Рослинні корми

Рослинні корми.

Багато акваріумних риб окрім корму тваринного походження потребують додатково рослинного корму, а для деяких він є основним. Для таких, як, наприклад, молінезія, деяких хеміграммусів, тиляпій та інших, рослинні корми повинні стати постійною складовою частиною їжі. Іншим рибам такого роду корм можна давати лише зрідка. Особливо зручно згодовувати рослинну їжу наприкінці “голодного дня”.

Зараз доступні навіть такі спеціалізовані корми, як пластівці зі спіруліни (водорості), корми на основі губок, багаті на білки корми для хижаків. Проте, як і людям, вашим рибам буде і приємно, і корисно за можливості урізноманітнити дієту. У сухих кормах немає грубих елементів, необхідних для здорової травної системи. Оскільки ці корми набрякають при зволоженні, вони, якщо давати їх без обмежень, можуть забивати шлунок риб, призводячи до фатальних результатів.

Спіруліна (Spirulina plancton) — це бланклувато-зелена волокниста мікроводорость. Вона є одним з основних елементів природного фітопланктону. Її форма нагадує згорнуту спіраль. Спіруліна росте у водоймах з лужним середовищем, як у прісній, так і в солоній воді. Росте вона дуже швидко. Продуктивність спіруліни така, що в ній міститься у 3 рази більше білків, ніж у бобах сої. У 100 гр. порошку спіруліни міститься 60-70 гр. білка. Білки спіруліни дуже легко засвоюються.

Таким чином, вона визнана суперпродуктом ще й тому, що її поживні складові більш концентровані, ніж в іншій їжі, рослинах, зернах і травах. На перетравлення білків спіруліни потрібно набагато менше енергії, ніж на перетравлення традиційної їжі. Спіруліна містить фізіологічно збалансований склад білків, вуглеводів, вітамінів, хлорофілу, амінокислот, мінералів, мікроелементів і каротиноїдів (усього близько 50 найменувань).

Спіруліна є чудовою добавкою до раціону всіх видів риб, вважається гарною підмогою для кровотворення та містить цілий вітамінний комплекс. Водорость спіруліна багата на рослинний протеїн, цінні жирні ненасичені кислоти, вітаміни, мінерали та мікроелементи, що дають рибам чудову життєву силу та сприяють розмноженню. У спіруліні містяться всі 8 незамінних для риб амінокислот. Додатково Spirulina містить велику кількість найважливіших для живлення риб речовин, таких як каротин, ксантин, хлорофіл та багато інших. Завдяки підгодовуванню спіруліною забарвлення риб набуває чіткості та яскравості. Червоний, жовтий, білий і синій кольори набувають блиску.

Як уже згадувалося, багато донних риб пасуться на субстраті та поїдають детрит, тобто суміш органічних продуктів розпаду живої речовини разом з бактеріями, грибами та мікроорганізмами, що беруть участь у цьому процесі. Гарним природним замінником може бути опале листя. Добре зарекомендували себе в цьому плані листя бука, дуба, вільхи, кленові, верби, горішника, платана і, звісно, морського мигдалю — Кетапанг.

Кетапанг зовсім не рідкість у тропіках, дерева Terminalia catappa, на яких росте це листя, широко поширені на морських узбережжях від Індії до Австралії та Океанії. Звичайно, кетапанг міндалю не родич. Просто насіння, що витягується з плодів кетапанга, дещо нагадує за смаком плоди мигдалю. Але плутанина з назвами зайшла так далеко, що нерідко замість листя індійського мигдалю продають і листя Anacardium excelsum. На перший погляд вони схожі, оберненояйцеподібні, цільнокраї, з однаковим типом жилкування, але листя Terminalia catappa ширше, на кінчику загострене, перед опадінням червоніє. У Anacardium excelsum листя більш подовжене, верхівка листка округла, завжди зелена.

Дубильні речовини є в багатьох рослинах, це глікозиди, які надають листю та корі гіркого в’яжучого смаку. Вже сама назва, дубильні речовини, підказує, що вони містяться в листі дуба. І не тільки в листі звичного нам європейського черешчатого дуба, їх повно в грабі, кленах, в’язі. Нічого не важить зібрати восени опале листя і підсушити його про запас на цілий рік. На багатьох молодих дубках сухе листя висить усю зиму і опадає вже навесні. Протягом усієї зими, будь-якої хвилини ви можете зібрати це сухе дубове листя, яке до того ж залишається чистим, оскільки не лежить на землі й не підгниває.

Зібране сухе листя можете сміливо кидати в акваріум. Першого дня воно плаватиме на поверхні води і ви побачите, що рибам і креветкам ці скупчення листя дуже подобаються, вони збираються під ними, шукають там їжу. Наступного дня листя намокає настільки, що плаває в товщі води. Потім листя опускається на дно і повністю змінює зовнішній вигляд водойми. Вода набуває бурштинового відтінку. Намокле листя поступово розчиняється, його тканини руйнують мікроорганізми. При цьому у воді не з’являється жодних звасей, які б псували зовнішній вигляд або засмічували фільтр. Тижнів за два листя безслідно зникне. Якщо ви не хочете бачити листя у своєму акваріумі, ви можете використовувати переваги, які дає чорна вода. Можна настояти листя в окремій посудині, а потім підлити настій в акваріум.

Як рослинний корм можна використовувати дрібно нарізані та ошпарені окропом листя салату, шпинату, кульбаби, молодої кропиви, капусти, протерту моркву, нарізану ряску, вольфію безкореневу, дрібно- та м’яколисті рослини, наприклад перистолисники, лімнофілу, водяну папороть, рдести, амбулію, гігрофілу, а також спіруліну, хлорелу, сцепедермус, ламінарію і фукус, а також зелені нитчасті водорості, якими обростають яскраво освітлені стінки акваріума і рослини, що знаходяться в ньому близько до джерела світла.

Зручний спосіб годування свіжими овочевими продуктами — зробити пасту-пюре з нарізаних продуктів у вигляді палички або таблеток. Продукти, які можуть бути використані для виготовлення пюре: — М’ясо риби, — М’ясо з ракоподібних, — М’якоть молюсків, — М’ясо індички чи курки, — Серце індички чи курки, — Ікра, — Варений курячий жовток, — Морква, — Цукіні, — Шпинат, — Брокколі, — Листя салату, кульбаби, молодої кропиви, — Листя капусти, — Часник, — Зародки пшениці, — Спіруліна, — Прополіс, — Дріжджі пивні, — Мінеральні добавки.

Як підживлення можна використовувати ошпарене листя салату та інших культур, які з грузиком опускають на дно акваріума. Вегетаріанцям “травичку” прив’язують до грузика (каменю, оплавленого скла тощо), а після “обіду” обглодані залишки прибирають. Їм можна давати ошпарене або злегка проварене в окропі листя капусти, салату, кропиви, кульбаби. Усе це також можна заморозити тонким шаром у поліетилені та годувати взимку в міру потреби.

Можна розтерті листки салату або шпинату, змішані з геркулесом, змочити водою і намазати на камінь. Після утворення твердої кірки камінь опускають на ґрунт. Перші рази треба робити невелику кількість, поки риби не звикнуть до такого корму. У сушеному вигляді рибам корисно іноді давати вольфію безкореневу, нитчатку та ряску. Усі вищезгадані види корму дуже швидко порушать рівновагу в акваріумі (на відміну від фірмових сухих) при передозуванні, тому необхідно подбати, щоб корм з’їдався одразу, а нез’їдені залишки прибирати.

Водні рослини, такі як лімнофіла (Limnoohila), водяна папороть (Ceratopteris), різні рдести (Patamogeton), ряска (Lemma), вольфія (Wolffia), а також подрібнене, за необхідності ошпарене молоде листя салату, кропиви (Urtica), кульбаби (Taraxacum), подорожника (Plantago) є гарним рослинним кормом.


Вольфія безкоренева (Wolfia arrhiza) – чудовий рослинний корм для риб. У її тканинах міститься 60% вуглеводів, 20% жирів, 10% білків, вітаміни A, B6, С, PP. Рослина виглядає як маленька зелена кулька діаметром близько 1 мм. Ці кульки вільно плавають на поверхні води, споживаючи розчинені в ній поживні речовини. За сприятливих умов близько половини рослин постійно перебуває в поділі. Зимує за помірного освітлення та температури води не нижче 12°С.

Вольфія – прекрасний корм для акваріумних риб. При культивуванні в домашніх умовах важливо ізолювати рослину від риб, для яких вона є великими ласощами. Способів ізоляції багато. Для цього може бути використана і прозора фотокювета з отворами для водообміну та фітообміну, прикріплена до стінки акваріума на присосках; і пристрій, що нагадує годівницю-мотильницю або рамку з пінопласту з натягнутою знизу дрібною сіткою, але більшого розміру. Вода в акваріумі повинна мати достатньо поживних речовин і добре аеруватися. Можна вирощувати вольфію і в окремій посудині, але це складніше. Температура для вирощування – від 20 до 32°С, оптимальна – 22-26°С. Вода м’яка, слабокисла: жорсткість 8°, рН 6,5-7. Якщо її тримати на світлі, на підвіконні, то треба щодня підмінювати 20% води на свіжу.

Кустарні сушені корми. Інші корми для акваріумних рибок.

Додаткові, складові, саморобні корми. М’ясо-овоче-вітамінне асорті.

This entry was posted in Акваріум. Bookmark the permalink.