Акваріум для Меланотеній.
Населяють прісні та солонуваті води Австралії та Нової Гвінеї. Миролюбні, активні, зграйні риби, стрибучі. Усіх їх об’єднує любов до чистої, проточної, солонуватої, слаболужної води та яскравого сонячного світла. Загалом мирні райдужні рибки можуть жити в загальному акваріумі з будь-якими спокійними сусідами. Дрібним псевдомугілевим та іріатеринам потрібен видовий акваріум із густими заростями, тому що це дуже полохливі риби і не можуть жити разом із великими меланотеніями, глоссолепісами та хілатеринами.
Глибина акваріума не так важлива, як довжина і ширина, особливо для великих видів. Акваріум, добре засаджений дрібнолистими рослинами, з вільними ділянками, рослини не чіпають. Райдужниці люблять щільну рослинність в акваріумах, біля торців та біля задньої стінки мають бути укриття з рослин, гіллясті корчі та високі камені, а в передній частині — простір для плавання. Райдужниці — чудові стрибуни, тому акваріум слід ретельно закривати. Миролюбні зграйні рухливі риби, тримаються здебільшого у верхньому шарі води.
Більшість риб живуть у тропічному та субтропічному кліматі Австралії та Нової Гвінеї. Оскільки в природному життєвому середовищі вони живуть зграями, їх треба утримувати в просторих акваріумах по 4-8 особин одного виду разом. У великих акваріумах риби стають більшими за своїх природних побратимів, дуже високотільними та яскравими. Залежно від типу ламп, що застосовуються, забарвлення однієї і тієї ж особини сильно змінюватиметься. Один до одного вони ставляться мирно, загрози іншим його мешканцям вони не становлять.
У загальному акваріумі меланотенію краще утримувати з спорідненими видами середньої величини, барбусами, великими даніо, епальцеоринхусами, аплохейлусами та живородними рибами. Прекрасно підходять для загального акваріума з не дуже агресивними сусідами. Ідеально підходять для сумісного утримання в компанії малавійських і танганьїкських цихлід середнього розміру, заспокоюючи їх своєю зграйною поведінкою, а також з живородними карпозубими.
Оскільки риби більшу частину часу проводять у середній і верхній половині об’єму акваріума, слід подумати про заселення дна. Тут можуть ужитися будь-які донні риби — соми, бички, боції, пангио, хоботнорилі, дрібні неагресивні лампрологуси, юлідохроміси та тельматохроміси. Донні риби корисні й тим, що поїдають корм, що впав на дно. Адже райдужниці харчуються в основному в товщі води або з поверхні і неохоче спускаються до дна.
Райдужниці їстимуть будь-корм для рибок, який ви їм дасте, але це не означає, що для них будь-який корм корисний. Ключовий елемент здоров’я цього виду риб — вони повинні отримувати корм, який вони їдять у природному середовищі свого проживання. Щелепи меланотеній так густо поцятковані зубами попереду, що не залишається сумнівів щодо їхнього раціону — ці риби вживають чимало нитчастих водоростей. У дикій природі Райдужниці харчуються в основному водоростями, дрібними рослинами, можуть так само їсти водних і наземних комах,головастиків, ракоподібних і дуже маленьких рибок.
Але все ж таки більшу частину їх раціону становлять водорості. Навіть високоякісний сухий корм для риб не зовсім відповідний вибір для годування цих маленьких рибок, тому що склад більшості сухих кормів розрахований на всеїдних риб, які більшою мірою їдять «м’ясну» їжу, ніж рослинну. Така дієта, багата на протеїн і з відсутністю (або дуже низьким відсотком вмісту) рослинних волокон, створює у Райдужниць ризик виникнення різних проблем зі здоров’ям. Риба, позбавлена рослинного корму, особливо за одноманітного годування, отримуватиме незбалансовану за амінокислотами їжу, а це закінчується розладами здоров’я, погіршенням забарвлення та виснаженням.
Багато акваріумістів дають Райдужницям корм, багатий на протеїни, оскільки це збільшує темп їх росту. Але варто зазначити, що прискорений темп росту не свідчить про здоров’я риб. Найголовніше, щоб ваші рибки виглядали здоровими і щасливими, але цей вид корму насправді створює ризик виникнення проблем зі здоров’ям. У природи Райдужниці так само харчуються різними комахами і ракоподібними, і навіть маленькими рибками. Це означає, що якийсь відсоток «м’ясної» їжі їм просто необхідний. Частина «м’ясного» корму в дієті ваших Райдужниць повинна становити 35-40%. Жирного корму радимо уникати. Одноманітне рясне годування мотилем або трубочником викликає токсикоз і водянку.
В акваріумі деякі фактори, пов’язані з якістю води, є дуже важливими, такі як рівень азотистих сполук, розчиненого кисню, pH і температури. При утриманні райдужниць бажано використовувати зовнішні фільтри, оскільки вода повинна бути дуже чистою, без зважених частинок, з низьким вмістом азотних сполук. Вода повинна мати одну якість — містити якомога менше продуктів розпаду білків, які отруюють меланотеній. Вони віддають перевагу жорсткій або середньої жорсткості воді зі слаболужною активною реакцією. Необхідно, щоб в акваріумі вода не застоялася, щоб був активний рух водних мас. Регулярне тестування води має важливе значення і допомагає виявити проблеми до того, як ваша риба захворіє.
Чуттливі до зниженого вмісту кисню, необхідні аерація, фільтрація та підміна води (до 30% щотижня). На здоров’я риб позитивний вплив має додавання у воду харчової або морської солі, за необхідності солоність 2-5%. Постійна температура води приблизно 22-27 градусів, рівень жорсткості 7-25, кислотність 6,3-8,0, солоність 2-5%. Живуть 3-6 років.
Акваріум з короповими рибами. Расбори, Деваріо та Даніо. 
