Концентрація кисню в акваріумній воді.
Перший лімітуючий фактор – це не присутність аміаку чи нітритів і не pH, а кисень. Рибам потрібен кисень, щоб дихати. Чим більше риб, тим більше потрібно кисню. Але риби не єдині споживачі кисню в акваріумі. Бактерії також споживають вельми значну його частину.
У міру збільшення кількості риб збільшується і кількість аміаку, доступного для окислення, та кількість відходів, що підлягають мінералізації. А це сприяє збільшенню кількості бактерій, необхідних для виконання цих завдань. А більша кількість бактерій та збільшення бактеріальної активності вимагають ще більшої кількості кисню. На щастя, кисень відносно легко забезпечити в акваріумах. Найефективніші методи забезпечення киснем створюють суттєве перемішування біля поверхні води – тобто саме там, де відбувається газообмін.
Вуглекислий газ – другий лімітуючий фактор. Риби при диханні виділяють вуглекислий газ. І оскільки певні його концентрації токсичні для риб (а також він знижує pH), кількість вуглекислого газу потрібно контролювати. Часто акваріумістів дивує, що риба може померти від отруєння вуглекислим газом (“задихнутися”) навіть у воді, яка насичена киснем. Деякі акваріумісти покладаються на рослини у зв’язку зі споживанням вуглекислого газу та виробництвом кисню, але у щільно населеному рибами акваріумі це не працюватиме досить ефективно. Вночі, коли рослини не фотосинтезують, вони починають споживати кисень. Це створює ще більшу потребу в кисні.
Концентрація кисню в акваріумній воді залежить від того, наскільки збалансований акваріум. При поганому санітарному стані акваріума та надмірному годуванні риб у ньому накопичується велика кількість органічних речовин. На кількість розчиненого у воді кисню впливає вміст у ній органічних речовин – екскрементів риб, нез’їденого корму, продуктів життєдіяльності молюсків та інших організмів, а також кількість рослин, освітленість акваріума та інші фактори. При цьому багато кисню витрачається на окислювальні процеси, що постійно відбуваються у воді акваріума. В результаті в акваріумі порушується біологічна рівновага, необхідна для нормальної життєдіяльності всіх водних організмів. Необхідно, щоб була хороша система фільтрації.
Велике значення має щільність посадки, тобто кількість риб, що утримуються в акваріумі. Не слід забувати, що кисень активно витрачають при диханні всі мешканці акваріума: риби, молюски, кишковопорожнинні, ракоподібні, інфузорії, бактерії, рослини (у нічний час) тощо. Велика популяція равликів може мати значний вплив на вміст кисню в акваріумі. Температура води також впливає на вміст розчиненого в ній кисню: чим вища температура, тим менше насичення води киснем. Комфортний кисневий режим в акваріумі забезпечується концентрацією кисню (О2) 8-10 мг/л.
Розчинений у воді кисень витрачається не тільки на дихання риб, а й на окислення органічних та деяких неорганічних речовин, наявних у воді акваріума. Тому, чим більше цих речовин розчинено, тим більше потрібно кисню для їх окислення і тим важче дихається рибам. Окислюваність води – це кількісний показник зважених та розчинених у воді органічних речовин. Цей показник дозволяє судити про кількість органічних речовин у воді (насамперед це екскременти риб та нез’їдений корм, а також продукти їх розпаду). Чим вища окислюваність, тим більше органічних речовин знаходиться в ній, здатних зв’язувати кисень.
В результаті вода поступово окислюється, показник рН знижується. Особливо активно цей процес іде вночі. Але ось настає день, а разом із ним настає світлова фаза фотосинтезу рослин, активність споживання вуглекислоти ними помітно зростає. Утворюються вуглеводи та вільний кисень. Поглинання СО2 рослинами при хорошому освітленні може йти настільки активно, що надходження вуглекислоти, що видихається тими самими рослинами та іншими мешканцями акваріума, не компенсує втрати, що викликає підвищення рН.
Підвищення вмісту кисню автоматично знизить вміст вуглекислого газу CO2. Якщо кисню витрачається понад 15 мг на 1 л акваріумної води, то рибам буде дуже важко вижити за таких умов. Хороші умови для життя риб будуть мати місце, якщо на окислення розчинених у воді речовин витрачається 4-8 мг кисню. Приблизно окислюваність можна визначити: у пробірку наливають 10 мл акваріумної води і додають 0,5 мл сірчаної кислоти, розведеної дистильованою водою 1:3, та 1 мл 0,01% розчину марганцівки. Суміш добре перемішують і залишають на 20 хвилин за температури 20°С. Після цього забарвлення розчину в пробірці порівнюють з таблицею. Оптимальна окислюваність 8-12 мг/л.
Фактори, що впливають на зниження кисню у воді.
Проте нагадаємо тут же, що сильне насичення води киснем веде до підвищення pH, що небажано як з погляду вимоги узгодженості параметрів акваріумної та підмінної води, так і збільшення відсоткового вмісту неіонізованого аміаку у воді з високим показником pH. Чим нижчий рівень pH, тим більше у воді міститься кисню, і відповідно, чим вище рН (кисле середовище), тим менше кисню. По-друге, у міру підвищення лужності середовища у риб погіршується засвоєння кисню. У лужному середовищі риба може задихнутися за цілком, здавалося б, достатнього його утримання у воді.
Ну і, звісно, сама по собі (особливо при різкому підвищенні рН) лужна вода викликає опіки та пошкодження зовнішніх органів риб. Чим більше синьо-зелених водоростей, тим лужніше середовище. М’яка вода з невеликим вмістом гідрокарбонату має нестабільне значення рН. Причому в реальній практиці підлуговування води спостерігається вкрай рідко, а ось зниження рН нижче за допустимий рівень отримати дуже легко. Щоб знизити різкі коливання, рекомендується обов’язкова нічна аерація води повітрям, яке захоплюватиме за собою вуглекислий газ.
При занадто високій температурі води (28-32°С) у риб посилюється обмін речовин, що призводить до передчасного старіння. У воді посилюються всі хіміко-біологічні процеси, а це часто призводить до сумних наслідків: порушується газообмін, у середовищі швидко накопичується вуглекислий газ, що виділяється рибами в процесі дихання, і вони гинуть від задухи. Передумовами замору є занадто висока щільність риб, цвітіння води, підвищення температури води в акваріумі (влітку в спекотні дні), а також застосування деяких ліків.
Також до нестачі кисню може призвести надмірна кількість рослин. У воді різко падає вміст кисню, який витрачається на окислення органіки, зростає концентрація отруйних продуктів розпаду білків, вода помітно мутніє, у неї з’являється гнильний запах. Згодом у «старому» акваріумі відбувається накопичення різних токсичних продуктів життєдіяльності його мешканців. Найнебезпечніші з них – аміак та нітрити. Аміак викликає пошкодження епітелію зябер. Якщо цей процес зайшов далеко, допомогти вже нічим не можна – риби загинуть. Нітрити вступають у реакцію з гемоглобіном крові та перешкоджають перенесенню кисню.
Зовнішні симптоми в обох випадках нагадують такі ж, як при нестачі кисню, але спостерігаються вони і при хорошій аерації води. Аерація – збагачення глибинних шарів води киснем – відбувається в результаті перемішування водних мас, у тому числі циркуляції. Активна аерація води в акваріумі за допомогою безперервно працюючих розпилювачів повітря або ежекторів фільтрів повинна забезпечувати максимальне насичення води киснем.
При використанні фільтра в акваріумі потрібно забезпечити його безперервне електропостачання, оскільки бактерії Nitrobacter споживають кисень. При зупинці насоса (відключення електроенергії, поломка механізму, ваша забутькуватість) у резервуар фільтра припиняє надходити вода, а разом із нею і кисень. При відключенні фільтра бактерії в безкисневому середовищі швидко гинуть. В результаті відходи, що накопичилися тут, починають загнивати, інтенсивно виділяючи аміак і сірководень. На залишках органіки швидко розмножуються анаеробні бактерії, яким не потрібен кисень, але продукти їхньої життєдіяльності, що скупчилися у фільтрі, надійдуть до акваріума після його включення, що може виявитися згубним. Якщо сталося так, що фільтр довго не працював, у жодному разі не вмикайте його просто так, його доведеться промити, після чого він знову обростатиме бактеріями і перший час працюватиме неефективно.
Які фактори впливають на насичення води киснем?
Кисневий режим в акваріумі. Концентрація кисню. 
