Акваріум для Nannostomus.
Nannostomus мешкає у водоймах, розташованих серед дмучих лісів із повільно текучою або стоячою водою, де дно позбавлене порід, що містять кальцій, і встелене гілками та листям, які, розкладаючись, слугують джерелом гумінових кислот і дубильних речовин. Риби, що належать до цього роду, характеризуються витягнутим торпедоподібним тілом і маленьким ротом. Для них характерне нічне забарвлення, що з’являється в темряві. Мають безліч колірних варіацій, що ускладнює класифікацію. Яскраво забарвлені привабливі рибки можуть служити прикрасою будь-якого правильно обладнаного акваріума. Nannostomus — дрібні та неагресивні мешканці верхніх шарів води.
Акваріуми для цих видів повинні мати темне дно, затінене плаваючими рослинами. Місцями — негусті зарості рослин, зокрема дрібнолистих, оскільки риби нерестяться серед них, а також плаваючі рослини, але й вільний простір для плавання. Освітлення розсіяне. Вельми неприємною особливістю наностомусів є їхня спритність і дивовижна здатність вистрибувати з акваріума. Причиною стрибка може стати переляк або щільна посадка. Уночі ці «сальто» такі ж точні та результативні, як і вдень.
Мирні, навіть боязкі зграйні риби. Утримувати Nannostomus краще зграйкою у просторому акваріумі зі спокійними, не надто активними, придатними за розміром сусідами. Це можуть бути дрібні харицинові, коропові, соми. При утриманні 2-3 особини стають боязкими і ховаються в заростях. Тримаються в середньому та верхньому шарах води. Майже весь час вони проводять, повільно дрейфуючи біля самої її поверхні. Тільки до вечора Nannostomus пожвавлюються, починаючи активно харчуватися комахами, що падають на воду, або дрібними водними безхребетними.
Самці часто б’ються один з одним, хоча ніколи не завдають пошкоджень. Статевозрілі самці влаштовують «лицарські турніри». Два самці сходяться один з одним, спочатку тримаючись на деякій відстані. Забарвлення їх темніє, червонота посилюється, плавці розправляються. Потім самці зближуються і притискаються корпусами, тримаючись голова до голови. Нападник імітує таран у бік, а супротивник спритно відскакує і тут же таранить сам. Нарешті, після двох-трьох кидків, один не витримує, і вони розходяться. Смертельних випадків або навіть порваних плавців не буває.
Nannostomus espei або риба-олівець має точене веретеноподібне тіло, яке майже постійно тримає під кутом 50-60° головою вгору. Іноді здається, що він ніби стоїть, спираючись на чорну широку округлу нижню лопать хвостового плавця. Збираючись у зграю, пецилобрикони шикуються в ряд і довго стоять нерухомо на одному місці. Якщо один із них починає плавати, то інші рибки пլувуть за ним по одній лінії. Пересуваються плавно, без ривків і кидків, користуючись в основному тільки грудними плавцями, які постійно працюють як крила квітової мухи, що висить у липневому повітрі. У такому ж режимі працюють і м’яка задня частина спинного плавця, і маленька прозора верхня лопать хвоста. З переляку пецилобрикон може різко відскочити в бік і навіть зробити два стрибки поспіль.
Виключно плавна манера поведінки не заважає рибці бути вправним стрибуном, і за необхідності вона негайно цим користується. Стрибає, якщо їй тісно в ємності, точно потрапляючи в залишений аквариумістом отвір. Перед стрибком рибка згинається, нагадуючи перевернутий знак питання. Якщо дорослі пецилобрикони у воді зберігають переважно похиле положення, то мальки намагаються плавати вертикально. Зігнувши хвіст гачком і не роблячи жодних тілодвижень, вони переміщуються завдяки лише грудним плавцям, часом завалюючись назад.
Неодмінною умовою при їх утриманні має бути кришталево чиста, торф’яниста вода, рекомендується м’яка або середньої жорсткості. Потрібна м’яка, кисла, стара вода, збагачена торф’яним екстрактом, слабке розсіяне світло. Обов’язкові аерація та фільтрація. Чутливі до нітратів і нітритів, необхідні регулярні підміни води. Підтримання задовільного стану води — головна умова нормального розвитку цих рибок. Т 23-25°C; dH 3-10°; pH 5,5-7,5.
Віддають перевагу дрібному живому корму, слід враховувати невеликі розміри їхнього рота і давати відповідний корм: найδрібніший мотиль, дрібні різні рачки (циклопи, діаптомузи, дафнії), енхітреуси, різаний мотиль і навіть сухий корм. В акваріумі вони добре поїдають сухий пластівчастий корм. З дна корм беруть неохоче. Нерест для цього виду краще груповий, з переважанням самців у групі. Ростуть дуже повільно. У тримісячному віці мальки набувають забарвлення дорослих риб. Живуть до 6 років.




