється у вигляді “горіння” плавників і помутніння тканин.

Наступна діаграма показує рівень аміаку в mg/L (ppm), який може розглядатися як безпечний при даній температурі і pH.

Водопровідну воду необхідно відстоювати кілька днів, перед тим як доливати її в акваріум. Воду необхідно відстоювати і для того, щоб не було сильної різниці температур між акваріумною водою і тією, яка використовується для підміни. Плюс до цього, відстоювання води – це ще й профілактика газової емболії. Перш ніж доливати в акваріум свіжу воду, необхідно привести її хімічний склад і температуру у відповідність з хімічним складом і температурою води в акваріумі. Такі заходи дозволять уникнути ризику таких явищ, як рН-шок, температурний шок і газова емболія.

Температура для утримання Cichlidae. Якщо відмовила система обігріву води?

Значення температури акваріумної води. При якій температурі утримувати риб.